Рішення № 27353298, 26.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/252 26.06.12За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"

про відшкодування 17334,65 грн. шкоди в порядку регресу.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Котовська О.І.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про відшкодування 17334,65 грн. шкоди в порядку регресу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, відшкодувавши шкоду страхувальнику, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування страхувальнику.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2011 р. порушено провадження у справі, призначено її розгляд на 30.06.2011 р. в судовому засіданні, зобов'язано сторони виконати певні дії.

Розгляд справи відкладався через незв`ялення повноважних представників сторін та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

Розпорядженням Господарського суду міста Києва від 14.05.2012 р. згідно автоматизованої системи документообігу матеріали справи № 8/252 передані на розгляд судді Бондарчук В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2012 р. суддя Бондарчук В.В. справу №8/252 прийняла до свого провадження та призначила до розгляду на 28.05.2012 р.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників сторін та неналежним виконанням ними вимог суду.

У судових засідання 12.06.2012 р. та 20.06.2012 р. судом оголошувалась перерва відповідно до 20.06.2012 р. та до 26.06.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

22.06.2012 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав відзив на уточнений позов, в якому не заперечує щодо сплати 17 334,65 грн., при наданні позивачем суду доказів вчинення шкоди Гулим В.П. клієнту позивача забезпеченим транспортним засобом НАСК «Оранта».

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Проте, суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалами суду про час та місце розгляду даної судової справи, однак в судове засідання своїх представників не направляв.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 26.06.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2008 р. між Закритим акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" та Товариством з додатковою відповідальністю «Телекомунікаційна компанія»укладено договір добровільного страхування №006-22971, відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом -«ВАЗ 21099», державний номер ВС 6074 АН.

Найменування Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" 29.03.2012 р. було змінено на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес", що підтверджується статутом, затвердженим загальними зборами акціонерів ( протокол №40 від 26.03.2012 р.) та зареєстрованого державним реєстратором Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації 29.03.2012 р.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування»встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування»визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Як встановлено судом, 23.11.2008 р. в населеному пункті Великий Любінь у Львівській області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ 21099», державний номер ВС 6074 АН, під керуванням Микитюха Романа Петровича та автомобіля «Фольксваген Кадді», державний номер ВК 7213 АМ, під керуванням Гули Володимира Пилиповича.

При цьому, в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в Приватному акціонерному товаристві Страхова компанія "Брокбізнес" автомобіль ««ВАЗ 21099», державний номер ВС 6074 АН.

У відповідності до постанови Радивилівського районного суду від 30.12.2008 р. Гулу Володимира Пилиповича визнано винним у скоєнні правопорушення, що сталось 23.11.2008 р. в населеному пункті Великий Любінь у Львівській області за участю автомобіля «ВАЗ 21099», державний номер ВС 6074 АН та автомобіля «Фольксваген Кадді», державний номер ВК 7213 АМ.

Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до висновку спеціаліста №2230/03 від 21.01.2009 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля «ВАЗ 21099», державний номер ВС 6074 АН склала 17 334,65 грн.

Позивачем було складено страховий акт, згідно якого виплата страхового відшкодування складає 19 341,57 грн.

Відповідно до зазначених вище висновку спеціаліста, страхового акту позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 19 341,57 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1040 від 10.02.2009 р. (копія -у матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Брокбізнес" зазначає, що у зв?язку з тим, що ним було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля «ВАЗ 21099», державний номер ВС 6074 АН, позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу «Фольксваген Кадді», державний номер ВК 7213 АМ застрахована у Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" за полісом № ВА/33288970, а також з огляду на те, що водія автомобіля «Фольксваген Кадді», державний номер ВК 7213 АМ визнано винними у скоєнні правопорушення, позивач просить стягнути з останнього шкоду, завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу у розмірі 17 334,65 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах;

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Полісом ВА/33288970 застраховано цивільну відповідальність Гули Володимира Пилиповича за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб, внаслідок експлуатації автомобіля «Фольксваген Кадді», державний номер ВК 7213 АМ.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, у зв?язку з настанням страхового випадку -пошкодженням Гулою Володимиром Пилиповичем автомобіля «ВАЗ 21099», державний номер ВС 6074 АН у відповідача виник обов?язок відшкодувати останньому витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Разом з тим, як встановлено судом, вартість страхового відшкодування власнику автомобіля «ВАЗ 21099», державний номер ВС 6074 АН у розмірі 19 341,57 грн., було сплачено Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "Брокбізнес" на підставі договору страхування.

У відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Частиною 1 ст. 1191 Цивільного кодексу встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Тож, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування власнику застрахованого автомобіля «ВАЗ 21099», державний номер ВС 6074 АН, у позивача виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду у розмірі її вини, тобто, у даному випадку -до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА".

28.07.2011 р. позивач звернувся до відповідача із заявою №148-01/01 від 14.02.2011 р. про страхове відшкодування шкоди в сумі 19 341,57 грн., що підтверджується фіскальним чеком №6992 від 28.07.2011 р.

Враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів в місті Києві, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року N 1149 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів»відповідач вважається таким, що отримав претензію 01.08.2011 р. (враховуючи вихідні дні).

Як передбачено ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Чинним цивільним законодавством не визначений строк виконання одним страховиком зобов'язання по відшкодуванню іншому страховику шкоди в порядку регресу, однак, цей строк пов'язаний з моментом пред'явлення відповідною особою зворотної вимоги до відповідача.

Такої позиції притримується і Вищий господарський суд України в своїх постановах від 06.12.2011 р. у справі №23/279, від 06.12.2011 р. у справі №16/335, від 28.02.2012 р. у справі №7/088-11.

За таких умов, в розумінні ст. 530 Цивільного кодексу України обов'язок відповідача виплатити суму страхового відшкодування у порядку регресу в розмірі 17 334,65 грн. виник саме з 01.08.2011 р. та починаючи з 08.08.2011 р. відбулось порушення відповідачем свого зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів розгляду регресної вимоги Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Брокбізнес" та перерахування коштів у якості регресного відшкодування на суму 17 334,65 грн.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача (за редакцією чинною на момент подання позову).

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Брокбізнес" задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ 00034186), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Брокбізнес" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 3, код ЄДРПОУ 20344871) страхове відшкодування у розмірі 17 334,65 (сімнадцять тисяч триста тридцять чотири) грн. 65 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 02.07.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.