Ухвала суду № 27354855, 08.11.2012, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"08" листопада 2012 р.

Справа № 02-2/14/5022-352/2012

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Суддя Руденко О.В., ознайомившись із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стимул" №66 від 24.10.2012р. про перегляд рішення господарського суду Тернопільської області від 15.08.2011р. у справі №8/39/5022-690/2012 за нововиявленими обставинами, встановив наступне:

- порушення вимог ч. 5 ст. 113 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) заявник зобов'язаний надіслати іншим сторонам копії заяви та доданих до неї документів.

Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують надіслання копії заяви іншим сторонам, та документ про сплату судового збору.

При цьому, як доказ направлення заяви іншим сторонам, заявником долучено копії бланків опису вкладень цінних листів №1 та №2 від 25.10.2012р., які належним чином не посвідчені.

Також, до заяви долучено копії не засвідчених квитанцій про сплату судового збору 2018.209.1 та 2018.26.1 від 25.10.2012р. на суму 786.45 грн., реквізити яких не відповідають вимогам встановлених законом.

Згідно листа Управління державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області №02-03-01/151 від 02.02.2012р., зарахування судового збору для Господарського суду Тернопільської області починаючи з 06.02.2012р. проводиться за наступними реквізитами: р/р 31217206783002, одержувач УДКСУ м. Тернопіль 22030001, банк одержувача ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код одержувача 37977726, код суду 03500022. В графі "призначення платежу" зазначається код суду до якого звертається платник та номер пункту таблиці ставок судового збору.

При цьому, як вбачається із копій квитанцій 2018.209.1 та 2018.26.1 від 25.10.2012р., останні не відповідають вищезазначеним реквізитам, а саме: невірно зазначено рахунок та отримувача, а відтак не можуть буди належним доказом сплати судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчених копіях.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Таким чином, суд вважає, що долучені до заяви №66 від 24.10.2012р. копії бланків опису вкладення цінних листів №1, №2 від 25.10.2012р. та квитанції 2018.209.1, 2018.26.1 від 25.10.2012р., не є належними доказами в розумінні вимог ч. 2 ст. 36 ГПК України.

Зважаючи на викладене слідує, що позивачем не подано доказів виконання ч. 5 ст. 113 ГПК України, що є підставою повернення заяви, відповідно до п. 2, 3 ч. 6 ст. 113 ГПК України.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України та ГПК України, господарський суд не має права порушити провадження у господарській справі за наявності підстав для застосування до заяви положень ч. 6 ст. 113 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 5 ст. 57, п. 2, 3 ч. 6 ст. 113 ГПК України суддя господарського суду, -

УХВАЛИВ:

1. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Стимул" (вул. Бойківська, 15, м. Тернопіль, 46000) позовну заяву №66 від 24.10.2012р. та додані до неї документи, всього на 14-ти аркушах, без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Суддя О.В. Руденко