Постанова № 27354988, 01.11.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.12 Справа № 5015/1223/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Орищин Г.В.

суддів: Галушко Н.А.

Михалюк О.В.

при секретарі судового засідання Петрик К.О.

розглянув апеляційну скаргу Львівської міської ради від 20.08.2012 р. вих. № 1104-вих.-832 (вх. номер Львівського АГС № 1604 від 28.08.2012 р.)

на рішення господарського суду Львівської області

від 13.08.2012 року у справі № 5015/1223/12

за позовом житлово-експлуатаційної контори "Електрон" -дочірнього підприємства ПАТ "Концерн-Електрон", м. Львів

до відповідача-1 Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача-2 управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", м. Львів

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, Ільницький Володимир Григорович, Ільницька Галина Василівна, Ільницька Ангела Володимирівна, Кирик Олег Федорович, Кирик Галина Іванівна, Кирик Софія Олегівна, Кирик Павло Олегович, м. Львів

за участю прокурора Львівської області, м.Львів

про визнання права власності на будинки за адресою м. Львів, вул. Стороженка, 25а, 25б, 27, 29,

за участю представників сторін:

від прокуратури Куцик Б.Б.

від позивача Піхоцький В.В., Сенів В.О.

від відповідача-1 Попович Я.Д.

від відповідача -2 Романяк М.О.

від Залізничної районної адміністрації Леськів Г.М.

від третіх осіб не з'явились

Права та обов'язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України, роз'яснено.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Львівської області від 13.08.2012р. у справі №5015/1223/12 (суддя Н. Мороз) задоволено позов житлово-експлуатаційної контори "Електрон" -дочірнього підприємства ПАТ "Концерн-Електрон" до Львівської міської ради, управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, Ільницького В.Г., Рільницької Г.В., Ільницької А.В., Кирика О.Ф., Кирик Г.І., Кирик С.О., Кирика П.О., про визнання права власності на будинки за адресою м. Львів, вул. Стороженка, 25а, 25б, 27, 29.

Суд мотивував своє рішення тим, що спірні будинки використовувались підприємствами ПАТ "Концерн-Електрон" як нежитлові приміщення і з 1998 р. передані ЖЕК "Електрон" у володіння для утримання їх, прибудинкової та іншої закріпленої території, в належному санітарному і протипожежному стані, відтак, з посиланням на ст. 392 ЦК України задоволив позов.

Дане рішення оскаржено Львівською міською радою, оскільки, на його думку, прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи, за невідповідності висновків суду матеріалам та обставинам справ, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що господарським судом не взято до уваги, що спірні будинки належать територіальній громаді м.Львова в особі Львівської міської ради, що підтверджується матеріалами інвентаризаційний справ по зазначених будинках, ухвалою Львівської міської ради №243 від 27.05.1999 р. "Про питання управління майном комунальної власності", листом обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" №2263 від 14.03.2012 р., листом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №4-32-833 від 10.05.2012р. Окрім того, зазначає, що позивач, відповідно до ст.344 ЦК України, жодним чино не довів добросовісність заволодіння і безперервність, відкритість використання будинків по вул. Стороженка №№ 25а, 25б, 27, 29 протягом останніх десяти років. Також скаржник звертає увагу суду на той факт, що земельна ділянка, на якій розташовані спірні будівлі знаходиться у власності територіальної громади м.Львова, доказів сплати земельного податку позивачем до матеріалів справи не долучено; тощо.

Представник скаржника, який брав участь в судових засіданнях, підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідач-2 та Залізнична районна адміністрація підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у поясненнях на апеляційну скаргу (а.с.66-68, том 4) та усними поясненнями представників в судових засіданнях.

Позивач заперечив доводи скаржника з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.63-64, том 4) та усними поясненнями представників в судових засіданнях, зокрема, зазначив про безпідставність доводів апеляційної скарги.

01.11.2012р. прокуратура Львівської області вступила у вказану справу на стороні Львівської міської ради (а.с.100, том 4). Прокурор, який брав участь в судовому засіданні, підтримав доводи апеляційної скарги.

Треті особи участь представників в судові засідання не забезпечили, направлені ухвали Львівського апеляційного господарського суду на адресу фізичних осіб (третіх осіб у справі), повернуті відділенням зв'язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання»(а.с. 73-80, 91-97, том 4).

