Постанова № 27352798, 01.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2012 р. Справа № 5015/2015/12

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіПершикова Є.В.,суддівДанилової Т.Б., Ходаківської І.П.(доповідач),розглянувши касаційну скаргу Львівського національного університету імені Івана Франкана постанову від 21.08.2012 Львівського апеляційного господарського судуу справі№5015/2015/12 господарського суду Львівської областіза позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал"до Львівського національного університету імені Івана Франкапростягнення 7 611грн. 69 коп. За участю представників сторін:

Від позивача- Коваль Р.П. (дов.17.09.12)

Від відповідача- Гудз Б.Д. (дов. від 29.10.12)

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.06.2012 року (суддя Морозюк А.Я.) позов задоволено, стягнуто з Львівського національного університету імені Івана Франка 7 611,69грн., з яких: 6 299,33 грн. додаткової плати внаслідок перевищення норм якісних показників стічних вод на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", нарахування у розмірі 1 312,36 грн. за скид понаднормативних забруднень в доход міського бюджету Львова.

Постановою колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 у складі: Давид Л.Л., Данко Л.С., Юрченка Я.О. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Львівський національний університет імені Івана Франка в касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства. Крім того, касатор зазначає, що порядок відбору проб для аналізу стічних вод та, як наслідок, складання акту, зберігання та транспортування позивачем відібраних проб було проведено з порушенням вимог Національного стандарту України "Якість води". "Відбирання проб"(ДСТУ ISO 5667-3-2001) та без дотримання вимог ДСТУ ISO 5667-10:2005.

Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що 10 вересня 2003 року Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" та Львівський національний університет імені Івана Франка (абонент) уклали договір № 102855 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі, відповідно до п. 1.1 якого, Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" надає абоненту послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод, а абонент користується послугами -здійснює забір води з водопроводу, скид стічних вод у каналізацію і сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені даним Договором та чинним законодавством України, зокрема: Законом України "Про питну воду і питне водопостачання", "Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України", "Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення", "Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України", "Правилами приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова".

Пунктом 2.1.1. договору визначено, що Львівське міське комунальне підприємство "Львівводоканал" зобов'язується згідно з технічними умовами на приєднання абонента до міської мережі водопроводу та каналізації забезпечити в розмірі лімітів: постачання питної води, яка відповідає чинному стандарту (ГОСТ 2874-82) або дозволу Держстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту в об'ємі -9100 куб. м/міс.; приймання стічних вод, у яких не перевищено допустимі концентрації забруднювальних речовин в об'ємі -9100 куб. м/міс.; дощових (талих) стічних вод -3958 куб. м/міс.

Згідно, п. 3.6. договору скидання абонентом стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій на його каналізаційному випуску оплачується з відповідним підвищеним коефіцієнтом. Визначення допустимих концентрацій і нарахування додаткової плати за послуги водовідведення проводиться Львівводоканалом згідно Правил приймання.

Договір укладено терміном на один рік (п.5.1. договору), який вважається переукладеним на новий термін на тих самих умовах, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення його дії (п.5.2. договору).

12 жовтня 2011 позивачем з метою контролю за якістю стічних вод, які поступають в міську каналізаційну систему в присутності представника відповідача - інженера еколога Гафійчук І.В., здійснено відбір разової проби стічних вод з контрольного колодязя КК -2, розташованого за адресою: пр. Свободи, 18.

Судами встановлено, що відбір, транспортування проб для проведення головного і контрольного аналізу відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України здійснено представниками Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", на підставі чого було складено Акт № 4276 про відбір контрольної вибіркової проби стічних вод для проведення головного і контрольного хімічних аналізів.

Проби були доставлені до хіміко -бактеорілогічної лабораторії Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", де внаслідок проведеного аналізу, оформлено Результат вимірювань показників якості стічних вод № 292.

За результатами досліджень встановлено факт скиду стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, у зв'язку з чим позивачем нараховано підвищений тариф за жовтень 2011 р. в сумі 7611,69 грн., що підтверджується розрахунком величини додаткової плати для Львівського національного університету імені Івана Франка за скид стічних вод з порушенням вимог Правил щодо їх складу і властивостей № 4186/36 від 04.11.2011.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. ст. 525,526 Цивільного кодексу України та положень ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до п. 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Наказом Державного комітету будівництва, архітектури, та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 затвердженні Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України. Пунктом 1.5. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України визначено, що на підставі цих правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, у яких встановлюються допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод підприємств у міську каналізацію. Місцеві правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України (п. 1.6. правил).

