Постанова № 27355700, 07.11.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2012 р. Справа № 5021/1156/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Плахов О.В.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача -не прибув;

відповідача - Шило О.В. (за дов. від 20.06.2012 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ТОВ "Шосткінське підприємство "Харківенергоремонт" (вх. №3048 С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 13.09.12 у справі № 5021/1156/12

за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ

до ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт", м. Шостка Сумської області

про стягнення 783582,35 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за поставлений природний газ відповідно до умов договору поставки природного газу № 06/10-2604ТЕ-29 від 20.12.2010р. в розмірі 783 582 грн. 35 коп., з яких: 655 621 грн. 11 коп. -основна заборгованість за поставлений газ, 49 601 грн. 67 коп. -пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, 35 187 грн. 72 коп. -інфляційні збитки, 43 171 грн. 85 коп. -3% річних, а також просив суд стягнути з відповідача 15 672 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Сумської області від 13.09.2012 р. у справі № 5021/1156/12 (суддя Заєць С.В.) позовіні вимоги задоволено частково стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Гагаріна, б. 1, код 34113412) на користь Дочірньої компанії "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) 155 621 грн. 11 коп. боргу, 49 601 грн. 67 коп. пені, 43 171 грн. 85 коп. 3% річних, 35 187 грн. 72 коп. інфляційних збитків, 15 672 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Провадження по справі в частині стягнення 500 000 грн. 00 коп. основного боргу - припинено на підставі п. 1.1 статті 80 ГПК України.

Відповідач не погодився з прийнятим місцевим господарським судом рішенням в частині стягнення пені в розмірі 49601,67 грн. та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення пені в розмірі 49601,67грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 44641,50 грн. відмовити. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що штрафні санкції, які бажає отримати позивач, є його чистим прибутком, а для ТОВ "Шосткінське підприємство "Харківенергоремонт" вони стануть фінансовою катастрофою та причиною погіршення його діяльності через відсутність коштів та погіршення теплопостачання у споживачів - населення в житлових будинках незалежно від оплати, які не можуть бути відключені від мереж теплопостачання та бюджетних організацій (лікарень, школах, дитячих садках). На думку відповідача сума пені у розмірі 49601,67 грн., яку вимагає позивач, надмірно велика.

До початку судового засідання від позивача у справі надійшла телеграма, в якій він вказав, що проти апеляційної скарги ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (відповідача) заперечує, вважає оскаржуване рішення господарського суду Сумської області від 13.09.2012 р. законним, обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Крім того, позивач повідомив суд про неможливість явки його уповноваженого представника в судове засідання по даній справі, зважаючи на що, просить розглядати апеляційну скаргу з урахуванням його позиції без участі уповноваженого представника за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 05.11.2012 р. представник заявника апеляційної скарги (відповідача у справі) підтримав вимоги скарги в повному обсязі та наполягав на її задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 06/10-2604ТЕ-29 від 20.12.2010р., відповідно до п. 1.1 якого Постачальник (позивач) зобов`язується поставити Покупцеві (відповідачу) імпортований природний газ, а Покупець (відповідач) зобов`язується прийняти товар і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується відповідачем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу відповідачем для інших потреб не є предметом цього договору.

Відповідно до п. 4.1 вищевказаного договору, остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання -передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач свої зобов`язання відповідно до зазначеного договору виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт поставки природного газу підтверджується Актами передачі -приймання природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання, які підписані сторонами та скріплені їх печатками та копії яких містяться в матеріалах справи (а. с. 27-36).

Відповідач свої зобов'язання за договором № 06/10-2604ТЕ-29 від 20.12.2010р. виконав лише частково, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем по сплаті за поставлений газ, яка склала 655 621 грн. 11 коп.

Зазначена сума заборгованості підтверджується належними розрахунковими документами та не заперечується відповідачем.

Як встановлено судом першої інстанції, вбачається з матеріалів справи під час розгляду справи в господарському суді Сумської області до прийняття рішення у справі відповідач здійснив часткову оплату суми боргу в розмірі 500 000 грн.

Відповідно до п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду підтримує висновок господарського суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 500 000 грн. через відсутність предмету спору.

Отже на час винесення оскаржуваного рішення заборгованість відповідача перед позивачем склала 155 621 грн. 11 коп., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Зважаючи на це, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає правомірним рішення господарського суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 155 621 грн. 11 коп.

Ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Пунктом 7.3.1 договору № 06/10-2604ТЕ-29 від 20.12.2010р. сторони передбачили, що у разі порушення відповідачем умов п. 4.1 цього договору, відповідач зобов`язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив розрахунок пені, який відповідає умовам Договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

У відзиві на позовну заяву, який міститься в матеріалах справи, відповідач просив суд зменшити розмір пені, заявленої до стягнення позивачем на 90 % та відмовити в цій частині в задоволенні позовних вимог. Мотивуючи прохання щодо зменшення пені, відповідач зазначив, про наявність значної дебіторської заборгованості за теплопостачання та електроенергію споживачів, яка завадила йому здійснити вчасний розрахунок за спожитий природний газ. Вказав, що на час розгляду справи споживачі теплової та електричної енергії мають значну заборгованість перед ним, крім того послався на заборгованість місцевого бюджету за минулі роки з різниці в тарифах.

Господарський суд Харківської області, відмовляючи у зменшенні пені, виходив з того, що позивач також перебуває у тяжкому фінансовому становищі, має заборгованість перед іншими кредиторами та заперечує проти зменшення розміру пені.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим рішення суду першої інстанції в частині відмови у зменшенні пені, нарахованої до стягнення позивачем, зважаючи на таке.

П. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань»зазначено, що застосовуючи приписи п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарські суди повинні об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, пеня нарахована відповідачу на заборгованість, яка виникла в наслідок несвоєчасної оплати за поставлений природний газ згідно договору.

Посилання апелянта на важкий фінансовий стан підприємства судова колегія також вважає безпідставним, оскільки ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Ст. 218 ГК України встановлює, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення в сфері господарської діяльності. В цій же статті зазначено, що відсутність у боржника необхідних коштів не є обставинами, з якими закон пов'язує звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання.

При цьому, колегія суддів вважає за доцільне наголосити на тому, що зменшення розміру санкцій, заявлених до стягнення є правом, а не обов'язком суду і можливе лише у разі наявності підстав, які б вказували на необхідність застосування вказаної норми.

Колегія суддів Харківського апеляційного суду вважає, що господарським судом першої інстанції досліджені всі обставини справи, прийняте рішення обґрунтовано та відповідає нормам закону, отже підстави для його скасування відсутні.

Також, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що згідно з нормами Господарського процесуального кодексу України незадоволення заяви про зменшення розміру пені та розстрочці виконання рішення не є підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Враховуючи на наведене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Сумської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні. Обставини та заперечення, викладені в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому вона залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 13.09.12 у справі № 5021/1156/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст підписано 07.11.12

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Плахов О.В.