Ухвала суду № 27353890, 01.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

01.09.11 Справа№ 5015/4987/11

Суддя Березяк Н.Є.

розглянувши клопотання про забезпечення позову у справі за позовом:

Позивач: Учасник ТзОВ «ВИДАВНИЧА ГРУПА «СУПЕРДРУК»ОСОБА_1, м.Львів

До відповідача: ТзОВ "ВИДАВНИЧА ГРУПА «СУПЕРДРУК», м.Львів

Про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників ТзОВ "ВИДАВНИЧА ГРУПА "СУПЕРДРУК", якими прийнято рішення про припинення Товариства

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом учасника ТзОВ «ВИДАВНИЧА ГРУПА «СУПЕРДРУК»ОСОБА_1 до ТзОВ "ВИДАВНИЧА ГРУПА «СУПЕРДРУК» про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників ТзОВ "ВИДАВНИЧА ГРУПА "СУПЕРДРУК", якими прийнято рішення про припинення Товариства.

31.08.2011 року, від Позивача по даній справі надійшла заява про забезпечення позову.

Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст.67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Таким чином, із змісту ст. 66 ГПК України випливає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами та вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду (постанова Верховного Суду України від 26.08.2008 справа №36/124).

В Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з обраним способом заходу до забезпечення позову.

З метою забезпечення правильного та однакового застосування судами законодавства, яке регулює корпоративні відносини, формування єдиної судової практики у цій сфері, здійснення належного захисту судами прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб та держави, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням і припиненням діяльності господарських товариств, Пленум Верховного Суду України згідно п.45 Постанови від 24 жовтня 2008 року N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" постановив дати судам такі роз'яснення: "При вирішенні питання про забезпечення позову господарські суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- ймовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками вказаного судового розгляду."

За вимогами ст. 66 ГПК України, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006 №01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" зауважено, що відповідно до ст. 66 ГПК України заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті як за заявою учасника судового процесу, так і за ініціативою господарського суду. У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За змістом ст. 32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів -фактичних даних, які встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. При цьому, докази у відповідності зі ст. 34 ГПК України, повинні відповідати, вимогам належності та допустимості.

Суд дійшов до висновку, що заява позивача про забезпечення позову, містить доводи щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, наявність фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволення позову. Отже, заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач навів обставини для вжиття таких заходів та підтвердив належними доказами.

Зокрема, вбачається наявність зв'язку між заходами забезпечення позову вказаними в заяві позивача і предметом спору, співмірність заходів із заявленими позивачем вимогами.

З заяви про забезпечення позову та позовної заяви вбачається, що 17.08.2011 року, учасник ТзОВ «ВИДАВНИЧА ГРУПА «СУПЕРДРУК»ОСОБА_1, з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців дізнався про те, що 27.05.2011 року в Єдиний державний реєстр було внесено рішення учасників ТзОВ «ВИДАВНИЧА ГРУПА «СУПЕРДРУК»(надалі-Товариство) про припинення ТзОВ «ВИДАВНИЧА ГРУПА «СУПЕРДРУК».

Також, позивач стверджує, що він в оскаржуваних загальних зборах ТзОВ «ВИДАВНИЧА ГРУПА «СУПЕРДРУК»участі не брав, про їх проведення повідомлений не був, що в свою чергу порушує його право, як учасника Товариства, на участь в загальних зборах, та право на управління справами Товариства, шляхом участі в загальних зборах.

У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, поданого позивачем, станом на 15.08.2011 року, відповідач перебуває в стані припинення підприємницької діяльності.

Крім того, в оголошені про припинення ТзОВ «ВИДАВНИЧА ГРУПА «СУПЕРДРУК»опублікованому в Бюлетні державної реєстрації № 180 від 03 червня 2011 року, кінцевим терміном для подачі заяв кредиторів з вимогами до Товариства встановлено 03.08.2011 року.

