Рішення № 27353669, 31.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-58/9955-2012 31.10.12

За позовомЗакрите акціонерне товариство Ікс 5 Рітейл Груп Україна"ДоФізична особа-підприємець Вдовиченко Ю.В.Пропро стягнення 56000 грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача -Колісник Б.О. пред. за дов. № 1 від 02.08.2012р. до 31.12.2012р.

Від відповідача -не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Закрите акціонерне товариство Ікс 5 Рітейл Груп Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до фізичної особи-підприємеця Вдовиченко Ю.В. про стягнення 56000 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2012 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.08.2012 року.

27.08.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

29.08.2012 року представник позивача у судове засідання з'явився.

29.08.2012 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2012 року розгляд справи відкладено на 24.09.2012 року.

24.09.2012 року розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п.2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол № 1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу № 5011-58/9955-2012 передано для розгляду судді Ониськів О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2012 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 31.10.2012 року.

01.10.2012 року розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у зв'язку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного, справу № 5011-58/9955-2012 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2012 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 31.10.2012 року.

31.10.2012 року представник позивача у судове засідання з'явився.

31.10.2012 року представник відповідача у судове засідання не з'явився. на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав.

Відповідно витягу ЄДРПОУ відповідача місцезнаходження відповідача: 01025, м. Київ, Шевченківський район, вул Олеся Гончара, будинок 6, кв. 2. Як вбачається з матеріалів справи Ухвали Господарського суду міста Києва направлялись на адресу відповідача, а саме: 01025, м. Київ, Шевченківський район, вул Олеся Гончара, будинок 6, кв. 2.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Представник позивача надав суду усні пояснення стосовно дії договору, щодо неоплати за договором за весь період, стосовно порядку орендної плати за договором. В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 31.10.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ

01.02.2012 р. між закритим акціонерним товариством «Ікс 5 Рітейл Груп Україна»(надалі -позивач, орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Вдовиченко Юрієм Володимировичем (надалі - орендар, відповідач) укладено Договір оренди № 504-ДР (надалі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар отримує у тимчасове платне користування площі у нежитловому приміщенні.

Згідно п. 1.3. договору об'єкт оренди розташований у торгівельному центрі орендодавця, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, 20-а.

Згідно п. 2.1 договору , площа об'єкту оренди складає 3,50 кв. м.

У відповідності до п. 3.1 договору, сторонами погоджено, що строк оренди за договором установлюється з дня підписання сторонами акту приймання та передачі об'єкта оренди, прикладеному до даного Договору як Додаток № 1, який становить невід'ємну частину Договору, до 15.12.2013 р.

01.02.2012 р. між сторонами підписано Додаток № 1 до Договору, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування об'єкт оренди.

Відповідно до п. 4.1. договору орендна плата за користування приміщенням встановлюється у розмірі 3 500,00 грн., з урахуванням ПДВ.

Згідно п. 4.3. договору сторони дійшли згоди, не частіше одного разу протягом звітного періоду (місць) індексувати суму орендної плати шляхом її зміни (перегляду) відповідно до офіційного індексу інфляції, затвердженого уповноваженим державним органом у сфері статистики і офіційно опублікованим у встановленому порядку. Сторони погодилися, якщо величина індексу інфляції у відповідному періоді, що затверджена уповноваженим державним органом у сфері статистики і офіційно опублікованим у встановленому порядку, менше 100 % сума орендної плати за відповідний період не індексується. Разом з внесенням орендної плати за перший місяць, орендар сплачує на користь орендодавця орендну плату за останній місяць як забезпечення виконання зобов'язань орендаря щодо її оплати.

Розмір орендної плати в будь-якому випадку може бути змінено орендодавцем за згодою сторін (п. 4.5. договору).

Згідно п. 4.6. договору про бажання змінити розмір орендної плати орендодавець повинен повідомити орендаря не пізніше ніж за 30 днів до передбачуваної дати такої зміни.

Відповідно до п. 9.8. договору у разі прострочення орендарем сплати орендної плати та/або інших платежів, передбачених цим договором, більше 60 днів, орендна плата починаючи з 61 дня збільшується в 2 рази.

У відповідності до умов. 4.7 договору, орендна плата сплачується орендарем у повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця передоплатою не пізніше 20 (двадцятого) числа кожного календарного місяця, що передує місяцю, за який здійснюється такий платіж. Підставою для сплати орендної плати є рахунок-фактура. У випадку неотримання орендарем рахунку-фактури підставою для оплати є договір.

Пунктом 7.2.5 договору встановлено обов'язок відповідача здійснювати оплату орендної плати та інших платежів по договору на умовах і в строки, встановлені у договорі.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартості наданих послуг оренди, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 35 000,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

У відповідності до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Всупереч умовам договору, відповідач не виконав у повному обсязі своїх обов'язків в частинні внесення орендної плати та плати, в результаті чого виникла заборгованість, що становить 35 000,00 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендних платежів є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті наданих послуг, позивач на підставі п. 9.8 Договору просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 21 000,00 грн.

Відповідно до п. 9.8 Договору передбачено, що у разі прострочення орендарем сплати орендної плати та/або інших платежів, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцеві штраф в розмірі місячної орендної плати за кожний випадок такого порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

В силу ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом

У відповідності до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 550 Цивільного кодексу України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Враховуючи положення ст. 6, ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до умов яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення штрафу.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відвідно матеріалів справи сума основного боргу в розмірі 35000, 00 грн. не сплачена відповідачем у визначений строк, внаслідок чого позивачем нараховано суму 21000, 00 грн. штрафу.

Положеннями ч. 1 ст. 233 ГК України, ч.3 ст. 551 ЦК України, визначено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Встановивши порушення відповідачем договірного зобов'язання, суд приходить до висновку, на підставі ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України, зменшити розмір штрафу до 15000, 00 грн.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф у розмірі 15000,00 грн.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевказане, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Вдовиченка Юрія Володимировича (01025, м. Київ, Шевченківський район, вул. Олеся Гончара, будинок 6, кв. 2, реєстраційний номер 20008697998) на користь Закритого акціонерного товариства "Ікс 5 Рітейл Груп Україна" (03022, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Васильківська, буд. 34, код ЄДРПОУ 30725116) -35000,00грн. (тридцять п'ять тисяч грн. 00 коп.)боргу, 15000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч грн. 00 коп.) штрафу, 1437, 05 грн. (одну тисячу чотириста тридцять сім грн. 05 коп.) витрат зі сплати судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 05.11.2012 року

Суддя О.Є. Блажівська