Постанова № 27356703, 23.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4581/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"23" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представників позивача представника відповідача -СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП представника відповідача -ГУ державного казначейства України у м. КиєвіБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Варченко І.В. Стрільця С.В., Гайдука Є.О. Кошелєвої А.О. Костюк Я.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків та Головного управління державного казначейства України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2011 року у справі за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків та Головного управління державного казначейства України у м. Києві про відшкодування податку на додану вартість в сумі 11 000,26 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2011 року Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків та Головного управління державного казначейства України у м. Києві в якому просило стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму відшкодування податку на додану вартість в розмірі 11 000,26 грн. шляхом її перерахування з рахунку Головного управління Державного казначейства України у м. Києві на рахунок ДПЗД «Укрінтеренерго»№ 260063011110 в ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 322669.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2011 року позов задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»суму відшкодування податку на додану вартість в розмірі 11 000,26 грн. шляхом її перерахування з рахунку Головного управління Державного казначейства України у м. Києві на рахунок ДПЗД «Укрінтеренерго»№ 260063011110 в ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 322669.

Відповідачі, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернулися з апеляційними скаргами, в яких зазначають, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, а Головне управління державного казначейства України у м. Києві -змінити вказане рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Головного управління державного казначейства України у м. Києві задовольнити з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 21.05.2007 позивачем подано до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків декларацію з податку на додану вартість за квітень 2007 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2007 року в розмірі 41 697 320,00 грн.

За результатами виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2007 року, працівниками СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків складено акт від 20.07.2007 № 627/41-10/19480600 на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.07.2007 № 0000214110/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2007 року на суму 11 000,26 грн.

Позивач не погодився з вказаним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2007 у справі № 7/154, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2009 у справі № 22-а-10925/08 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 30.07.2007 № 0000214110/0.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у податковому обліку позивача за квітень 2007 року в сумі 11 000,26 грн. підтверджено у судовому порядку у зв'язку із скасуванням податкового повідомлення-рішення, яким зменшувалась сума бюджетного відшкодування за вказаний період, а тому позивач має право на отримання цієї суми бюджетного відшкодування, яка на час розгляду спору позивачу не виплачена.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР з наступними змінами і доповненнями (в редакції на час виникнення спірних відносин), бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків були визначені у п. 7.7 ст. 7 Закону.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування (пп. 7.7.7 («б») п. 7.7 ст. 7 Закону).

Відповідно до положень пп. 7.7.8. цього ж пункту, у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

При цьому, пп. 7.7.10. Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Зазначені положення податкового законодавства встановлюють порядок взаємодії державних органів між собою. Відтак, у разі якщо податковий орган в установлений законом строк не надає відповідного висновку органу державного казначейства, платник податку має право скористатися своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету.

Як встановлено під час розгляду справи, процедура судового оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000214110/0, яким було встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за квітень 2007 року в розмірі 11 000,26 грн., завершена 10 лютого 2009 року із постановленням ухвали Київського апеляційного адміністративного суду та набранням постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 7/154 законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до вимог пунктів 1, 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1232 (Положення втратило чинність з 21 квітня 2011 року одночасно з набранням чинності Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011), територіальні органи Державного казначейства України, яке є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким згідно із законодавством надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Таким поданням органу стягнення у розумінні абзацу 2 підпункту 7.7.5, підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є висновок податкового органу із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП у встановлений вимогами законодавства України строк, не виконав обов'язку щодо надання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача, чим порушив надані йому податковим законодавством права.

Колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції, що СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП не вчинено дій, щодо надання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача, з метою подальшого відшкодування на його користь податку на додану вартість.

Пунктами 200.7-200.8, 200.10, 200.12, 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України зазначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявленій у ній даних.

Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Згідно з п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Відповідно до вищезазначеного, відшкодування податку на додану вартість здійснюється з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, а не з рахунку Головного управління, а відтак, суду першої інстанції необхідно було б стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»(рахунок № 260063011110 в ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 322669, код ЄДРПОУ 19480600) суму відшкодування податку на додану вартість в розмірі 11 000,26 грн. через Головне управління державного казначейства України у м. Києві.

Отже, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає відповідній зміні.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2011 року -залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління державного казначейства України у м. Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2011 року -змінити, виклавши другий абзац резолютивної частини постанови в наступній редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»(рахунок № 260063011110 в ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 322669, код ЄДРПОУ 19480600) суму відшкодування податку на додану вартість в розмірі 11 000,26 грн. через Головне управління державного казначейства України у м. Києві».

В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2011 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.