Рішення № 27354052, 05.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-39/13181-2012 05.11.12За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 24990,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Неклонський В.І., довіреність № 0112-100 від 03.01.2012 р.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 24990,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування № 28-0113-0861/1 від 25.11.2008 р. внаслідок настання страхового випадку -дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля "Honda Civic", реєстраційний номер АА 6160 ІА, внаслідок його пошкодження в ДТП, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля "Skoda Oktavia", реєстраційний номер АА 0284 ЕХ, яким спричинено ДТП, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВА/2332558), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-39/13181-2012, розгляд справи призначено на 05.11.2012 р. о 12:20 год., в порядку підготовки справи до судового розгляду витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України письмову інформацію щодо умов полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/2332558.

19.10.2012 р. через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист № 25943/7-3-11 від 15.10.2012 p. у відповідь на запит суду, до якого додано витяг з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.

22.10.2012 р. через відділ діловодства суду представник відповідача подав відзив, відповідно до якого просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, справу розглянути за відсутності представника відповідача. У відзиві з посиланням на норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема, зазначено, що обов'язковим документом для виплати страхового відшкодування є докази того, що водій керував транспортним засобом на законних підставах. 27.02.2012 р. позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування, втім оскільки до цієї заяви не було додано повного пакету документів, 03.03.2012 р. відповідачем було надано відповідь позивачу з вимогою про надання необхідних документів, які позивачем так і не були надані, а тому позовні вимоги до відповідача є безпідставними.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 05.11.2012 р., не з'явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що додатково підтверджується направленим до суду відзивом на позовну заяву, який містить клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні, призначеному на 05.11.2012 р., судом розглянуто клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності його представника. Клопотання судом задоволено з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 1 п.п. 3.9.2 п. 3 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 05.11.2012 р. без участі представника відповідача, оскільки його нез'явлення не перешкоджає вирішенню даного спору, при цьому запобігаючи безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні, призначеному на 05.11.2012 р., судом залучені до матеріалів справи лист Моторного (транспортного) страхового бюро України № 25943/7-3-11 від 15.10.2012 p. у відповідь на запит суду та відзив відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 05.11.2012 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав повністю.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 05.11.2012 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.11.2008 р. між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група", найменування якого змінено на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (позивач, страховик) та Зенюк Наталією Анатоліївною (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування № 28-0113-0861/1 (надалі - договір страхування).

Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль "Honda Civic", реєстраційний номер АА 6160 ІА, строк дії договору страхування з 27.11.2008 р. по 26.11.2009 р.

28.10.2009 р. в м. Києві по вул.. Харківське шосе, 12 сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі -ДТП) за участю автомобіля "Honda Civic", реєстраційний номер АА 6160 ІА, який належить Зенюк Наталії Анатоліївні та яким керував Зенюк Олексій Володимирович, та автомобіля "Skoda Oktavia", реєстраційний номер АА 0284 ЕХ, який належить ТОВ "РЕАЛ Гіпермаркет Україна" та яким керувала Лук'яненко Олена Анатоліївна. Наведене підтверджується довідкою № 8502864 про дорожньо-транспортну пригоду від 29.10.2009 р., виданою ВДАІ з обслуговування Дніпровського району при УДАІ ГУМВС України в м. Києві.

ДТП сталася в результаті порушення Лук'яненко Оленою Анатоліївною п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 27.01.2010 р. у справі № 3-136/10, відповідно до якої Лук'яненко Олену Анатоліївну визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу -автомобіля "Honda Civic", реєстраційний номер АА 6160 ІА, в результаті його пошкодження при ДТП, визначений відповідно до висновку № 17111 експертного дослідження автомобіля Honda Civic 4D держномер АА 6160 ІА, що складений 09.11.2009 р. експертом-оцінювачем Рябченком В.І. (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 328 від 27.02.2002 р.) становить 46856,42 грн.

За страховим випадком (ДТП) згідно складеного позивачем страхового акту № 38946Т від 25.01.2010 р. по договору страхування, позивачем визначено суму страхового відшкодування в загальному розмірі 29722,22 грн., виплата якого підтверджується платіжними дорученнями № 23958 від 02.02.2010 р.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 37.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 28.10.2009 р.) передбачено, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка є чинною з 19.09.2011р., також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків (п. 36.4 ст. 36 наведеного Закону).

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В спірному випадку позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП. При цьому право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Відповідачем на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 р. не представлено договору (полісу № ВА/2332558) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі -поліс № ВА/2332558). В той же час, з огляду на поданий відповідачем відзив на позов, факт укладення зазначеного полісу відповідачем не заперечувався, при цьому матеріали справи містять інформацію з централізованої бази даних МТСБУ стосовно умов полісу № ВА/2332558, надану на запит суду листом МТСБУ № 25943/7-3-11 від 15.10.2012 p.

