Рішення № 27354322, 01.11.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2012 року справа № 5020-846/2012

за позовом приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи"

(Московський проспект, 9, корп.5, офіс.501, м. Київ, 04073)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Меркурій"

(пр. Генерала Острякова,141-в, кв.40, м. Севастополь, 99055)

про стягнення заборгованості у розмірі 59 439,75 грн

Суддя Плієва Н.Г.,

за участю:

представника позивача - Кіцака О.В., довіреність № 20 від 24.04.2012

представник відповідача - не з'явився

Суть спору:

Ухвалою суду від 02.10.2012 справу за позовом приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Меркурій" про стягнення заборгованості у розмірі 59 439,75 грн прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

В судовому засіданні 01.11.2012 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений з дотриманням вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, за адресою його місцезнаходження, - пр. Генерала Острякова, 141-в, кв. 40, м. Севастополь, 99055, яка відповідає відомостям, що містяться у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 96), однак поштовий конверт разом з повідомленням був повернутий до господарського суду міста Севастополя з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Правом наданим статтею 69 Господарського процесуального кодексу України відповідач не скористався, відзив на позов не надав.

Відповідно до роз'яснень пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№ 18 від 26.12.2011 якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 вищезазначеної постанови).

Враховуючи вищевикладені роз'яснення, суд вважає, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Меркурій" про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений у встановленому законом порядку та його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ :

01.01.2011 між приватним акціонерним товариством «Індустріальні та дистрибуційні системи»(далі -ПрАТ «ІДС», компанія) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Меркурій»(далі -ТОВ «ТД «Меркурій», дистриб'ютор) укладено договір дистриб'юції № 0002 (далі -Договір) /а.с. 7-25/.

Розділом 21 Договору сторони визначили термін дії договору. Договір набирає сили з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2011 за виключенням пункту 13.2 Договору, який продовжує діяти протягом 5 років з моменту припинення дії Договору. Цей договір маже бути пролонгований тільки за умови укладання письмової угоди, що повинна бути підписана уповноваженими представниками сторін.

Згідно п. 2.1 Договору, компанія зобов'язалась відповідно до умов договору передавати дистриб'ютору товар у власність для його подальшого розповсюдження на території на умовах, визначених у цьому договорі, а дистриб'ютор зобов'язався приймати такий товар у кількості та асортименті відповідно до супровідних документів на умовах цього договору, сплатити його вартість, та здійснювати його продаж, розповсюдження та надання відповідних послуг на території відповідно до умов, що визначені цим договором.

Відповідно до пункту 8.7 Договору, товар постачається на піддонах (ГОСТ 9557-80 (піддони транспортні дерев'яні для харчових продуктів), або полегшений піддон з розміром бруска 100*100*80), з випаленим логотипом "IDS". Піддони є зворотною тарою. Заставна вартість та кількість зворотної тари встановлюється Компанією та відмічається у супровідних документах. Порядок обігу і повернення піддонів між компанією та дистриб'ютором визначаються згідно з наказом від 16 червня 1992 року № 15 "Про затвердження Правил застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання і Правил повторного використання дерев'яної, картонної тари та паперових мішків".

Піддони, які є зворотною тарою, дистриб'ютор повертає компанії партіями по 500 штук в термін 30 днів з моменту їх отримання рейсом автотранспорту компанії. Машина має бути опломбована. Проте в будь-якому разі піддони повинні бути повернуті дистриб'ютором компанії в термін 90 днів.

В випадку, коли дистриб'ютор не повернув піддони компанії в термін 90 днів або у випадку припинення дії цього договору, компанія проводить їх реалізацію дистриб'ютору з збільшенням заборгованості останнього перед компанією на суму реалізації. У випадку якщо дистриб'ютор не повернув піддон компанії в термін більший ніж 90 календарних днів, дистриб'ютор зобов'язаний компенсувати їх вартість компанії протягом 7-ми календарних днів з моменту отримання від компанії вимоги про компенсацію вартості піддонів. Компенсація вартості піддонів дистриб'ютором здійснюється за заставними цінами з нарахуванням ПДВ. Вартість піддонів сплачується дистриб'ютором шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок компанії (п. 8.8 Договору)

Відповідно до пункту 8.13 Договору, тара вважається переданою (повернутою) дистриб'ютором компанії в момент прийому компанією такої тари від перевізника на власному складі та підписанням між компанією та перевізником (експедитором) відповідного товарно-транспортного документу.

