Рішення № 27354577, 14.02.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.12 Справа№ 5015/7502/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: СПД-ФО ОСОБА_1, м.Борислав

до відповідача: ТзОВ «Трускавецьінвест», м.Трускавець

про: стягнення 21 767,59 грн.

Представники :

Від позивача: ОСОБА_2 -адвокат

Від відповідача: Войтович О.В. -представник (Довіреність б/н від 19.01.2012 р.)

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява СПД-ФО ОСОБА_1, м.Борислав до відповідача -ТзОВ «Трускавецьінвест», м.Трускавець про стягнення 21 767,59 грн.

Ухвалою суду від 26.12.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 17.01.2012 р. За клопотанням відповідача Ухвалою суду від 17.01.2012 р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 14.02.2012 р. представник позивача заявлені у позовній заяві вимоги підтримав. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідач в супереч умовам Договору № 1к-78ПС/1110 від 30.11.2010 р. належним чином не оформив прийняття та не оплатив поставлену позивачем текстильну продукцію на загальну суму 18 996,00 грн.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. У відзиві відповідач вказав що позивач не виконав умови договору та не передав виконані роботи належним чином, не надав акту прийому-передачі робіт в порядку та строки, визначені договором, не виконав вимог договору щодо передачі разом із виробами сертифікатів якості, гігієнічних висновків. Посилання позивача на накладну, підписану позивачем та третьою особою як на доказ своєчасності надання послуг відповідач вважає безпідставним та необґрунтованим.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

30.11.2010 р. між сторонами у справі укладено Договір № 1к-78ПС/1110 на виготовлення та поставку текстильних виробів, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання на свій ризик за завданням відповідача виготовити та поставити текстильні вироби згідно додатку до даного Договору, а відповідач у свою чергу зобов'язався прийняти й оплатити виконані роботи.

У п. 4.1. Договору сторони погодили, що загальна вартість Договору становить 63 996,00 грн. Договірна ціна є твердою і включає виготовлення та поставку виробів. Згідно п. 4.2. Договору до початку робіт відповідач сплачує позивачу аванс в розмірі 45 000,00 грн. Остаточний розрахунок здійснюється відповідачем протягом 3 банківських днів після підписання акту приймання-передачі робіт.

Як зазначається у позовній заяві авансовий платіж в розмірі 45 000,00 грн. відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок СПД-ФО ОСОБА_1 протягом листопада 2010 р.

На виконання договірних зобов'язань позивач передав відповідачу текстильні вироби згідно Додатку № 1 до Договору на суму 63 996,00 грн. Факт передачі товару підтверджується Накладною № 256 від 01.02.2011 р. із відтиском печатки та підписом повноважного представника відповідача в графі «одержав».

Пунктами 5.1., 5.2. Договору передбачено, що після завершення робіт позивач передає відповідачу текстильні вироби та підписаний позивачем акт приймання-передачі робіт. Відповідач протягом 3 днів з дня одержання підписаного акту приймання-передачі робіт повинен підписати його та один примірник направити позивачу. В разі мотивованої відмови замовника від приймання робіт, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та термінами їх виконання в межах 5 днів.

Листом від 13.12.2010 р. позивач повідомив відповідача про факт виконання робіт та просив направити повноважного представника ТзОВ «Трускавецьінвест»для оформлення та підписання актів приймання-передачі робіт, а також провести повну оплату за виконані роботи. Однак, як стверджує позивач адміністрацією ТзОВ «Трускавецьінвест»було безпідставно та не мотивовано відмовлено в оформленні зазначених актів та двостороннього акту з переліком необхідних доробок та термінами їх виконання.

26.10.2011 р. позивач звернувся на адресу відповідача із листом, згідно якого просив провести звірку взаємних розрахунків та оплатити заборгованість в сумі 102 241,60 грн. Проте, як встановлено судом, вказаний лист позивача залишено відповідачем без реагування та задоволення. Решти вартості продукції на суму 18 996,00 грн. відповідач не оплатив.

