Ухвала суду № 27358145, 07.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2012 р.Справа № 2-а-5620/11/1470

Категорія: 8.1.3 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого -судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року у справі за поданням спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків,

В С Т А Н О В И В :

28 липня 2011 року спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві звернулася до суду з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз".

Подання обґрунтовано тим, що за ПАТ "Миколаївгаз" рахується податковий борг, у зв'язку із чим СДПІ призначено податкового керуючого. Останнім прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, але платником податків на вимогу податкового керуючого не надано документів, необхідних для такого опису, у зв'язку із чим податковим керуючим складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Посилаючись на норми ст. 89 п. 89.4. Податкового кодексу України (далі - ПК України), СДПІ просить суд зупинити видаткові операції на рахунках платника податків, шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року подання спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві -задоволено частково. Зупинено видаткові операції на рахунках публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (м. Миколаїв, вул. Чигріна, 159, ЄДРПОУ 05410263) на термін 11 днів, з 1 серпня 2011 р. до 11 серпня 2011 р. включно. В решті подання відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ПАТ "Миколаївгаз" подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні подання.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується апеляційний суд.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до ст. 95 п. 95.2. ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, сплив 60-денного терміну з дня надіслання податкової вимоги, є передумовою для або стягнення коштів або продажу майна платника податків. У той же час предметом розгляду даного подання є зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, а тому до спірних правовідносин зазначений 60-денний термін не застосовується.

Такий висновок суду підтверджується і аналізом ст. 89 п. 89.4. абз. 2 ПК України, у якому зазначено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Згідно до ст. 1833 ч. 1 КАС України, провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків.

Таким чином, проаналізовані норми дають суду підстави стверджувати, що право на звернення до суду з поданням про зупинення видаткових операцій платника податків виникає у податкового органу у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису та не залежить від спливу 60-денного терміну, передбаченого ст. 95 п. 95.2. ПК України.

Протилежний висновок про необхідність дотримання податковим органом 60-денного терміну суперечитиме і правовій природі інституту зупинення видаткових операцій платника податків, адже його призначенням є слугування оперативним засобом впливу з боку податкових органів на платників податків, які перешкоджають діям податкового керуючого.

15 липня 2011 р. СДПІ прийнята податкова вимога № 22, якою ПАТ "Миколаївгаз" визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 583867,95 грн., з яких 579114,60 грн. основний платіж та 4753,35 грн. штрафні (фінансові) санкції (а. с. 8).

Підприємство вважає зазначену вимогу такою, що не ґрунтується на вимогах законодавства, у зв'язку із чим 21 липня 2011 р. направило на адресу СДПІ листа за № 04/1726 (а. с. 23 та зворот), у якому порушує питання про скасування податкової вимоги або відстрочення заходів примусового стягнення.

Посилаючись на таку обставину, ПАТ "Миколаївгаз" зазначає про наявність між сторонами спору про право, адже підприємством не визнається наявність податкового боргу, який є підставою для подальших дій податкового керуючого, у тому числі щодо опису майна підприємства у податкову заставу.

З цього приводу суд вірно зазначив наступне.

Статтею 183-3 ч. 4 п. 2 КАС України встановлено обов'язок суду відмовити у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що, між сторонами відсутній спір про право, адже платник податків лише заперечує обставини, що зумовили звернення податкового органу до суду. Крім того, предметом розгляду даного подання є не законність дій СДПІ щодо визначення податкового боргу ПАТ "Миколаївгаз", а визначення наявності законодавчо встановлених підстав для зупинення видаткових операцій платника податків, а тому посилання підприємства на заперечення самого податкового боргу не є спором про право у даному випадку.

Згідно ст. 91 п. 91.1. ПК України, керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Як вбачається з наказу від 15 липня 2011 р. № 440 (а. с. 7 та зворот), виконуючим обов'язки начальника СДПІ призначено податковим керуючим ПАТ "Миколаївгаз" Рябова Г.М.

Права податкового керуючого передбачені ст. 91 п. 91.3. ПК України. Зокрема, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Відповідно до ст. 89 п. 89.4. ПК України, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

З аналізу цієї норми вбачається, що законодавцем встановлені дві підстави для складання податковим керуючим акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу, які можуть існувати одночасно або окремо і для складання вказаного акту достатньо наявності хоча б однієї з них:

- платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу,

- та/або платник податків не подає документів, необхідних для такого опису.

Зазначене спростовує доводи ПАТ "Миколаївгаз" про те, що відсутні підстави для подання, оскільки підприємство не перешкоджало податковому керуючому здійснювати опис майна у податкову заставу, так як останній не скористався своїм правом прибути на територію підприємства для здійснення такого опису, адже підставою для подання послугувало не перешкоджання податковому керуючому у здійсненні опису майна, а такою підставою є неподання документів, необхідних для такого опису, про що власне зазначено у самому поданні.

