Ухвала суду № 27357547, 08.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2012 р. Справа № 128587/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Обрізка І.М., Большакової О.О.

за участю секретаря судового засідання Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2012р. по справі № 2а-0370/1275/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приріст Плюс" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Приріст Плюс звернулося з адміністративним позовом до відповідача Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2012 року № 0000282301.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що Луцькою ОДПІ проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТзОВ "Приріст Плюс"з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Будпластполімер"(код ЄДРПОУ 25186431) за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року, про що складено акт № 10176/23-2/33990773 від 27.12.2011 року. Перевіркою встановлено порушення ТзОВ "Приріст Плюс"пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі -ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 168560 грн. 00 коп., та порушення частини першої статті 203, частини першої статті 207, статей 208, 215, 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків по договору № 1901-1 від 19.01.2011 року ТзОВ "Приріст Плюс"з ТзОВ "Будпластполімер", зазначений правочин має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу закону.

На підставі акту перевірки № 10176/23-2/33990773 від 27.12.2011 року Луцькою ОДПІ 16.01.2012 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000282301, яким ТзОВ "Приріст Плюс"збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 210700 грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем -168560 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -42140 грн. 00 коп.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене в адміністративному порядку, однак рішеннями ДПС у Волинській області та ДПС України скарги ТзОВ "Приріст Плюс" залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення -без змін.

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним, винесеним безпідставно та необґрунтовано, а тому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 16.01.2012 року № 0000282301.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 16 січня 2012 року № 0000282301. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приріст Плюс"судовий збір в розмірі 2107 гривень 00 копійок (дві тисячі сто сім гривень ).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції його оскаржила Луцька об'єднана державна податкова інспекція в апеляційному порядку, вважає, що постанова суду від 07 червня 2012 року прийнята без врахування фактичних обставин справи та постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи зіславшись на докази та вимоги які викладені в апеляційній скарзі та які в основному і схожі до вимог які викладені в запереченні на позов. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено,що і підтверджується матеріалами справи ,що ТзОВ "Приріст Плюс" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (а. с. 59), знаходиться на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ, що підтверджується довідкою від 06.07.2010 року № 673 (а. с. 60), зареєстроване платником ПДВ з 25.01.2006 року, про що Луцькою ОДПІ видано Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 31.10.2008 року № 100147581

Луцькою ОДПІ (правонаступником якої є Луцька ОДПІ Волинської області ДПС) була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТзОВ "Приріст Плюс"з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Будпластполімер"(код ЄДРПОУ 25186431) за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року, про що складено акт № 10176/23-2/33990773 від 27.12.2011 року (а. с. 10-26).

Перевіркою встановлено, що позивачем укладено угоду від 19.01.2011 року № 1901-1 з ТзОВ "Будпластполімер" (м. Харків) на придбання товару -монокальційфосфату кормового в кількості 800 тон. На виконання умов вказаної угоди ТзОВ "Приріст Плюс" отримало у серпні 2011 року від ТзОВ "Будпластполімер" монокальційфосфат кормовий на загальну суму 1011360 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ -168560 грн. 00 коп. З вартості придбаного товару ПДВ в сумі 168560 грн. 00 коп. включено до податкового кредиту декларації з ПДВ за серпень 2011 року. На запит Луцької ОДПІ від 17.10.2011 року № 9261/7/15-2 щодо перевірки постачальника товару ТзОВ "Будпластполімер"від ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова надійшла довідка від 17.11.2011 року № 6214/233/25186431 "Про результати проведення зустрічної звірки ТзОВ "Будпластполімер"щодо документального підтвердження господарських відносин із ТзОВ "ТД "Трейдстар"(м. Київ) та ТзОВ "Балаковські мінеральні добрива"(Росія), їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011 року. У супровідному листі ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова зазначено, що відповідно до наказу ДПС України від 08.08.2011 року № 475/ДСК по операціях за серпень 2011 року ТзОВ "Будпластполімер"віднесено до категорії транзитерів.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ "Приріст Плюс" пунктів 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 168560 грн. 00 коп., та порушення частини першої статті 203, частини першої статті 207, статей 208, 215, 216 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків по договору № 1901-1 від 19.01.2011 року ТзОВ "Приріст Плюс"з ТзОВ "Будпластполімер", зазначений правочин має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу закону.