Рішенням виконкому Львівської міської ради № 292 від 18.09.2002 затверджено місцеві Правила прийняття стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова, які є обов'язковими для абонентів усіх форм власності, що відводять стічні води в системи каналізації м. Львова, у яких установляються допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами в систему каналізації. Ці правила, як правильно зазначили суди, є спеціальним нормативним актом, який регулює, у тому числі, правовідносини сторін у даній справі.

Згідно з місцевими Правилами (п.4.3.1) уповноваженим органом Львівського міськвиконкому затверджено перелік підприємств, Дозвіл на скид для яких надається на підставі доведеного Ліміту на скид забруднювальних речовин в системі міської каналізації.

Львівський національний університет імені Івана Франка внесено у Перелік з 1999 р., як таке, що лімітується на підставі Проекту Ліміту. На час виникнення спору відповідач перебуває у переліку під № 947.

Судами встановлено, що Львівський національний університет імені Івана Франка повідомлений про допустимі концентрації (ДК) забруднювальних речовин у стічних водах підприємства.

Відповідно до п.2.2.7 договору абонент зобов'язався не перевищувати встановлені ліміти і водовідведення та допустимі концентрації забруднювальних речовин в контрольних колодязях на каналізаційних випусках абонента.

Згідно п. 3.6. договору скидання абонентом стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій на його каналізаційному випуску оплачується з відповідним підвищеним коефіцієнтом. Визначення допустимих концентрацій і нарахування додаткової плати за послуги водовідведення проводиться Львівводоканалом згідно Правил приймання.

26 січня 2012 р. на підставі виявленого перевищення допустимих величин, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 4186, якою повідомлено про перевищення допустимих норм якісних показників стічних вод, зокрема: хлориди -в 1.3 рази; аміак -в 3.3. рази та повідомлено, що донараховано плату за водовідведення з коефіцієнтом кратності у розмірі 7611,69 грн. (згідно з "Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів" плату за скид понаднормових забруднень розподілено таким чином: 1312,36 грн. - до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворений у складі міського бюджету (20%); 6299,33 грн. (у т.ч. ПДВ 1049,89 грн. ) -у розпорядження Водоканалу на ремонт, експлуатацію і розвиток каналізаційного господарства Львова (80%).

Судами встановлено, що акт відбору стічних вод № 4276 відповідає вимогам місцевих Правил, містить рік, місяць, число, час і місце відбору проб, а також прізвища, ім'я та по -батькові представників підприємств, які брали участь у відборі проб та їх посади. Даний акт підписаний представником відповідача без зауважень та заперечень.

Відповідач контрольний аналіз не провів. Відповідно до положень Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації міста Львова контрольний аналіз проби повинно бути проведено абонентом відразу після відбору. Результати контрольного аналізу можуть розглядатися, якщо вони подані абонентом Водоканалу не пізніше 72 годин після закінчення цього аналізу.

З акту №4276 вбачається, що пробу для контрольного аналізу запломбовано (пломба ЛВК -12) і передано відповідачу під розпис. Контрольний аналіз відповідач не провів.

Судами також встановлено, що відразу після відбору проб, вода була доставлена на аналіз хіміко -бактеорологічній лабораторії по контролю за якістю очистки стічних вод на каналізаційних спорудах Львівського міського комунального підприємства "Львіводоканал", яка на час проведення вимірювань спірної проби стічних вод була атестована відповідною метрологічної службою (свідоцтво про атестацію № 34 від 16.06.2009).

З огляду на викладене, суди правомірно дійшли висновку про задоволення позовних вимог.

За таких обставин, постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Львівського національного університету імені Івана Франка залишити без задоволення.

Постанову від 21.08.2012 Львівського апеляційного господарського суду у справі №5015/2015/12 господарського суду Львівської області залишити без змін.

Головуючий суддя Є.Першиков

Судді Т.Данилова

І.Ходаківська