Ухвала суду № 27355948, 08.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3767/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.08.12р. у справі №2а-3767/12/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чіпси Люкс»до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Чіпси Люкс»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення №0000262304 від 13.04.12р.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.08.12р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що господарська операція позивача з ТОВ «Торговий дім «Нові перспективи»має безтоварний характер, оскільки за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагента позивача з його контрагентами встановлено неможливість здійснення господарських операцій, у зв'язку з чим усі господарські операції по ланцюгу поставки є нікчемними.

Враховуючи, що у судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС проведено невиїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Торговий дім «Нові перспективи» за квітень 2011 року, за результатами якої складено акт № 286/23-1/36832644 від 28.03.12р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок заниження суми податку на додану вартість у розмірі 42 982,80 грн. у травні 2011 року.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що актом перевірки по ланцюгу поставки ТОВ «Торговий дім «Нові перспективи», який є контрагентом позивача, з його контрагентами встановлено фіктивність правочинів, а саме: відсутність фактичної можливості здійснювати господарських операцій з поставки товарів.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення №0000262304від 13.04.12р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 42 983, 80 грн., з яких за основним платежем на суму 42 982,80грн. та 1 грн. штрафні (фінансові) санкції.

За результатами адміністративного оскарження, вказане податкове повідомлення -рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції з постачання позивачу ароматизатору, сплата позивачем сум податку на додану вартість в ціні придбаного товару, наявність належним чином оформлених податкових накладних, виданих зареєстрованим на час їх виписки суб'єктом господарської діяльності - платником податку на додану вартість, іншими документами бухгалтерського обліку, а тому порушення податкового та іншого законодавства в ланцюгу поставки товару не впливає на правомірне формування податкового кредиту позивачем.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, виходячи зі змісту пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фордів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

У даному випадку, фактичні обставини справи підтверджують реальне здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом -ТОВ «Торговий дім «Нові перспективи». Даний факт не спростований податковим органом належними засобами доказування.

Так, між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Нові перспективи»укладено договір від 13.04.2011 № СМ 1104-3116, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах DDP -домішки виробництва компанії Symrise, визначеному у Додатку № 1 до цього Договору (ароматизатору «паприка»; ароматизатору «копчений сир»; ароматизатору «молода картопелька з маслом та зеленню»).

На підставі письмового замовлення позивача від 29.04.11р. (а/ 19) постачальник здійснив поставку вказаного товару на загальну суму 257896,80 грн., у тому числі ПДВ - 42982,80 грн., однією партією.

Факт поставки товару підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною від 29.04.11р. № 117 на загальну суму 257896,80 грн., у тому числі ПДВ - 42982,80 грн. та товарно-транспортною накладною від 29.04.11р. № Р117, які розкривають зміст та обсяг господарської операції, як того вимагає ст.9 Законц N 996-XIV.

На підставі внутрішніх первинних бухгалтерських документів позивача (прибутковий ордер від 01.05.11р. № RС6471; лімітно - заборна картка за травень 2011 року № 1249) судом першої інстанції встановлено факт оприбуткування поставленого товару на склад позивача, його подальший відпуск зі закладу та для використання у виробництві (накладна-вимога на відпуск «внутрішнє переміщення»матеріалів від 04.05.11р. № 14).

Факт використання позивачем поставленого ароматизатора в межах звичайної господарської діяльності підтверджується копіями зведення про розхід сировини за травень 2011 року.

В оплату за поставлений товар позивач, на підставі рахунку на оплату від 29.04.11р. №85, перерахував на банківський рахунок ТОВ «Торговий дім «Нові перспективи» кошти у сумі 257896,80 грн., у тому числі ПДВ - 42982,80 грн., факт перерахування коштів підтверджується платіжним дорученням від 25.06.11 № 3202, виписками по банківському рахунку, а також не заперечується сторонами.

На підтвердження факту розрахунків та сплати в складі ціни товару податку на додану вартість за вказаною господарською операцією позивач отримав від ТОВ «Торговий дім «Нові перспективи» податкову накладну від 29.04.11р. № 108 на суму 257896,80 грн., у тому числі ПДВ - 42982,80 грн.

Отже, господарські операції позивача з його контрагентом - ТОВ «Торговий дім «Нові перспективи»мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою звичайної господарської діяльності позивача.

Між тим, податковим органом, всупереч правилам ч.2 ст.71 КАС України, не доведено належними засобами доказування неможливість вчинення вказаної господарської операції вказаними Товариствами внаслідок відсутності необхідних умов для вчинення даної господарської операції, управлінського чи технічного персоналу, основних засобів, тощо. Вказані обставини податковим органом при виїзній документальній перевірці не перевірялись.

При цьому, матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи. Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, тощо.

Щодо посилань податкового органу на акт перевірки контрагента ТОВ «Торговий дім «Нові перспективи», який є контрагентом позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Так, п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що обов'язком платника податків є, зокрема: ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітністі, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подача до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплата податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, відповідальність за сплату ПДВ до бюджету несе кожна конкретна особа -платник ПДВ, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Така позиція колегії суддів узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання контрагентом свої зобов'язання зі сплати податку.

Таким чином, висновок податкового органу про нікчемність правочину укладеного між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Нові перспективи»з покликанням на порушення в ланцюгу поставки товару - не заслуговують на увагу.

Покликання апелянта на порушені кримінальні справи відносно посадових осіб контрагентів ТОВ «Торговий дім «Нові перспективи»не заслуговують на увагу, оскільки по-перше, матеріали даної справи не містять доказів на підтвердження того, що в межах кримінальної справи досліджувались господарські операції з позивачем, по-друге, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

За наведених обставин та правових норм, приймаючи до уваги реальність господарської операції, за якою позивач сформував податковий кредит, сплату ПДВ в ціні товару, висновок податкового органу про заниження податкового кредиту за травень 2011 року на суму 42 982,80 грн. неправомірний.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.08.12р. у справі №2а-3767/12/1070 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.08.12р. у справі №2а-3767/12/1070 - без змін.

Дана ухвала набирає законної через п'ять днів після направлення її копії особами, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.