Рішення № 27354010, 20.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.11 Справа№ 5015/3315/11

За позовом: заступника прокурора міста Львова в особі Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго", м. Львів,до відповідача:Житлово-будівельного кооперативу №85, м. Львів,про: стягнення 41 196,11 грн.Суддя Т. РимЗа участю представників:прокурора:Цинайко Н.І. -посвідчення № 6,позивача:Мочурад М.Б. -довіреність №2 від 12.04.2011 р.відповідача:не з'явився.На розгляд господарського суду Львівської області подано позов заступника прокурора міста Львова в особі Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" до Житлово-будівельного кооперативу №85 про стягнення 41 196,11 грн. Ухвалою від 17.06.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 06.07.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору про постачання теплової енергії у гарячій воді №1011 від 01.03.2009 р. не виконує зобов'язання щодо оплати вартості отриманої теплової енергії. Зокрема, за період з 01.06.2009 р. до 01.05.2011 р. виникла заборгованість на загальну суму 41 196,11 грн.

Відповідач в судове засідання 20.07.2011 року повторно не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, про що свідчать долучені до матеріалів справи, реєстри на відправлення кореспонденції від 20.06.2011 р. та від 12.07.2011 р. Відповідач причин неприбуття в судове засідання не повідомив, проти позову у встановленому порядку не заперечив.

Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір про постачання теплової енергії у гарячій воді №1011 від 01.03.2009 р. (надалі -Договір). За цим договором енергопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати покупцеві (відповідач у справі) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а покупець зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Факт включення відповідачу системи теплопостачання в опалювальному сезоні 2009/2010 рр. підтверджується актом №254 від 19.10.2009 р., а в сезоні 2010/2011 рр. -актом №186 від 09.10.2010 р.

Внаслідок несплати відповідачем наданих послуг за період з 01.06.2009 р. до 01.05.2011 р. виникла заборгованість у сумі 41 196,11 грн. Доказів погашення заборгованості у сумі 41 196,11 грн. відповідачем не представлено, проти позову не заперечив.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з приводу надання послуг теплопостачання.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з пунктом 5.1 Договору облік споживання гарячого водопостачання і теплової енергії для опалення проводиться за приладами обліку при їх наявності, а при їх відсутності -розрахунковим способом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 6.3 Договору визначено, що покупець до 25 числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Таким чином, оскільки відповідач не виконав обов'язку з оплати у строки, визначені пунктом 6.3 Договору, вимоги позивача про стягнення 41 196,11 грн. основного боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статті 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статей 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №85 (адреса: вулиця Виговського, будинок 59, квартира 7, Залізничний район, місто Львів, Львівська область, 79054; ідентифікаційний код 23891651) на користь Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" (адреса: вулиця С.Петлюри, будинок 4А, Залізничний район, місто Львів, Львівська область, 79054; ідентифікаційний код 20784943) 41 196,11 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №85 (адреса: вулиця Виговського, будинок 59, квартира 7, Залізничний район, місто Львів, Львівська область, 79054; ідентифікаційний код 23891651) в доход Державного бюджету України 411,96 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2011 року.

Суддя Рим Т.Я.