Постанова № 27354927, 23.10.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2012 № 11/069-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Чорногуза М.Г

за участю секретаря Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Коростія А.С. (дов. від 05.10.2012 р.)

від відповідача Негоди А.А. (дов. від 23.05.2012 р.)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Долавр"

на рішення

господарського суду Київської області

від 12.09.2012 р.

по справі № 11/069-12 (суддя Мальована Л.Я.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Долавр"

(далі ТОВ "Долавр")

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Шевченківський завод продтоварів" (далі ТОВ

"Шевченківський завод продтоварів")

про стягнення 43 437, 16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 12.09.2012 р. по справі № 11/069-12 позов задоволено частково : з ТОВ "Шевченківський завод продтоварів" стягнуто на користь ТОВ "Долавр" 19 500,00 грн. основного боргу, 775,20 грн. пені та 405,50 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при прийнятті рішення місцевим судом не взято до уваги надіслання позивачем поштою відповідачу актів № ОУ-0000121 від 31.05.2012 р. та № ОУ-0000152 від 30.06.2012 р., п. 5.3 укладеного сторонами договору не містить умов з оплати послуг одержання актів тощо.

В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю за наведених в скарзі підстав.

Представник відповідача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне й обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 18.07.2012 р. ТОВ "Долавр" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "Шевченківський завод продтоварів" про стягнення 37 833,33 грн. боргу, 5 513,83 грн. пені. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що 31.10.2010 р. між сторонами укладено договір про надання послуг з охорони об'єктів та збереження майна й матеріальних цінностей № 31/10-2010 (далі Договір), на виконання якого позивачем в період з березня по 14.06.2012 р. надано послуги. Ці послуги не оплачено відповідачем, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 37 833,33 грн. Крім цього, позивач просив стягнути на підставі п. 6.14 Договору 5 513,83 грн. пені тощо.

До матеріалів справи долучено відзив ТОВ "Шевченківський завод продтоварів" на позовну заяву, згідно якого в позові слід відмовити через необхідність компенсації позивачем спричиненої відповідачу внаслідок крадіжки майна 16.03.2012 р. шкоди. Акти приймання передачі послуг не підписано в зв'язку з неналежним наданням послуг тощо.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 19 500,00 грн. основного боргу, 775,20 грн. пені, а відтак їх задовольнив, в іншій частині позову відмовив.

Так, задовольняючи позов частково, місцевий суд посилався на те, що акти № ОУ-0000121 від 31.05.2012 р. та № ОУ-0000152 від 30.06.2012 р. не підписано замовником, акт № 64 від 31.03.2012 р. не містить печатки відповідача, відтак згадані документи не є належними доказами по справі. Тому позов задовольнив в частині стягнення 19 500,00 грн. основного боргу й відповідно за перерахунком пеню в розмірі 775,20 грн.

Апеляційний суд не погоджується з висновками місцевого суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог за таких обставин.

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

До спеціальних видів зберігання належить договір охорони. За договором охорони ( ст. 978 ЦК України) охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами, з 31.10.2010 р. майно за адресою : с. Шевченкове, Броварський район, Київська область здано під охорону позивачу. Додатковою угодою № 1 від 19.10.2011 р. сторони продовжили термін дії Договору до 31.10.2012 р.

Згідно Акту передавання (зняття) охорони з об'єкту від 15.06.2012 р. об'єкт за адресою : с. Шевченкове, Броварський район, Київська область здано з під охорони відповідачу (про відмову від підпису акту відповідачем зроблено помітку).

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що вищезгаданий об'єкт знаходився під охороною позивача в період з 31.10.2010 р. до 15.06.2012 р., це сторонами не заперечується.

Позивачем було складено акти надання послуг : № 64 від 31.03.2012 р. (підписано відповідачем без печатки) на суму 8 500,00 грн., № ОУ-0000091 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.04.2012 р. на суму 11 000,00 грн., № ОУ-0000121 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2012 р. (не підписано відповідачем) на суму 12 500,00 грн. та № ОУ-0000152 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2012 р. (не підписано відповідачем) на суму 5 833,33 грн.

