Рішення № 27353226, 24.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/9189-2012 24.07.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "ОТІС"

до Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві Ради "

про стягнення 16 778,35 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Мацюк В.В.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "ОТІС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві Ради " про стягнення основного боргу в сумі 16 778,35 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт згідно договору D 21 T №435/46 на виконання відновлювальних робіт з ремонту ліфта від 04.04.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24.07.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, причин неявки суду не повідомив, проте був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 24.07.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2012 р. між Приватним акціонерним товариством "ОТІС" та Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві Ради " укладено договір D 21 T №435/46 на виконання відновлювальних робіт з ремонту ліфта, умовами якого передбачено, що позивач зобов'язується виконати відновлювальні роботи з ремонту ліфта, встановленого за адресою: вул. Лисківська, 18-В, а відповідач -прийняти і оплатити вартість робіт у порядку та на умовах передбачених даним договором.

Згідно п.2.1. договору загальна вартість робіт за даним договором становить 16 788,35 грн.

Відповідно до п.2.2. договору оплата робіт здійснюється за фактично виконані роботи на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2В). Термін перевірки відповідачем наданої форми актів -3 робочих дні. Датою виконання зобов'язання по виконаних роботах є дата підписання відповідачем актів форми КБ-2В.

Пунктом 2.7. договору сторони встановили, що розрахунок за виконані роботи відповідачем проводиться на протязі 10 банківських діб після прийняття робіт та підписання і скріплення печатками сторін актів виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.3.1. договору відповідач зобов'язаний прийняти виконані позивачем роботи, до яких не має зауважень та своєчасно, як це передбачено у п. 2.7 цього договору, оплатити їх вартість. При виявленні відхилень при виконанні робіт від належної якості, обсягів та ціни робіт відповідач видає позивачу припис про їх усунення, а при значних порушеннях призупиняє виконання робіт.

Згідно п. 9.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30.04.2012 р., а в частині оплати -до повного виконання відповідачем своїх зобов'язань за цим договором.

Судом встановлено, що позивачем було виконано всі роботи передбачені договором, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №435/46-103-Т3 та №435/46-103-Т4 за квітень 2012 р. на загальну суму 16 778,35 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт згідно договору D 21 T №435/46 на виконання відновлювальних робіт з ремонту ліфта від 04.04.2012 р., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 16 778,35 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору D 21 T №435/46 на виконання відновлювальних робіт з ремонту ліфта від 04.04.2012 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач, на виконання умов договору фактично виконав всі передбачені роботи на загальну суму 16 778,35 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт №435/46-103-Т3 та №435/46-103-Т4 за квітень 2012 р. (копії у матеріалах справи).

Однак станом на час вирішення спору відповідач не оплатив виконаних відновлювальних робіт, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у сумі 16 778,35 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору D 21 T №435/46 на виконання відновлювальних робіт з ремонту ліфта від 04.04.2012 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги про стягнення 16 778,35 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Крім того, при подачі позову до Господарського суду міста Києва позивачем було переплачено судовий збір в сумі 43,50 грн., так як, виходячи із заявленої ціни позову у даній справі, в силу вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір»позивач зобов'язаний сплатити судовий збір в сумі 1 609,50 грн., однак сплатив -1 653,00 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ОТІС" задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві Ради " (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 15, код ЄДРПОУ 36657100), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "ОТІС" (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14357579) 16 778 (шістнадцять тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. 35 коп. основного боргу, та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "ОТІС" (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14357579) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 43 (сорок три) грн. 50 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 26.07.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.