Рішення № 27353166, 06.11.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2012 р. Справа № 5010/1154/2012-2/70

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглова О. М. , при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Теміртранс-Захід", вул. Горького, 17/2, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАД" вул.Калуська, 6, м. Бурштин, Івано-Франківська область, 77111

про стягнення боргу у сумі 179 744,62 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Задорожнюк Роман Іванович - представник, (довіреність №8-П від 17.10.12);

Лучков Олександр Олександрович - директор, (Виписка з ЄДРЮОФОП №709087);

від відповідача:представники не з"явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теміртранс-Захід" (далі Позивач) звернулося в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАД" (далі Відповідач) про стягнення боргу у сумі 179 744,62 грн., в тому числі 168616,4 грн. основного боргу та 11128,22 грн. пені за період прострочки з 22.03.12 по 29.08.12.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав вказаних у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалами суду від 07.09.12 та 25.09.12 (доказ вручення ухвали від 25.09.12 міститься в матеріалах справи - а.с.37).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

31.01.12 між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу зрідженого газу №LPG 33, відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язався поставляти і передавати у власність Покупця зріджений газ Пропан-Бутан, а Покупець зобов"язався приймати товар і оплачувати його на умовах цього договору.

На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачу скраплений вуглеводний газ (зріджений пропан) на загальну суму 338798,4 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №10 від 11.02.12, №11 від 29.02.12 (а.с.23-24). Враховуючи, що відповідач частково розрахувався за отриманий товар в сумі 170182 грн. (а.с.22), заборгованість станом на день звернення до суду становила 168616,4 грн. Слід зазначити, що у податкових накладних (а.с.40-41) міститься посилка на договір купівлі-продажу №LPG 33 від 31.01.12, тобто, вказана поставка була договірною.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що Відповідач зобов"язаний зробити повний і остаточний розрахунок за поставлений товар впродовж 14 календарних днів з моменту прийому передачі товару, чого відповідач не зробив, чим порушив умови укладеного договору.

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, -відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 664 ЦК України визначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент вручення товару покупцеві.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Якщо у зобов"язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач належних заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 168616,4 грн. заборгованості за переданий товар обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Щодо стягнення 11128,22 грн. пені за період прострочки з 22.03.12 по 29.08.12, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що у випадку якщо термін прострочення Покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 3 календарні дні, Покупець зобов"язаний сплатити штраф у розмірі 5% від суми заборгованості за кожен день прострочення .

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

З врахуванням вищенаведеного, суд самостійно здійснив перерахунок пені, з врахуванням проведеної позивачем часткової оплати, обгрунтований розмір якої становить 10924,75 грн. (розрахунок додається - а.с.49-50). В решті стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З врахуванням вищенаведеного слід стягнути з відповідача 168616,4 грн. основного боргу, 10924,75 грн. пені.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 3590,82 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 610-612, 614, 629, 655, 663, 692 Цивільного кодексу України, ст.33, 34,43, 44, 49, 75 ст.ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Теміртранс-Захід" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАД" про стягнення 179 744,62 грн. заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАД" (вул.Калуська, 6, м.Бурштин, Івано-Франківська область, 77111, код 24678764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теміртранс-Захід" (вул.Горького, 17/2, м.Мукачево, Закарпатська область, 89600, код 34197267) -168616 (сто шістдесят вісім тисяч шістсот шістнадцять) грн. 40 коп. основного боргу, 10924 (десять тисяч дев"ятсот двадцять чотири) грн. 75 коп. пені та 3590 (три тисячі п"ятсот дев"яносто) грн. 82 коп. - судового збору.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.11.12

Суддя Круглова О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

_____помічник судді Шунтов О.М. 09.11.12