Рішення № 27353148, 30.10.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 1/26/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.12 Справа № 5009/3509/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»(04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5) в особі Нафтогазовидобувного управління «Долинанафтогаз»(77503, Івано-Франківська область, м. Долина, вул. Промислова, буд. 7)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю НВО «Південенергогруп»(юридична адреса: 69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 39, кв. 157; поштова адреса: 69121, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 3; а/с 3921, м. Запоріжжя, 69121)

про стягнення 6 219 грн. 20 коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача -не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта»в особі Нафтогазовидобувного управління «Долинанафтогаз»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю НВО «Південенергогруп»про стягнення 6 219 грн. 20 коп. (5 408 грн. 00 коп. -передоплата та 811 грн. 20 коп. -неустойка). Позов заявлено на підставі ст.ст. 549, 550, ч.1 ст. 670, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України та п. 6.3 договору № 595/1/10-МТР купівлі-продажу від 17.05.2010 р. та обґрунтовано посиланням на неналежне виконання з боку відповідача умов вказаного договору щодо своєчасної та у повному обсязі поставки товару.

Ухвалою господарського суду Запорізької області у справі № 5009/3509/12 від 17.09.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі. Слухання справи призначено в судовому засіданні на 04.10.2012 р.

04.10.2012 р. до канцелярії суду від позивача у справі надійшли письмові пояснення по суті спору та заява про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення неустойки до 3 583 грн. 20 коп., посилаючись на поставку відповідачем товару в сумі 18 480 грн. 00 коп. в порушення терміну поставки. Доказів відправки копії цієї заяви відповідачу у справі позивачем до заяви додано не було.

В судовому засіданні 04.10.2012 р. представник позивача надав суду для огляду оригінали документів, витребуваних ухвалою суду, які були оглянуті судом у судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання 04.10.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги суду не виконав.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представника відповідача та не подання ним доказів по справі, розгляд справи було відкладено на 30.10.2012 р.

15.10.2012 р. до господарського суду Запорізької області від позивача у справі на виконання вимог суду надійшов лист № 21юр-3986 від 09.10.2012 р. із доказами направлення відповідачу копії заяви про збільшення позовних вимог.

26.10.2012 р. позивач звернувся до суду із клопотанням № 21юр-3899 від 02.10.2012 р. про здійснення подальшого розгляду справи без участі уповноваженого представника позивача.

Клопотання позивача було задоволено.

Заява позивача про збільшення позовних вимог судом до розгляду не прийнята, на підставі наступного:

Згідно із ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Заява позивача судом не прийнята до розгляду, оскільки позивач у заяві про збільшення позовних вимог, фактично заявив інші, нові, самостійні позовні вимоги (в розумінні ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та згідно із п.п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції») про стягнення неустойки за прострочення поставки товару, тоді як у первісно поданих позовних вимогах, позивач просив стягнути з відповідача неустойку за недопоставлений товар. Правова природа заявлених позивачем до стягнення сум неустойки різна, а отже заяву позивача слід розцінювати як заявлення інших, нових, самостійних позовних вимог, а не збільшення первісно заявлених.

З урахуванням вищевикладеного, судом розглядаються первісно заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 5 408 грн. 00 коп. суми попередньої оплати та 811 грн. 20 коп. неустойки за недопоставлений товар. Заява про збільшення позовних вимог судом до розгляду не приймається.

Представник відповідача в судове засідання 30.10.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно із п.п. 3.9.1 та 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню цього спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

По закінченні судового засідання судом прийнято рішення у справі.

За заявою представника позивача в судовому засіданні 04.10.2012 р. розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні 04.10.2012 р., суд

ВСТАНОВИВ:

17.05.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю НВО «Південенергогруп»(продавцем) та Нафтогазовидобувним управлінням «Долинанафтогаз» Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»(покупцем) було укладено договір № 595/1/10-МТР купівлі -продажу (надалі -договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, сторони узгодили, що продавець передає, а покупець приймає і оплачує наступну продукцію: ізолятор ШФ-20Г у кількості 450 грн. на суму 19 800 грн. 00 коп. та роз'єднувач РЛНД-10/400 з приводом ПРНз-10 у кількості 3 штук за ціною 5 100 грн. 00 коп., всього в сумі 24 900 грн. 00 коп.

Згідно другого розділу договору, термін поставки -протягом 30-ти днів з моменту попередньої оплати. Датою поставки товару вважається дата підписання акту прийому-передачі товару, якщо виникла необхідність його складання (за вимогою однієї із сторін), в інших випадках -відмітка про отримання на товаросупровідних документах.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору, ціна товару зазначена у п. 1.1. даного договору. Загальна вартість договору визначається загальною вартістю поставленого товару відповідно до п. 1.1 даного договору і складає 24 900 грн. 00 коп.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що покупець проводить попередню 100% оплату товару шляхом перерахування коштів на рахунок продавця.

Згідно із п. 6.3 договору, за порушення терміну поставки або недопоставки товару, продавець виплачує покупцю неустойку в розмірі 15% від вартості простроченого або недопоставленого товару.

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань ( п. 9.1 договору).

На виконання умов договору, платіжним дорученням № 365 від 12.09.2011 р. позивачем було перераховано відповідачу 23 888 грн. 00 коп. передплати за вказаним договором.