Як вбачається з ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленої статтею 112 цього Кодексу, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу. В разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується, грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, крім випадків, встановлених законом. Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом. Юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ст. 19 закону України «Про господарські товариства»від 01.10.1991 року № XV77-XII з подальшими змінами та доповненнями, ч.1 ст.104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, вбачається, що ТзОВ «ВИДАВНИЧА ГРУПА «СУПЕРДРУК»може ініціювати вчинення дій спрямованих на державну реєстрацію припинення Товариства шляхом ліквідації.

Однак, вчинення Відповідачем дій спрямованих на державну реєстрацію припиненя ТзОВ «ВИДАВНИЧА ГРУПА «СУПЕРДРУК»шляхом ліквідації, призведе до неможливості відновлення порушених прав та законних інтересів ОСОБА_1, як учасника Товариства.

Відтак, державна реєстрація припинення ТзОВ «ВИДАВНИЧА ГРУПА «СУПЕРДРУК», у випадку задоволення позовної заяви ОСОБА_1, унеможливить виконання рішення по даній справі.

Крім того, згідно до частини 1 ст. 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з ч. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року у справі N 9-зп за конституційним зверненням громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інших громадян, щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України, встановлено, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Пунктом 23 інформаційного листа Вищого Господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»передбачено, що ліквідація підприємства чи організації, що є стороною у справі, виключає можливість подальшого розгляду останньої по суті. Тому провадження в ній підлягає припиненню місцевим господарським судом на підставі пункту 6 частини першої 80 ГПК України.

Частиною 6 ст. 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи вищенаведені обставини, невжиття заходів забезпечення позову по даній справі, можуть призвести до порушення встановленого ст. 55 Конституції України права Позивача на судовий захист.

В цей же час, вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову -забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Крім того, у відповідності до ст. 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 року, № 755-IV, з подальшими змінами та доповненнями, державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації проводить державний реєстратор.

З огляду на вищенаведені законодавчі норми, є необхідність заборонити державним реєстраторам Виконавчого комітету Львівської міської ради, вчиняти будь-які дії спрямовані на державну реєстрацію припинення відповідача в результаті його ліквідації.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги, що в разі ліквідації відповідача, виконання рішення суду може бути утруднене або унеможливлене взагалі, керуючись ст.ст. 27, 32, 41, 48, 66, 67, 79, 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. З метою забезпечення позову:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ВИДАВНИЧА ГРУПА «СУПЕРДРУК»(Ідентифікаційний код (ЄДРПОУ) 22393603; вул. Водогінна, буд. 2, м. Львів, Україна, 79017) або уповноваженим ним органам, чи особам вчиняти будь-які дії спрямовані на держвну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИДАВНИЧА ГРУПА «СУПЕРДРУК»(Ідентифікаційний код (ЄДРПОУ) 22393603; вул. Водогінна, буд. 2, м. Львів, Україна, 79017) в результаті його ліквідації;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ВИДАВНИЧА ГРУПА «СУПЕРДРУК»(Ідентифікаційний код (ЄДРПОУ) 22393603; вул. Водогінна, буд. 2, м. Львів, Україна, 79017) вчиняти будь-які дії щодо внесення змін та/або доповнень до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИДАВНИЧА ГРУПА «СУПЕРДРУК»в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- заборонити державним реєстраторам Виконавчого комітету Львівської міської ради (вул. Весняна, 4, м. Львів, 79008) вчиняти будь-які дії спрямовані на державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИДАВНИЧА ГРУПА «СУПЕРДРУК»(Ідентифікаційний код (ЄДРПОУ) 22393603; вул. Водогінна, буд. 2, м. Львів, Україна, 79017) в результаті його ліквідації;

- заборонити державним реєстраторам Виконавчого комітету Львівської міської ради (вул. Весняна, 4, м. Львів, 79008) вчиняти будь-які дії щодо внесення змін та/або доповнень до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИДАВНИЧА ГРУПА «СУПЕРДРУК»в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

2. Копію ухвали направити сторонам, державним реєстраторам Виконавчого комітету Львівської міської ради та органу ДВС для виконання.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Суддя Н. Березяк