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

Предметом позовних вимог у даній справі є визнання прав власності на будинки по вул. Стороженка №№ 25а, 25б, 27, 29 у м.Львові, які за територіальною належністю належать до Залізничного району.

З листа обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" №2263 від 14.03.2012 р. вбачається, що станом на 13.03.2012 р. будинки по вул. Стороженка №№ 25а, 25б, 27, 29 зареєстровані за територіальною громадою Львівської міської ради на підставі на рішення Залізничної районної ради народних депутатів м. Львова №109 від 10.03.1987 р. "Про затвердження реєстру житлових будинків" (а.с.10, том ІІ).

Рішенням Залізничної районної ради народних депутатів м. Львова №109 від 10.03.1987 р. "Про затвердження реєстру житлових будинків", затверджено реєстр житлових будинків, які знаходяться на балансі місцевих рад по Залізничному районі, у т.ч. по вул.Строженка, 25а, 25б, 27, 29, як такі, що знаходяться на балансі ЖЕО Залізничного району м.Львова (а.с.112-115, том ІІ).

Ухвалою №243 від 27.05.1999 р. Львівської міської ради "Про питання управління майном комунальної власності", вирішено вважати такими, що належать до міської комунальної власності побудовані до 1939 р. об'єкти нерухомого майна, які є на території м.Львова і передавались в різний час міськвиконкомом чи райвиконкомами в користування або на баланс підприємств, установ, організацій. Також вказаним рішенням зобов'язано виконавчий комітет забезпечити прийняття визначених об'єктів на баланс відповідних експлуатаційних організацій (а.с.9, том ІІ).

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №671 від 17.12.1999 р. "Про виключення з житлового фонду житлових приміщень та переведення їх у нежитлові і надання дозволу громадянам на використання власних квартир як нежитлових", спірні будинки були виключені з житлового фонду та переведені до нежитлового фонду, мешканці яких відселені ВАТ «Концерн-Електрон»як з санітарно-захисної зони підприємства (рішення міськвиконкому від 03.01.1974р.№22, від 07.04.1977р. №204, від 22.01.1987р. №22) -а.с.7-8, 32, том ІІ.

Мешканці спірних будинків були відселені в період з 1977 по 1990 р.р. на підставі рішень Львівського міськвиконкому з наданням їм інших житлових приміщень за рахунок коштів підприємств ПАТ "Концерн-Електрон». З моменту відселення мешканців і до 1996 року спірні будинки перебували у володінні підприємств ПАТ «Концерн-Електрон»і використовувались в якості службових приміщень.

ЖЕК "Електрон" створений 11.11.1996р. для утримання в належному санітарному і протипожежному стані житлового і нежитлового фондів ПАТ "Концерн-Електрон", прибудинкової та іншої закріпленої території.

17.09.1998 р. наказом директора ЖЕК "Електрон" №28 від 02.09.1998 р. створено комісію, якою був складений акт обстеження та оцінки технічного стану нежитлових будинків №№ 25, 25а, 25б, 27, 29, 37 по вул. Стороженка (а.с.59-60, том ІІ).

У відповідності до витягу з протоколу №16 засідання Правління ВАТ "Концерн-Електрон" від 29.09.1998 р., ЖЕК "Електрон" зобов'язано забезпечити облік нежитлових приміщень (будинків) №№25, 25а, 25б, 27, 29, 37 по вул. Стороженка на балансі підприємства, забезпечити їх належне утримання та ремонт (а.с.13, том І).

Наказом №30 від 30.09.1998 р. ЖЕК "Електрон" дочірнє підприємство ВАТ "Концерн-Електрон" "Про взяття на баланс будівель", наказано забезпечити на бухобліку нежитлові будівлі за адресою м. Львів, вул. Стороженка, 25, 25а, 25б, 27, 29, 37 за нульовою залишковою вартістю (а.с.58, том ІІ).

Дані будівлі передані у відання та володіння позивачу з 1999 року, що підтверджується відомостями амортизаційних відрахувань основних засобів та довідками про рух основних засобів з 1999 року (а.с.61-97, том ІІ).