Відповідно до видаткової накладної № РН-000123 від 14.12.2011 р. відповідачем поставлено позивачу товар на суму 18 480 грн. 00 коп.

Претензією № 21юр-697 від 14.02.2012 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою допоставити оплачений товар або повернути перераховані кошти та сплатити суму неустойки.

Претензією від 31.07.2012 р. № 21юр-3067 позивач повторно звернувся до відповідача із претензією, в якій просив повернути сплачену за недопоставлений товар грошову суму в розмірі 5 408 грн. 00 коп. та додатково сплатити неустойку в розмірі 811 грн. 20 коп.

Відповідачем відповіді на претензії надано не було, товар недопоставлено, суму попередньої оплати та неустойку не оплачено.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення позивачу 5 408 грн. 00 коп. попередньо оплачених грошових коштів, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Стягнення з відповідача на користь позивача 5 408 грн. 00 коп. попередньої оплати та 811 грн. 20 коп. неустойки за недопоставлений товар було предметом судового позову у цій справі (оскільки судом не прийнято до розгляду збільшені (а по суті -самостійні) позовні вимоги).

Суд вважає первісно заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, на підставі наступного:

Спірні правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною першою ст. 174 цього ж кодексу передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору 595/1/10-МТР від 17.05.2010 р. позивач перерахував відповідачу 23 888 грн. 00 коп. попередньої оплати за товар, що підтверджується платіжним дорученням № 365 від 12.09.2011 р.

Відповідач своєчасно та у повному обсязі товар, обумовлений договором, позивачу не передав. Згідно видаткової накладної № РН-000123 від 14.12.2011 р. відповідачем поставлено позивачу товар лише на суму 18 480 грн. 00 коп.

При цьому, судом було встановлено, що у видатковій накладній № РН-000123 від 14.12.2011 р. було помилково зазначено номер та дату договору «997/1/10-МТР від 17.05.2011», оскільки договір № 997/1/10-МТР від 17.05.2011 р. був укладений позивачем з іншим товариством - ЗАТ «Макрохім». До того ж, товар надійшов до позивача із видатковою накладною № РН-000123 від 14.12.2011 р. на якій в графі «отримав»відповідачем вже було помилково поставлено відтиск його печатки. Довіреність на ім'я Дубенського Є.В. була складена в одному екземплярі та передана відповідачу для встановлення уповноваженого представника позивача. Акт прийому-передачі сторонами не складався, оскільки жодна із сторін не заявила про необхідність його складання.

Згідно із ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, продавець, який не виконав свого договірного обов'язку і не передав товар, який оплачений повністю або частково у порядку попередньої оплати, може бути зобов'язаний до передання оплаченого товару або повернення отриманої грошової суми.

Претензією № 21юр-697 від 14.02.2012 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою до поставити оплачений товар або повернути перераховані кошти та сплатити суму неустойки.

Претензією від 31.07.2012 р. № 21юр-3067 позивач повторно звернувся до відповідача із претензією, в якій просив повернути сплачену за недопоставлений товар грошову суму в розмірі 5 408 грн. 00 коп. та додатково сплатити неустойку в розмірі 811 грн. 20 коп.

Відповідачем товар у повному обсязі не поставлений, суму попередньої оплати не повернуто, на претензії відповіді не надано.

Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем доведено належними доказами факт виконання умов договору та перерахування відповідачу 23 888 грн. 00 коп. попередньої оплати за товар, а також факт неналежного виконання з боку відповідача умов договору та наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем щодо повернення 5 408 грн. 00 коп. попередньо оплачених за неотриманий товар коштів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5 408 грн. 00 коп. суми попередньої оплати за недопоставлений товар.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) ( ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно із п. 6.3 договору, за порушення терміну поставки або недопоставки товару, продавець виплачує покупцю неустойку в розмірі 15% від вартості простроченого або недопоставленого товару.

Позивач згідно поданої позовної заяви просив стягнути з відповідача 811 грн. 20 коп. неустойки саме за недопоставлений товар.

Оскільки сума недопоставленого відповідачем позивачу товару складає 5 408 грн. 00 коп., сума неустойки за недопоставлений товар, згідно п. 6.3 договору, складає 811 грн. 20 коп. (5 408 грн. 00 коп.*15%).

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 5 408 грн. 00 коп. суми попередньої оплати та 811 грн. 20 коп. неустойки за недопоставлений товар.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за позовом відноситься на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВО «Південенергогруп»(юридична адреса: 69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 39, кв. 157; поштова адреса: 69121, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 3; 69121, м. Запоріжжя, а/с 3921, код ЄДРПОУ 36246953, з усіх рахунків встановлених державним виконавцем при виконанні рішення суду) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»(04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5) в особі Нафтогазовидобувного управління «Долинанафтогаз»(77503, Івано-Франківська область, м. Долина, вул. Промислова, буд. 7, код ЄДРПОУ 00136490, п/р 26008050006899 в ПАТ КБ «Приватбанк», Головний банк, м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 5 408 (п'ять тисяч чотириста вісім) грн. 00 коп. суми попередньої оплати, 811 (вісімсот одинадцять) грн. 20 коп. неустойки за недопоставлений товар, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «05»листопада 2012 року.