15 липня 2011 р. СДПІ направило на адресу ПАТ "Миколаївгаз" повідомлення № 3208 (а. с. 8), яким посадові особи підприємства запрошувались на 25 липня до СДПІ. Одночасно це повідомлення містить вимогу податкового органу про надання документів для реєстрації податкової застави.

На запитання суду, представник ПАТ "Миколаївгаз" пояснив, що повідомлення було отримано 18 липня, а тому спір між сторонами про фактичне отримання вказаного повідомлення відсутній.

Платник податків вважає, що повідомлення містить виключно запрошення посадових осіб до СДПІ і його не можна розцінювати як вимогу про надання документів для реєстрації податкової застави.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що такі заперечення не ґрунтуються на вимогах законодавства, оскільки ПК України не регламентовано, яким чином податковий орган повинен оформити свій запит на надання платником податків документів, які необхідні для оформлення податкової застави.

Таким чином наявність у повідомленні, яке своєчасно отримано платником податків, інформації про необхідність надати документи для реєстрації податкової застави, є належним чином оформленим актом витребування документів від платника податків.

Оскільки ПАТ "Миколаївгаз" документів для реєстрації податкової застави не надало, а його представники до СДПІ не прибули, податковим керуючим 25 липня правомірно складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 2 (а. с. 5).

З огляду на вищенаведене, судом першої інстанції правильно не встановлено порушень з боку СДПІ при вчиненні дій, спрямованих на опис майна ПАТ "Миколаївгаз", а тому колегія суддів погоджується, що подання в частині зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків обґрунтоване та підлягає задоволенню.

Разом з тим суд першої інстанції обґрунтовано погодився із доводами ПАТ "Миколаївгаз" щодо безпідставності вимог СДПІ про зупинення видаткових операції на рахунках платника податків, саме шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку.

Так, відповідно до ст. 20 п. 20.1.16. ПК України, податковий орган має право звертатися до суду, у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

У зазначеній нормі передбачено, що зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків здійснюється шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку.

У той же час, ст. 89 п. 89.4. абз. 2 ПК України не визначає, яким чином здійснюється зупинення видаткових операцій, у ній лише зазначено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Аналогічна за змістом і ст. 91 п. 91.4. абз 2 ПК України: орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Таким чином, спосіб зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків у виді накладення арешту на кошти та інші цінності, передбачений лише однією статтею ПК України, яка визначає загальні права органів податкової служби, у той час як статті, які визначають процедуру реалізації такого права, зокрема ст. ст. 89, 91 ПК України не містять визначення, яким шляхом здійснюється зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, а тому суд вважає, що у даному випадку слід застосовувати не загальну норму, якою є ст. 20 п. 20.1.16. ПК України, а спеціальні, якими по відношенню до наведеної статті є ст. ст. 89, 91 ПК України.

Відповідно до ст. 94 п. 94.6.2. абз. 2 ПК України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

З огляду на наведене, суд першої інстанції вірно зауважив, що реалізація права податкового органу на накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунку платника податків, що за своїм змістом аналогічно арешту коштів та інших цінностей, що знаходяться в банку, можлива лише шляхом подання СДПІ окремого адміністративного позову, розгляд якого провадиться в рамках окремої адміністративної справи за правилами позовного провадження, а не за правилами розгляду подання і обєднання таких вимог, як зупинення видаткових операції на рахунках платника податків та накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку в одному провадженні щодо розгляду подання не допускається.

Також, суд першої інстанції вірно зауважив, що відповідно до ст. 89 п. 89.4. абз. 3 ПК України, зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення зазначених у цьому пункті актів, зобов'язаний надіслати банкам та іншим фінансовим установам рішення про складення таких актів. Таке рішення є підставою для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Тобто за правилами цієї статті, зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків вводиться на невизначений строк і припиняється лише у разі складення акта опису майна платника податків у податкову заставу.

У той же час, ст. 91 п. 91.4. абз. 2, 3 ПК України визначає, що cтрок, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Таким чином, між зазначеними статтями існує суттєве протиріччя щодо строку зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та механізму їх відновлення.

З огляду на таке, судом першої інстанції правильно застосовані правила ст. 4 п. 4.1.4. ПК Україні, відповідно до якої податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах як презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність визначення часових меж зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків і визначаючи такі межі, суд виходить за наступного.

СДПІ такий строк у поданні не зазначено, пояснень з цього приводу під час розгляду подання також не надано.

Враховуючи те, що зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків є мірою, яка суттєво впливатиме на нормальне функціонування підприємства та те, що вона є виключно засобом для спонукання ПАТ "Миколаївгаз" виконати законні вимоги податкового керуючого щодо здійснення опису майна платника податків у податкову заставу, суд першої інстанції обґрунтовано вирішив за необхідне зупинити видаткові операції на рахунках платника податків строком на 11 днів, з 1 серпня 2011 р. до 11 серпня 2011 р. включно.

На підставі викладеного колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" -залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення рішення апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О. Скрипченко

Суддя О.С. Золотніков

Суддя Ю.В. Осіпов