Окрім того, згідно руху основних засобів по ЖЕК "Електрон", позивачем протягом вказаного періоду за власний рахунок проводились покращення спірних будинків, що також підтверджується договором №201959 від 01.09.1999 р. на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізаційної мережі, договорами №04/09/07 від 04.09.2007 р., №08/11/07 від 08.11.2007 р. на проведення електромонтажних робіт, актами здавання-приймання виконаних електромонтажних робіт, договорами підряду від 02.04.2007 р., 03.09.2007 р., №21/08 від 21.08.2008 р., №22/08 від 22.08.2008 р., №29/07 від 29.07.2008 р., №19/08 від 19.08.2009 р., №1/01-2008 від 03.01.2008 р., №1/09 від 30.09.2008 р., №2/09 від 30.09.2008 р., №3/09 від 30.09.2008 р., №05/05-13 від 13.05.2009 р., договорами №01/11 від 12.11.2007 р., №01/01 від 10.01.2008 р., 108/07.09 від 20.05.2009 р., №12/08-25 від 04.10.2010 р.

З наявних в матеріалах справи копій інвентаризаційних справ, вбачається, що спірні будівлі становлять адміністративні приміщення та підвали, право власності у яких не зазначено, однак, користувачем визначено ЖЕК «Електрон»ДП ВАТ «Концерн-Електрон»(а.с.33-40, том ІІ).

Позивач просить визнати за ним право власності на спірне майно згідно ст.344 ЦК України, посилаючись на набувальну давність, оскільки з 1996 року позивач відкрито і безперервно володіє спірними будинками, здійснює їх ремонт, сплачує плату за землю, з 1998 року вказані будинки обліковуються на балансі позивача.

Відповідачі заперечили позовні вимоги, зазначивши, що спірні будинки належать територіальній громаді м.Львова в особі Львівської міської ради відповідно до матеріалів інвентаризаційних справ, ухвали Львівської міської ради №243 від 27.05.1999 р., листів ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" №2263 від 14.03.2012 р., Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради № 3-32-833 від 10.05.2012 р.. Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №671 від 17.12.1999 р. "Про виключення з житлового фонду житлових приміщень та переведення їх у не житлові і надання дозволу громадянам на використання власних квартир як не житлових", було доручено Департаменту економічної політики та ресурсів, Личаківській районній адміністрації внести пропозиції виконкому щодо використання не житлових приміщень будинків №№ 25, 25а, 25б, 27, 29, 33 на вул. Стороженка. У вказаних будинках зареєстровані гр. Ільницький та Кирик з членами сімей, посилається на недоведеність сплати позивачем земельного податку по вказаним адресам. Просить у позові відмовити.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін і третьої особи, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення -відсутні, з огляду на наступне:

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Дана стаття визначає ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю.

Володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знає і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна.

В разі виникнення спору встановити характер володіння (добросовісне й недобросовісне) має тільки суд з урахуванням обставин справи, з якої виникло володіння чужою річчю. Разом з тим, суд повинен мати на увазі, що фактичне володіння вважається правомірним, якщо інше не випливає з закону або не встановлено рішенням суду (ст. 397 ЦК України).

Володіння має бути безперервним протягом визначених законом строків (для нерухомого майна протягом 10 років, а для рухомого майна - 5 років).

Згідно п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Судова колегія зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт відкритого і безперервного добросовісного володіння і користування позивачем спірними будівлями з 1996 року, з 1998 року вказані будинки обліковуються на балансі позивача, проводився їх ремонт та обслуговування, сплачувався земельний податок.

Разом з цим, доказів перебування на балансі та / або утримання спірних будинків територіальною громадою чи їх органами матеріали справи не містять, зокрема, згідно листа №4-32-833 від 10.05.2012 р. Залізничної районної адміністрації вбачається, що спірні будинки не перебувають на балансі ЛКП "Привокзальне" і ним не обслуговуються (а.с.27, том ІІ), відтак, посилання відповідачів на те, що згідно рішення Залізничної районної адміністрації підтверджується факт взяття спірних будівель на баланс Залізничної районної адміністрації, вважається судовою колегією недоведеним.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Вирішуючи питання щодо доказів, судова колегія врахувала інститут допустимості засобів доказування (ст. 34 ГПК України), згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, та вимоги ст.33 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт відкритого і безперервного добросовісного володіння і користування позивачем спірними будівлями з 1996 року, відтак, його позовні вимоги визнаються судовою колегією підставними.

Тому, виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції щодо задоволення позову не спростовано, обставин, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку статей 33, 34 ГПК України апелянтом не доведено, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає. Таким чином, судова колегія прийшла до висновку про обгрунтованість оскаржуваного рішення як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 13.08.2012 р. у справі №5015/1223/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Львівської міської ради - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06.11.2012 року.

Головуючий-суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Михалюк О.В.