Постанова № 27352866, 07.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2012 р. Справа № 5023/2086/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. -головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М.

розглянувши матеріали касаційної скаргидержавного підприємства "Південна залізниця"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2012у справігосподарського суду Харківської областіза позовомСумського обласного комунального підприємства "Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості"до1. Державного підприємства "Південна залізниця" 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватне підприємство "ТМК строй"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ВАТ "Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення"простягнення коштів у розмірі 37 553, 39 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:Пузаков В.І. -дов. від 05.11.2012;від відповідача-1:Прядко В.О. -дов. № 476 від 24.04.2012;від відповідача-2:не з'явились;від третьої особи-1:не з'явились;від третьої особи-2:не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 24.07.2012 господарського суду Харківської області (суддя Пономаренко Т.О.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Сумського обласного комунального підприємства "Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості".

Судове рішення мотивоване тим, що Сумське обласне комунальне підприємство "Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості" не надало доказів сплати ним вартості втраченого вантажу та транспортних витрат на його перевезення.

Постановою від 18.09.2012 Харківського апеляційного господарського суду (судді: Шевель О.В. - головуючий, Афанасьєв В.В., Гетьман Р.А.) рішення від 24.07.2012 господарського суду Харківської області скасовано та прийнято нове рішення. Позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ДП "Південна залізниця" на користь Сумського обласного комунального підприємства "Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості" 37 553,39 грн.

Постанова суду мотивована тим, що ДП "Південна залізниця" не доведено, що нестача вантажу сталася з вини відправника, в зв'язку з цим, відповідач-1, згідно зі ст. 114, 115 Статуту залізниць України, несе відповідальність за незбереження прийнятого до перевезення вантажу.

Не погоджуючись з постановою суду, ДП "Південна залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 216, 224 Господарського кодексу України, ст. 129 Статуту залізниць України та ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.12.2011 ВАТ "Торезський завод ЗБШК" за залізничною накладною №52091279 у вагонах №№ 67671032, 60843570 зі станції Дроново Донецької залізниці, на адресу ВТП "Паливокомуненерго" Сумського обласного комунального підприємства "Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості" відвантажило антрацит. Маса вантажу: у вагоні № 67671032 - 69000 кг; у вагоні № 60843570 - 68000 кг.

За приписами ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевіряти правильність відомостей внесених до накладної, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

В процесі перевезення залізницею вантажу на попутній станції прямування Основа Південної залізниці 18.12.2011 здійснено контрольне зважування вагонів №№ 67671032, 60843570 на 150-тонних вагонних вагах, та виявлено, що у вагоні № 67671032 вага брутто - 78 600 кг, вага тари 23 000 кг, вага нетто 55 600 кг, що менше проти даних вказаних у залізничній накладній на 13 400 кг; у вагоні № 60843570 вага брутто 83 700 кг, вага тари 24 000 кг, вага нетто 59 700 кг, що менше проти даних вказаних у залізничній накладній на 8 300 кг.

За фактом неправильного зазначення маси вантажу на станції Основа складено комерційний акт АА № 059476/35 від 18.12.2011, в якому зазначено, що навантаження в вагонах нижче бортів на 400 мм, розрівняно без відкосів, є маркіровка білим розчином. У вагоні № 67671032 є загиблення між 5 та 6 люками 3000х2800х1500мм та над 2 люком зліва 2000х1500х1000мм; у вагоні № 60843570 є загиблення зліва за рухом між 3 та 4 люками 2000х1500х1000мм та між 5 та 6 люками 3000х2800х1500мм. Провисання люків на 50мм: у вагоні № 67671032 -зліва 2 люк, зліва та справа 5 та 6 люки; у вагоні № 60843570 -зліва 3,4 люки, зліва та справа 5 та 6 люки. Вагони технічно справні.

18.12.2011 на станції Основа складено акти про технічний стан вагону (контейнеру) (форма ГУ-106) №№ 15, 16, за якими вагони №№67671032, 60843570

технічно справні; провисання люків на 50 мм; вантажовідправник до завантаження провисання люків міг бачити, але ним не вжито належних заходів.

Після прибуття вагонів №№67671032, 60843570 на станцію призначення Кириківка Південної залізниці при комісійному зважуванні виявлено у вагоні № 67671032 вага брутто 70 100 кг, вага тари 23 100 кг, вага нетто 47 000 кг, що менше проти даних документа на 22 000 кг; у вагоні № 60843570 вага брутто 75 700 кг, вага тари 24 400 кг, вага нетто 51 300 кг, що менше проти даних документа на 16 700 кг.

За фактом неправильного зазначення маси вантажу на станції Кириківка складено комерційний акт БИ № 880634/2 від 20.12.2011, в якому зазначено, що у вагоні № 67671032 провисання люків на 50 мм по всій довжині люка, зліва 2 люк, зліва і справа 5 та 6 люки частково закриті папером; у вагоні № 60843570 провисання люків на 50 мм по всій довжині люка, зліва 3 та 4 люки, зліва і справа 5 та 6 люки частково закриті папером.

20.12.2011 на станції Кириківка складено акти про технічний стан вагону (контейнеру) (форма ГУ-106), за якими вагони №№67671032, 60843570 технічно справні; провисання люків на 50 мм; вантажовідправник до завантаження провисання люків міг бачити, так як зазори закладені щільним папером, однак від розмокання паперу зазори відновились; втрата вантажу можлива.

За ст.ст. 113 та 129 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що нестача виникла з незалежних від неї причин. Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Статтею 314 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

За приписами пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за № 644, вантаж вважається доставленим без втрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Господарськими судами встановлено, що відповідно залізничної накладної №52091279, відправником є ВАТ "Торезький завод ЖБШК", однак вартість нестачі вантажу позивачем визначена на підставі рахунку ПП "ТМК строй" № 15/12 від 15.12.2011, яке не є вантажовідправником.

Згідно зі ст. 924 Цивільного кодексу України, ст. 314 Господарського кодексу України і ст.ст. 114 і 115 Статуту залізниць України залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. Вартість вантажу, що перевозиться з оголошеною вартістю, визначається у такому ж порядку (пункт 4 Правил перевезення вантажів з оголошеною вартістю).

Уразі визначення вартості вантажу, судам необхідно врахувати, що у разі коли договори купівлі-продажу або поставки укладаються між посередниками, а договір перевезення укладається між першим продавцем-вантажовідправником і залізницею на доставку вантажу кінцевому покупцеві - вантажоодержувачу, документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватися належними доказами вартості і ціни відвантаженої продукції, оскільки відповідно до ст.ст. 114 та 115 Статуту залізниця несе обмежену матеріальну відповідальність, виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника.

Однак, ні суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не забезпечили всебічний, повний і об'єктивний розгляд всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, припустились порушень норм матеріального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на те, що відповідно зі ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд господарському суду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, які підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову від 18.09.2012 Харківського апеляційного господарського суду та рішення від 24.07.2012 господарського суду Харківської області зі справи № 5023/2086/12 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга