Рішення № 27353957, 02.02.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.12 Справа№ 5015/7513/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Кохановській Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Рівне

до відповідача: Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м. Львів

про: стягнення 17 000,00 грн. штрафу

.

Представники :.

Від позивача: Федоров О.В. -гол. спеціаліст ю/к (Довіреність № 4 від 10.01.2012 р.)

Від відповідача: Завалишин Ю.О. -ю/к (Довіреність № НЮ-61 від 01.01.2012 р.)

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Рівне до відповідача -Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м. Львів про стягнення до державного бюджету стягнення 17 000,00 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 26.12.2011 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 11.01.2012 р.

06.01.2012 р. позивачем в канцелярію суду подано Заяву про уточнення розміру позовних вимог № 01/22-13-03 від 04.01.2012 р., відповідно до якої позивач просить суд окрім 17 000,00 грн. штрафу стягнути з відповідача 9 690,00 грн. пені.

В судовому засіданні 11.01.2012 р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача подав Клопотання № НПЕ-10/1 від 11.01.2012 р., відповідно до якого просив суд провадження у справі зупинити до набрання законної сили рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 2а-10446/11/1370 за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м. Львів до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Рівне про скасування рішення Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.08.2011 р. № 75.

Представник позивача проти зупинення провадження у справі заперечив, вказавши, що відповідно до приписів Закону України «Про захист економічної конкуренції»спори про оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України належить розглядати в порядку господарського судочинства, відтак відповідач безпідставно звернувся із вищевказаним позовом до Львівського окружного адміністративного суду.

Для надання сторонам можливості подати додаткові докази у справі в судовому засіданні 11.01.2012 р. оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 02.2.2012 р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, просив суд про задоволення позову.

Представник відповідача подав Відзив на позовну заяву № НПЕ-10/31 від 02.02.2012 р., у якому відповідач спростовує твердження позивача щодо підсудності справи про скасування рішення органів Антимонопольного комітету України господарським судам.

Як зазначається у відзиві Закон України «Про захист економічної конкуренції»не є процесуальним і після набрання чинності КАС України не може визначати компетенцію щодо розгляду публічно-правових спорів за участю органів Антимонопольного комітету України. На підтвердження наведеного відповідачем представлено суду ряд процесуальних документів, прийнятих адміністративними судами, що підтверджують судову практику розгляду спорів про оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України в порядку адміністративного судочинства.

Окрім того у Відзиві на позовну заяву № НПЕ-10/31 від 02.02.2012 р. відповідачем надано заперечення щодо суті рішення Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про накладення штрафу. Так відповідач вважає необгрунтованим висновок Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про те, що за загальним правилом вартість складування вантажу повинна залежати від вартості 1 кв.м., під складування та площі складування. Відповідач зазначає, що калькуляції вартості складування вантажів розробляються для кожного конкретного вантажовідправника відповідно до п.1.9 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій (за домовленістю з підприємствами залізниця вправі приймати рішення про складування за плату вантажів у смузі відведення...). Складові відшкодування витрат залізниці на утримання складів, майданчиків, які надаються в тимчасове користування вантажовідправникам включають в себе: а) витрати на оплату праці працівників залізниці по витраті часу на проведення робіт; б) амортизаційні витрати на утримання майданчиків; в) податок на землю у відповідності до Податкового кодексу України. Зазначені витрати для кожної станції дирекції окремого вантажовласника мають різну вартість. Так, ставка податку на земельну ділянку для кожного населеного пункту різна. Амортизаційні витрати на утримання майданчиків та площадок по кожній станції також різні, або взагалі відсутні. Тому вартість складування вантажу не може визначатися за загальним правилом і не може залежати лише від вартості 1 кв. м. під складування та площі ділянки для складування, а в окремих випадках вартість складування вантажу на ділянках більших за розміром може бути меншою. Виходячи з вищенаведеного, дії Дирекції по застосуванню калькуляцій вартості послуг із складування вантажів є економічно обґрунтованими і не містять ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Окрім цього, ДТГО «Львівська залізниця»долучено до відзиву копії діючих договорів про подачу та забирання вагонів, які укладені між ДТГО «Львівська залізниця»та вантажовласниками -контрагентами власників під'їзних колій по станціях Рівне, Сарни, Дубно, з яких за словами відповідача можна встановити, що інші власники під'їзних колій, крім залізниці, також надають в оренду свої колії, а відтак можуть надавати в оренду і примикаючи до них смуги відведення. Разом з тим, ДТГО «Львівська залізниця»не має прав та повноважень перевіряти чи надають інші власники під'їзних колій, належні до їх колій смуги відведення в оренду. Наведеними договорами спростовується висновок Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про монопольне становище позивача на ринку складування вантажів у межах смуг відведення по станціях Рівне, Дубно, Сарни.