За порушення строків оплати товару позивач на підставі п. 6.4. Договору та із врахуванням приписів Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»просить суд стягнути з відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплачених робіт за кожний день прострочення, що становить 1 460,09 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення з відповідача 797,83 грн. інфляційних втрат та 513,67 грн. 3 % річних

Загальна сума позовних вимог становить 21 767,59 грн.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено судом, спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору на виготовлення та поставку текстильних виробів № 1к-78ПС/1110 від 30.11.2010 р., відповідно до якого позивач передав відповідачу текстильну продукцію на загальну суму 63 996,00 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.п. 3.7., 4.3. Договору на відповідача покладено обов'язок в повному обсязі оплатити виконані позивачем роботи протягом 3-х банківських днів після підписання акту приймання передачі робіт.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, як встановлено в процесі розгляду справи акт приймання-передачі робіт сторонами не підписувався, а відтак строк оплати відповідачем виконаних позивачем робіт в даному випадку є невизначеним.

Враховуючи вищенаведене при визначенні строку оплати робіт слід застосовувати ч. 2 ст. 530 ЦК України, положення якої як строк виконання зобов'язання визначає семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом позивач двічі звертався на адресу відповідача із листами про оплату повної вартості робіт згідно Договору на виготовлення та поставку текстильних виробів № 1к-78ПС/1110 від 30.11.2010 р. Однак, враховуючи те, що лист від 13.12.2010 р. був скерований ще до моменту передачі текстильної продукції, як належний доказ звернення до відповідача із вимогою про сплату заборгованості суд приймає лист від 26.10.2011 р. Вказаний лист відповідачем отримано 27.10.2011 р. та зареєстровано за вх. № 4188. Проте, всупереч приписам ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України відповідач виконаних позивачем робіт не оплатив.

Із врахуванням вищевикладеного, позовні вимоги в частині стягнення 18 996,00 грн. боргу суд вважає обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах доказами та такими, що підлягають до задоволення.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із доданого до позовної заяви розрахунку позовних вимог пеню позивачем нараховано за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р., інфляційні втрати нараховано за період з 01.01.2011 р. по 28.10.2011 р., тобто до моменту виникнення у відповідача обов'язку оплатити роботи (із врахуванням положень ч. 2 ст. 530 ЦК України). Таким чином в частині стягнення пені та інфляційних втрат в задоволенні позову слід відмовити.

3 % річних згідно розрахунку позивач нарахував за 329 днів 2011 р. тобто по 25.11.2012 р. Із врахуванням вищенаведених обставин до стягнення підлягають 3 % річних (за період з 04.11.2012 р. по 25.11.2012 р.), що становить 34,35 грн.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Викладені у відзиві на позовну заяву твердження відповідача щодо недоведеності позивачем факту передачі робіт згідно Договору № 1к-78ПС/1110 від 30.11.2010 р. суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки беззаперечним доказом такої передачі є Накладна № 256 від 01.02.2011 р., в якій містяться посилання на вказаний Договір, а також відтиск печатки та підпис повноважного представника відповідача в графі «одержав». Доказів пред'явлення позивачу обґрунтованих претензій щодо кількості та якості переданої текстильної продукції, а також мотивованої відмови від її прийняття відповідач суду не надав.

Також слід зазначити, що умовами Договору на виготовлення та поставку текстильних виробів № 1к-78ПС/1110 від 30.11.2010 р. не передбачено права відповідача відмовитися від оплати робіт у зв'язку із порушенням позивачем термінів їх виконання, а також у зв'язку із неподанням супроводжуючих документів (сертифікатів якості, гігієнічних висновків). Таким чином, відмова відповідача від оплати виконаних позивачем робіт є безпідставною.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 530, 612, 625 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з ТзОВ «Трускавецьінвест» (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, 61. Ідентифікаційний код 30439207) на користь СПД-ФО ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. Ідентифікаційний код НОМЕР_1) 18 996,00 грн. основного боргу, 34,35 грн. 3 % річних; всього - 19 030,35 грн.; 1 234,01. судового збору.

3. В решті вимог в задоволенні позову відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.02.2012 р.