Рішення № 27354370, 29.10.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2012 р.Справа № 5023/4032/12 вх. № 4032/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Шевченко А.О.

за участю представників:

прокурора - Ковальчак В.В, посвідчення №208 від 10.10.11р.;

позивача - Зучек Є.Н., довіреність №142 від 11.11.11р.; відповідача - не з`явився;

розглянувши справу за позовом Ізюмського міжрайонного прокурора м. Ізюм в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Ізюм

про стягнення 1604,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ізюмський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернувся до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованість за договором оренди майна в сумі 8658,19 грн., з них 7135,04 грн. - основна заборгованість, 1523,15 грн. - пені. Судові витрати просить покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договору оренди комунального майна №3780-Н від 07.10.08р.

Ухвалою суду від 06.09.12р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

25.10.12р. представник прокуратури надав уточнення до позовної заяви, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1604,90 грн. за період з лютого 2011 року по травень 2011 року.

25.10.12р. представник позивача надав письмові пояснення по справі, в яких вказав, що заборгованість відповідача складає 1604,90 грн.

29.10.12р. представник позивача надав письмові пояснення, в яких вказав, що стягненню підлягає орендна плата в сумі 1327,46 грн., пеня в сумі 184,52 грн., штраф в розмірі -92,92 грн. за період з 28.02.11р. по 08.05.11р.

Cуд, дослідивши уточнення до позовної заяви, надані прокурором, зазначає, що як вбачається зі змісту вказаної заяви дане уточнення стосується зменшення позовних вимог, у зв`язку з чим, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Приймаючи до уваги п.6 Інформаційного листа від 14.08.2007 року №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" на запитання, чи вправі позивач частково відмовитись від позову, не виключає можливості часткової відмови. Однак вона можлива лише у випадку, якщо позивачем заявлено дві чи більше вимог, і позивач відмовляється не від усіх цих вимог.

Відповідно до п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 передбачено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь - якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Як вбачається зі змісту наданої заяви прокурора вона подана у відповідності до ст. 22 ГПК України. Зменшення позовних вимог стосується часткової відмови позивача від позовних вимог, оскільки як вбачається з матеріалів справи попередніми рішеннями суду було стягнено заборгованість по орендній платі за період з жовтня 2006 року по січень 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає вищезазначену заяву до розгляду та подальший розгляд справи ведеться з урахуванням цієї заяви.

Представник прокуратури в судовому засіданні 29.10.12р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні 29.10.12р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 29.10.12р. не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про, що свідчить поштове повідомлення, яке повернулось на адресу суду з відміткою про отримання, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 15.10.12 року сторони було повідомлено, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем 07 жовтня 2008 року було укладено договір оренди №3780-Н, відповідно до умов якого, позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - частини кімнат (№№1, 2, 8, 9, 10, 13, 14, 22) на 2-му поверсі 2-х поверхової будівлі учбового корпусу (літ. А-2), площею 30,40 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Ізюмського професійного ліцею. Вартість майна визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 06.06.2008р. і становить 34750,00 грн.

Пунктом 2.1. Договору сторони встановили, що відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передавання майна.

За актом приймання - передачі орендованого майна від 07 жовтня 2008 року позивач передав відповідачу спірне майно.

У пункті 10.1 Договору сторони визначили, що цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 27 жовтня 2008 року до 27 жовтня 2009 року включно.

Договір було автоматично пролонговано на 1 рік до 27 жовтня 2011 року на підставі статті 764 Цивільного кодексу України та ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також, у за`язку з відсутністю в матеріалах справи доказів на підтвердження припинення дії спірного договору після 27.10.10р., а також доказів повернення позивачеві орендованого нежитлового приміщення.

Згідно п.3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна , затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995р. №786 зі змінами, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - серпень 2008 року - 435,22 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - жовтень 2008 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень та жовтень 2008 року.

Пунктом 3.6. договору сторони передбачили, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні: безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 70 %; на рахунок, визначений Балансоутримувачем - у розмірі 30%.

Відповідно до п. 3.7. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п. 5. 3. договору відповідач зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Однак, як зазначає позивач, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання по сплаті орендної плати, з урахуванням чого у нього утворилась заборгованість по орендній платі за період з лютого 2011 року по травень 2011 року у сумі 1327,46 грн.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ч.3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Станом на момент прийняття рішення відповідачем не надано доказів на підтвердження сплати ним орендної плати за договором №3780-Н від 07.10.08р. за спірний період з лютого 2011 року по травень 2011 року у сумі 1327,46 грн.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з лютого 2011 року по травень 2011 року у сумі 1327,46 грн.

Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача пеню за неповну та несвоєчасну оплату орендної плати, яка, згідно наданого розрахунку складає 184,52 грн., а також 92,92 грн. штрафу у розмірі 7% від суми боргу.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

При укладенні договору оренди № 3780-Н від 27.10.08р. сторони в пункті 3.7. передбачили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до Державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Крім того, згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з лютого 2011 року по травень 2011 року у сумі 1327,46 грн.

Як свідчить наданий позивачем розрахунку пені, при його здійсненні позивачем не були враховані умови п.3.7. Договору. а також положення ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Здійснивши відповідний розрахунок пені з урахуванням положень укладеного між сторонами договору (п.3.7.) та вимог чинного законодавства (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України), суд вважає правомірною та обґрунтованою вимогу про стягнення пені в сумі 38,90 грн. за період з 01.03.11р. по 08.05.11р., в частині вимоги щодо стягнення пені в сумі 145,62 грн. відмовляє.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення штрафу в сумі 92,92 грн. суд зазначає наступне.

Згідно п.3.8 Договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Як вже зазначалось вище, заборгованість по орендній платі за договором оренди №3780-Н від 07.10.08р. утворилась у відповідача за період з 28 лютого 2011 року по 05 травня 2011 року, тобто за період, що не перевищує три місяці.

Перевіривши розрахунок 92,92 грн. штрафу, судом встановлено, що він відповідає умовам договору та нормам чинного законодавства, а тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати по даній справі покласти на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 525, 546, 549, 598, 610, 611, 612, 629, 762 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 179, 193, 216, 217, 230, 232, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 18, 19 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75 статтями 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер ФОП НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, УДКСУ в Ізюмському районі м. Ізюм, код ЄДРПОУ УДКСУ 37283992, р/р 31112094700012, ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011) заборгованість з орендної плати в сумі 1327,46 грн., пеню в сумі 38,90 грн. та штраф в сумі 92,92 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер ФОП НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова у Харківській області, № рахунку 31215206783003, код ЄДРПОУ 37999654, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській обл., МФО 851011) судового збору в сумі 1609,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 145,62 грн. відмовити.

Повне рішення складено 05.11.2012 р.

Суддя Добреля Н.С.