Рішення № 27354187, 06.11.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.12 Справа№ 5015/3971/12

За позовом: Державного підприємства „Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві", м. Київ

до відповідача: Державного підприємства „Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", м. Львів

про стягнення 31 251, 72 грн.

Суддя Н.Мороз

При секретарі Ю. Шиманській

Представники:

Від позивача: Філіпович Д.П.

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позов заявлено Державним підприємством „Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві", м. Київ до Державного підприємства „Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", м. Львів про стягнення 31 251, 72 грн.

Ухвалою суду від 26.09.2012р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 09.10.2012 р.

09.10.2012р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позов просить задоволити.

Представник відповідача судове засідання не з»явився, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов"язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов"язується прийняти та оплатити виконану роботу.

06.04.2012 р. між державним підприємством «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві»(Виконавець) та державним підприємством «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»(Замовник) було укладено договір на створення та передачу науково-технічної продукції № 02-ГІС.

Згідно п. 1.2 договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе відповідальність виконати науково-технічні роботи за темою: «Створення баз геопросторових даних, програмного забезпечення щодо актуалізованих даних та постачання комп'ютерної версії нормативної грошової оцінки земельних ділянок м. Брюховичі Львівської області».

Загальна вартість робіт відповідно до п 4.2 договору, складає 30000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 5000,00 грн. та погоджена сторонами договору в протоколі погодження договірної ціни на створення та передачу науково-технічної продукції (додаток 1 до договору).

Пунктом 1.4 договору передбачено, що назва етапів робіт, періоди їх виконання та завдання, а також їх вартість визначається календарним планом робіт (додаток 2 до договору), в якому зазначено період здавання робіт, а саме:

1 етап -до 31.05.2012р., 2 етап -до 31 червня 2012р.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору, по завершенню виконання кожного етапу робіт виконавець готує та надає замовнику відповідний акт приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до пункту 4.4 договору, оплата робіт здійснюється поетапно, протягом 15 календарних днів після підписання та скріплення печатками сторін відповідного акту приймання-передачі виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем умови вищевказаного договору було виконано своєчасно та в повному обсязі, про що свідчать підписані сторонами без застережень акт №636 від 29.05.2012 р. та акт №861 від 26.06.2012 р.

Проте, відповідач свої зобов'язання по договору повністю не виконав, розрахунок за виконані роботи не здійснив, внаслідок чого викникла заборгованість в сумі 30000,00 грн. Доказів зворотнього суду не надано.

Стаття 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України вказує, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Позивачем, за прострочення виконання грошового зобов"язання, за нараховано пеню, яка становить 1042,63 грн. Проте, дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки, у відповідності до загальних положень про забезпечення виконання зобов"язань (ст. 547 ЦК України), правочин щодо забезпечення виконання зобов"язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов"язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Крім того, згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно, за період 14.06.2012р.-17.09.2012р. нараховано відповідачу 3% річних на загальну суму 209,09 грн.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку позов задоволити частково.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст.11, 526, 530, 547, 625, 837 ЦК України, ст. ст.193, 216 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути державного підприємства «Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», м. Львів, пр. В.Чорновола,4 (код ЄДРПОУ 00702009) на користь державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві»(код ЄДРПОУ 02498180) -30000,00 грн. основного боргу, 209,09 грн. - 3% річних, 1554,77 грн. судового збору.

3. В частині стягнення пені - відмовити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.

Рішення складено 08.11.2012р.