Ухвала суду № 27355254, 09.11.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"09" листопада 2012 р.

№ 5017/2012/2150

Суддя Желєзна С.П., розглянувши матеріали позовної заяви № 5085/2012

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Укрюгторг”

до: малого приватного підприємства фірми „Ромімпекс Трейдінг Ко”

про стягнення 5 711,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Укрюгторг” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до малого приватного підприємства фірми „Ромімпекс Трейдінг Ко” про стягнення заборгованості в сумі 5 711,70 грн.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Положеннями ст. 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В свою чергу, у відповідності до ст.ст. 1 –3 Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011р. № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту –Закону України „Про судовий збір”) судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду. Судовий збір справляється зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Статтею 4 Закону України „Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено наступну ставку судового збору: 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому, в п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1625/2011 „Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що на даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15. У вирішенні питань, пов’язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ господарськими судами, останніми мають враховуватися відповідні положення названої Інструкції в частині, що не суперечить Закону.

В свою чергу, відповідно до п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Таким чином, враховуючи, що наведені положення Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита не суперечать положенням Закону України „Про судовий збір”, суд дійшов висновку, що належним доказом сплати до державного бюджету суми судового збору за звернення до суду із позовними вимогами є відповідний оригінал документу, на підставі якого здійснювалась розрахункова операція, з відмітками фінансової установи про її виконання. У випадку, якщо справляння судового збору здійснювалось за платіжним дорученням, цей платіжний документ має містити докази зарахування сплачених коштів до державного бюджету України.

Однак в порушення наведених вимог чинного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Укрюгторг” до поданої ним позовної заяви було долучено оригінал платіжного доручення № 1371 від 25.10.2012р. про сплату до державного бюджету суми судового збору в розмірі 1 609,50 грн., який не містить на зворотньому боку відмітки про зарахування сплачених коштів до державного бюджету. За таких обставин, долучений позивачем до матеріалів позовної заяви примірник платіжного доручення № 1371 від 25.10.2012р. не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ виконання товариством з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Укрюгторг” покладеного на нього обов’язку щодо сплати судового збору за звернення до суду із даними позовними вимогами.

Крім того, згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Крім того, в силу приписів ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

В порушенням наведених вимог процесуального закону до позовної заяви (вх. № 5085/2012 від 08.11.2012р.) позивачем взагалі не було додано будь-яких доказів надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів, що також підтверджується актом господарського суду Одеської області від 08.11.2012р. № 05-11/1104/2012.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про допущення позивачем наступних порушень покладених на нього положеннями чинного законодавства обов’язків при зверненні до господарського суду із даною позовною заявою: неподання належних доказів сплати судового збору; неподання доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви із доданими до неї матеріалами. Перелічені порушення тягнуть за собою правові наслідки, визначені ст. 63 ГПК України.

Відповідно до п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Підсумовуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що товариством з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Укрюгторг” до позовної заяви (вх. № 5085/2012 від 08.11.2012р.) не було додано належних доказів сплати судового збору до державного бюджету та не було додано доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви із доданими до неї документами, на підставі п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України вказану позовну заяву і додані до неї документи слід повернути позивачу без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

При цьому, питання про повернення судового збору буде вирішуватись судом після надання позивачем належних та допустимих доказів зарахування грошових коштів в сумі 1 609,50 грн., сплачених за платіжним дорученням № 1371 від 25.10.2012р., до державного бюджету України (відповідна відмітка на зворотньому боку примірника платіжного доручення; довідка територіального органу ГУДКСУ).

Керуючись п. п. 1, 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву і додані до неї документи позивачу без розгляду.

Позовні матеріали повернути позивачу на 12 аркушах.

Відповідно до ч. 2 ст. 63, ст. 106, 111-13 ГПК України ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Желєзна С.П.