Враховуючи вищенаведені обставини, відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України, і відтак -господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»розглядаються господарськими судами.

Згідно приписів ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду.

Частиною другою ст. 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Таким чином, із врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що спори про оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України. (Вказана позиція викладена також у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»).

Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»рішення органів Антимонопольного комітету України може бути оскаржено до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Враховуючи те, що у визначений Законом строк відповідач рішення Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.08.2011 р. № 75 до господарського суду не оскаржив, станом на день розгляду даного господарського спору вказане рішення є чинним, з метою недопущення затягування розгляду спору, суд прийшов до висновку про відхилення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та розгляд спору по суті.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

30.08.2011 р. Адміністративною колегією Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 03-1/31-11 прийнято рішення, яким визнано, що дії ДТГО «Львівська залізниця»в особі ВП «Рівненська дирекція залізничних перевезень»(далі - Відповідач) по застосуванню економічно необґрунтованої вартості послуг з складування вантажу є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку вантажних перевезень залізничним транспортом, в частині складування вантажів на ділянках землі, що розташовані в смугах відведення, шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

За вказане порушення на відповідача відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»накладено штраф в розмірі 17 000 грн. 00 коп.

Згідно частини 2 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковим до виконання.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як вбачається із матеріалів справи рішення про накладення штрафу відповідач отримав 07.09.2011 р., що підтверджується представленим суду повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, як зазначається у позовній заяві суми штрафу відповідач не оплатив.

За порушення строків сплати штрафу позивачем на підставі ч. 5 ст. 56 вищевказаного Закону, здійснено нарахування пені у розмірі півтора відсотка від суми штрафу, що становить 9 690,00 грн.

Загальна сума позовних вимог становить 26 690,00грн.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»(надалі Закон) рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Як встановлено в процесі розгляду справи Адміністративна колегія Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішенням від 30.08.2011 р. № 75 у справі № 03-1/31-11 постановив накласти на відповідача штраф в розмірі 17 000,00 грн.

Згідно вимог ч. 3 ст. 56 Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Матеріалами справи підтверджується, що рішення № 75. від 30.08.2011 р. Відповідач отримав 07.09.2011 р., проте визначену рішенням Антимонопольного комітету України суму штрафу відповідач не сплатив.

Згідно положення ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Із врахуванням викладеного, уточнені позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та підлягають до задоволення.

Суд не приймає до уваги викладені у відзиві на позовну заяву заперечення відповідача щодо правомірності рішення Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.08.2011 р. № 75 у справі № 03-1/31-11, з огляду на наступне:

Вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України (Наведена правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»).

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовий збір згідно ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Уточнені позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»(79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1. Код ЄДРПОУ 01059900) в доход державного бюджету (на рахунок територіального органу Державного казначейства за місцем знаходження платника податків, за кодом економічної класифікації доходів (КЕКД) 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції»(символ звітності 106), призначення платежу *;106 код ЄДРПОУ платника.) 17 000,00 грн. штрафу та 9 690,00 грн. пені, всього -26 690,00грн.

3. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»(79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1. Код ЄДРПОУ 01059900) в доход державного бюджету (Отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007620; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО): 825014; Рахунок отримувача: 31215206783006; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499974) 1 411,50грн. судового збору.

4. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.02.2012 р.