На виконання умов вказаного договору позивачем поставлявся відповідачу товар разом з яким ТОВ «ТД «Меркурій»отримано від ПрАТ «ІТД»піддони у кількості 1933 штук, на загальну суму 59 439,75 грн, що підтверджується видатковою накладною № ХД-РНо-0000000000078 від 17.05.2012.

Проте, у порушення умов договору, свої зобов'язання перед компанією дистриб'ютор не виконав, не повернув у встановлений договором строк піддони, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 59 439,75 грн, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

В силу статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відношень повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Аналіз змісту договору № 0002 від 01.01.2011, свідчить, що у зв'язку з його укладенням фактично між сторонами виникли правовідносини щодо придбання та наступної реалізації відповідачем товару, отриманого від позивача на певних умовах, тобто відносини дистриб'юції.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений відповідачу товар разом із зворотною тарою, яку ТОВ "ТД "Меркурій" повинен був повернути позивачу в строк, встановлений договором дистриб'юції № 0002 від 01.01.2011. Всього позивач поставив зворотної тари - піддонів в кількості 1933 штук.

Пунктом 8.12 Договору передбачено, що дистриб'ютор має право повернути піддони на склад компанії самостійно за наступними адресами:

Миргородський Завод Мінеральних Вод -м. Миргород, вул. Мінзаводська, 1

Моршинський завод Мінеральних Вод -м. Моршин, вул. Геологів, 12 А.

Компанія компенсує витрати за перевезення піддонів з місця призначення дистриб'ютора до одного з зазначених вище складів компанії по попередньо погодженим тарифам. Дату та час розвантаження піддонів на складі компанії необхідно погодити за сім робочих днів.

Проте, доказів повернення піддонів, які є зворотною тарою або доказів сплати компенсації вартості піддонів у кількості 1933 штук відповідачем суду не надано.

У зв'язку з неповерненням у встановлений договором термін піддонів та у зв'язку із закінченням дії договору позивачем було виписано відповідачу накладну № ХД-РНо-0000000000078 від 17.05.2012, яка була підписана та скріплена печаткою ТОВ «ТД «Меркурій», що підтверджує факт отримання відповідачем від позивача піддонів у кількості 1933 штуки загальною вартістю 59439,75 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає, що на час розгляду справи зобов'язання відповідача всупереч нормам законодавства та умовам договору перед позивачем залишилося невиконаним, позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Меркурій" про стягнення заборгованості у розмірі 59 439,75 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову стягуються з відповідача.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, за подання позовної заяви немайнового характеру -1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до пункту третього Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1175/2011 від 25.08.2011 розмір ставки судового збору (станом на 1 січня календарного року) у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру мінімальної заробітної плати, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року).

Статтею 13 Закону України "Про Державний бюджет 2012 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата з 1 січня 2012 складає 1073,00 грн.

Позивач звернувся до суду з вимогами майнового характеру, отже повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1609,50 грн (2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати).

Однак при зверненні до суду з позовом приватним акціонерним товариством "Індустріальні та дистрибуційні системи" сплачений судовий збір у розмірі 1641,00 грн, що є більш ніж встановлено законом.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі ніж встановлено законом.

Отже, суд дійшов висновку про необхідність повернення позивачу з державного бюджету судового збору сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме у розмірі 31,50 грн (1641,00 грн - 1609,50 грн). Судові витрати у розмірі 1609,50 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Меркурій" (99040, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 141, корп. В, кв. 40, ідентифікаційний код 36127359, р/р 26003232851700 в АКИБ "Укрсіббанк" м. Харків, МФО 351005, або з будь -якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" (04073, м. Київ, Московський проспект, 9, копр. 5, офіс 501, ідентифікаційний код 24364528, р/р 26006010031479 в ПАТ "Укрексімбанк" м. Київ, МФО 322313, або на будь-який інший рахунок вказаний стягувачем) заборгованість у розмірі 59 439,75 грн (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста тридцять дев'ять грн 75 коп) та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп).

Повернути приватному акціонерному товариству "Індустріальні та дистрибуційні системи" (04073, м. Київ, Московський проспект, 9, копр. 5, офіс 501, ідентифікаційний код 24364528, р/р 26006010031479 в ПАТ "Укрексімбанк" м. Київ, МФО 322313, або на будь-який інший рахунок) з державного бюджету м. Севастополя надмірно сплачений судовий збір у розмірі 31,50 грн (тридцять одна грн 50 коп).

Повне рішення складено 06.11.2012.

Суддя підпис Н.Г. Плієва