Складання згаданих актів здачі-прийняття робіт Договором не передбачено, натомість п. 5.3 Договору встановлено, що оплата за виконані роботи проводиться шляхом оплати на п/рахунок виконавця до 25 числа місяця, в якому надаються послуги. Плата за зберігання та строки її внесення встановлено Договором (ч. 1 ст. 946 ЦК України).

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що відповідач зобов'язаний здійснювати оплату виконавцю до 25 числа місяця, в якому надаються послуги.

Відповідно до п. 5.1 Договору вартість наданих виконавцем послуг із охорони об'єкту, майна і особистої безпеки фізичних осіб на об'єкт за календарний місяць визначено в розмірі 10 416,67 грн. й 2083,33 грн. ПДВ, всього в сумі 12 500,00 грн.

Як встановлено матеріалами справи за домовленістю сторін розмір оплати зменшено й позивачем заявлено до стягнення суму в розмірі 37 833,33 грн. за надані послуги по охороні майна з березня 2012 р. по 14.06.2012 р.

Розмір заявленої за надані послуги суми, як і факт її несплати відповідачем не заперечується, однак за доводами останнього згадана сума не повинна сплачуватись в зв'язку із викраденням 25.12.2011 р. товарно-матеріальних цінностей на суму 9 896,46 грн., відтак спричиненням шкоди відповідачу.

Апеляційний суд такі заперечення відповідача на позов вважає безпідставними. Так, з огляду на положення ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, ст. 951 ЦК України передбачено відшкодування завданих поклажодавцеві збитків. У разі, якщо відповідач вважає, що збитків йому завдано за участю посадових осіб позивача, він повинен звернутись до останнього з відповідними претензіями чи позовом до суду. Натомість згадані обставини не є підставою для звільнення відповідача від зобов'язання з оплати наданих йому за Договором послуг. Тим більше, що жодних претензій та позовів з цього приводу відповідачем не заявлено, в тому числі в межах даної справи тощо.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 37 833,33 грн. боргу за надані послуги по охороні майна з березня 2012 р. по 14.06.2012 р. є підставними та обґрунтованими.

Позивачем заявлено до стягнення нараховану за несплату наданих в березні, квітні та травні 2012 р. послуг станом на 06.07.2012 р. пеню в розмірі 5 518,83 грн.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Договором (п. 6.14 ) встановлено, що у випадку затримки платежу за надані виконавцем послуги із охорони об'єкту, майна і особистої безпеки фізичних осіб на об'єкті, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 % суми на підставі п.п. 5.1 Договору за кожен день затримки.

Апеляційним судом встановлено, що позивачем вірно нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення по кожному акту в межах шести місяців, тому вимога про стягнення 5 518,83 грн. пені є обґрунтованою.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що висновки місцевого суду є помилковими, апеляційна скарга підлягає задоволенню, судове рішення скасуванню в частині відмови в позові з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позову повністю.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 104 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Долавр" задовольнити, рішення господарського суду Київської області від 12.09.2012 р. по справі № 11/069-12 - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Прийняти в цій частині нове рішення : стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський завод продтоварів" (07434, Київська область, Броварський район, с. Шевченкове, вул. Шкільна, 31, ідентифікаційний код 31252267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Долавр" (02140, м. Київ, вул.. Вишняківська, 3, ідентифікаційний код 33936957) 18 333 (вісімнадцять тисяч триста тридцять три) грн. 33 коп. основного боргу, 4 743 (чотири тисячі сімсот сорок три) грн. 63 коп. пені, 1204 (тисяча двісті чотири) грн. 00 коп. судового збору.

В решті рішення господарського суду Київської області від 12.09.2012 р. по справі № 11/069-12 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шевченківський завод продтоварів" (07434, Київська область, Броварський район, с. Шевченкове, вул. Шкільна, 31, ідентифікаційний код 31252267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Долавр" (02140, м. Київ, вул. Вишняківська, 3, ідентифікаційний код 33936957) 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп. судового збору, сплаченого за розгляд скарги судом апеляційної інстанції.

Матеріали справи № 11/069-12 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Дикунська С.Я.

Судді Алданова С.О.

Чорногуз М.Г