Відповідно до наявних в матеріалах справи даних стосовно полісу № ВА/2332558 вбачається, що транспортний засіб (автомобіль з реєстраційним номером АА 0284 ЕХ), яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування Приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" (відповідачем), про що і укладено зазначений поліс, який є договором І типу, страхувальником за даним полісом визначено ТОВ "РЕАЛ Гіпермаркет Україна", ліміт по майну - 25500,00 грн., франшиза - 0, строк дії даного полісу - з 27.12.2008 р. по 26.12.2009 р. Отже, станом на дату ДТП - 28.10.2009 р., поліс № ВА/2332558 був діючим.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" (тут і надалі - в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 28.10.2009 р.) визначено, що до І типу договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відносяться договори, укладені на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Як вище було встановлено, особою винною у скоєнні спірної ДТП відповідно до постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 27.01.2010 р. у справі № 3-136/10 визнано Лук'яненко Олену Анатоліївну. При цьому в матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження того, що транспортним засобом - автомобілем "Skoda Oktavia", реєстраційний номер АА 0284 ЕХ, під час спірної ДТП керувала особа, що експлуатувала його не на законних підставах. Напроти, наявною в матеріалах справи довідкою № 8502864 про дорожньо-транспортну пригоду від 29.10.2009 р., виданою ВДАІ з обслуговування Дніпровського району при УДАІ ГУМВС України в м. Києві, підтверджується законність підстав керування автомобілем "Skoda Oktavia", реєстраційний номер АА 0284 ЕХ, під час ДТП Лук'яненко Оленою Анатоліївною, оскільки остання вказана в наведеній довідці у якості водія автомобіля, яким спричинено ДТП, та без будь-яких зазначень про експлуатацію цього автомобіля не на законних підставах. Крім того, у поданому відповідачем відзиві на позов останнім не наведені докази, які б спростовували факт експлуатації транспортного засобу, визначеного в полісі № ВА/2332558, під час спірної ДТП не на законних підставах.

З огляду на наведене суд прийшов до висновку, що відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом № ВА/2332558, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування (в порядку ст. 25 Закону України "Про страхування"), перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обов'язкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

Положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

По матеріалам справи судом встановлено, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування (29722,22 грн.) не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу, пошкодженому у ДТП, що визначений висновком № 17111 експертного дослідження від 09.11.2009 р., а з відповідача фактично заявляється до стягнення сума збитку (24990,00 грн.), підтверджена такими висновком. В той же час, як вище було встановлено, ліміт по майну за полісом ВА/2332558 - 25500,00 грн., а франшиза - 0, а отже до виплати в порядку регресу можлива сума в розмірі 25500,00 грн., оскільки франшиза за полісом № ВА/2332558 дорівнює 0.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи той факт, що фактично позивачем заявлена до стягнення сума матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 24990,00 грн., а клопотання в порядку п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України до позовної заяви не додано та в судовому засіданні позивачем не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог про стягнення суми матеріальної шкоди в порядку регресу.

Судом також враховано, що випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" і доказів наявності таких суду не представлено.

Як встановлено статтею 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву, вимоги до змісту якої та додатків до неї визначені наведеною статтею Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування.

Згідно з п. 37.1 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу № 0382/374-Усг від 27.02.2012 р. (надалі -заява), отримання якої відповідачем не заперечується.

Натомість, викладені у відзиві на позов твердження відповідача про те, що 03.03.2012 р. ним було надано відповідь на вищезазначену заяву позивача з вимогою про надання повного пакету документів, фактично матеріалами справи не підтверджується. Так, хоча до відзиву і додано копію листа № 757/13 від 03.03.2012 р., проте належні докази на підтвердження його направлення позивачеві (фіскальний чек, поштова квитанція, опис вкладення у цінний лист тощо) у відзиві не вказані, у якості додатків до відзиву не додані та до суду не направлені.

Отже, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про прийняття відповідачем рішення про про відмову у виплаті страхового відшкодування або про виплату страхового відшкодування, а рівно, матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 24990,00 грн.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 24990,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати позивача на оплату судового збору в розмірі 1 609, 50 грн. відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37; ідентифікаційний код 19411125) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. І.Федорова, 32-А; ідентифікаційний код 30859524) 24990,00 грн. (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто гривень 00 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) судового збору.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.11.2012 р.

Суддя Гумега О. В.