На підставі акту перевірки № 10176/23-2/33990773 від 27.12.2011 року Луцькою ОДПІ 16.01.2012 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000282301, яким ТзОВ "Приріст Плюс"збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 210700 грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем -168560 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -42140 грн. 00 коп. (а. с. 44).

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене в адміністративному порядку, рішеннями ДПС у Волинській області від 14.02.2012 року № 250/10/25-006 (а. с. 45-49) та ДПС України від 24.04.2012 року № 7267/6/10-2115 (а. с. 50-52) первинна та повторна скарги ТзОВ "Приріст Плюс" залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення -без змін.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (чинного з 01.01.2011 року, з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції,що відповідач не довів правомірність податкового повідомлення-рішення від 16.01.2012 року № 0000282301, виходячи з слідуючого:.

Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України (чинного з 01.01.2011 року), податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно з пунктами 200.1, 200.3 -200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу -зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України -сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року від 16.07.1999 року № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка призводить до руху активів (майна, коштів тощо) платників податків у процесі її здійснення.

Витрати у вигляді сплати податкового кредиту в ціні товару для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів у контрагентів відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Луцької ОДПІ Волинської області ДПС про відсутність реальних правових наслідків по угоді, укладеній між позивачем та ТзОВ "Будпластполімер", судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформований податковий кредит, зокрема, належного оформлення первинних документів та дотримання умов формування податкового кредиту з ПДВ, руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів і господарською діяльністю платника податків.

Як встановлено судом, позивачем укладено угоду від 19.01.2011 року № 1901-1 з ТзОВ "Будпластполімер"(м. Харків) на придбання товару -монокальційфосфату кормового в кількості 800 тон (а. с. 98). На виконання умов вказаної угоди ТзОВ "Приріст Плюс"отримало у серпні 2011 року від ТзОВ "Будпластполімер"монокальційфосфат кормовий на загальну суму 1011360 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ -168560 грн. 00 коп. Поставка товару оформлена належним чином складеними первинними документами: податковими накладними (а. с. 67-72), видатковими накладними (а. с. 73-78), актами здачі-прийняття робіт (а. с. 89-94). Оплата за придбаний товар підтверджується банківськими виписками (а. с. 79-88), на поставлений товар виписані сертифікати якості (а. с. 95-97), а його транспортування підтверджується товарно-транспортними накладними (а. с. 105-110). Крім того, в подальшому придбаний товар був використаний в межах господарської діяльності позивача, а саме реалізований іншим контрагентам, що підтверджується податковими та видатковими накладними, довіреностями, банківськими виписками (а. с. 172-204).

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач довів правомірність нарахування податкового кредиту у серпні 2011 року у зв'язку із придбанням товару від ТзОВ "Будпластполімер"на підставі належним чином оформлених податкових накладних, досліджені в ході судового розгляду первинні документи спростовують висновки податкового органу про нікчемний характер угоди від 19.01.2011 року № 1901-1, укладеної між позивачем та ТзОВ "Будпластполімер"(м. Харків).

Колегія суддів вважає,що суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посилання представника відповідача на довідку ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 17.11.2011 року № 6214/233/25186431 "Про результати проведення зустрічної звірки ТзОВ "Будпластполімер" щодо документального підтвердження господарських відносин із ТзОВ "ТД "Трейдстар"(м. Київ) та ТзОВ "Балаковські мінеральні добрива"(Росія), їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011 року"(а. с. 153-163), оскільки платник податків не може бути позбавлений права на формування податкового кредиту в разі порушення його контрагентами вимог податкового законодавства по ланцюгу постачання.

Враховуючи вищенаведене,вбачається, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з ПДВ та правомірно, тобто, з дотриманням положень ПК України сформовано податковий кредит у серпні 2011 року по операціях з придбання товару у ТзОВ "Будпластполімер", а тому Луцька ОДПІ прийшла до безпідставного висновку про завищення позивачем суми податкового кредиту по взаємовідносинах з ТзОВ "Будпластполімер"на 168560 грн. 00 коп. та безпідставно визначила позивачу згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 210700 грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем -168560 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -42140 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі. Підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції- залишити без задоволення , а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2012р. по справі № 2а-0370/1275/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.Я. Макарик

Судді : І.М. Обрізко

О.О.Большакова