ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" листопада 2012 р. Справа № 5017/1781/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Запорощенка М. - доповідачсуддів:Акулової Н. Владимиренко С. розглянув касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси на ухвалугосподарського суду Одеської області від 10.07.12р.на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 20.08.2012р.у справі№ 5017/1781/2012 господарського суду Одеської областіза заявою Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі м.ОдесидоПублічного акціонерного товариства "Чорномортехфлот"провизнання банкрутом за участю представників сторін: від кредитора:не з'явився від боржника:не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Одеської області (суддя Бахарєв Б.О.) припинено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот" , припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою місцевого господарського суду від 18.06.2012 р., процедуру розпорядження майном і повноваження розпорядника майна Боржника - арбітражного керуючого Ковальчука О. М.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2012р. (колегія суддів у складі головуючого судді Сидоренко М.В., суддів Жекова В.І., Аленіна О.Ю.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду від 10.07.2012р. -без змін.
Не погодившись з прийнятими судовими актами, Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2012р. та Ухали господарського суду Одеської області від 10.07.12р у справі № 5017/1781/2012, з вимогою передати справу на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні справи не вірно встановили фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, скаржник посилається на те, що на час подачі заяви про порушення справи про банкрутство 12.06.12р. боржником не було сплачено протягом 3-х місяців суму заборгованості згідно до вимог про сплату боргу від 07.02.12р. за № ю-408-у в розмірі 466994,56грн., яка становить більш ніж трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати (на час подачі заяви про банкрутство).
В нинішнє судове засіданні представники сторін не з'явилися , поважних причин не з'явлення суду не повідомлено. Про час, дату та місце розгляду касаційної скарги сторони були сповіщені належним чином.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду від 18.06.2012 р. на підставі заяви УПФУ в Приморському районі м. Одеси порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот" , у зв'язку з заборгованістю останнього перед УПФУ в сумі 1259 351,66 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Ковальчука О.М.
Заява подана УПФУ у загальному порядку на підставі ст. 6 Закону про банкрутство, сукупні вимоги УПФУ складаються, згідно поданої заяви, із заборгованості ПАТ „Чорномортехфлот" зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 20.01.2012 р. по 21.05.2012 р. та нарахованих додатково штрафу й пені. На підтвердження вказаних обставин УПФУ надано корінці вимог від 08.05.2012 р. № Ю 408, від 05.03.2012 р. № Ю 408, від 06.04.2012 р. № Ю 408, від 07.02.2012 р. № Ю 408, а також копії постанов відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції від 29.05.2012 р., від 02.03.2012 р. та від 26.03.2012 р., якими відкрито виконавчі провадження по примусовому стягненню з ПАТ „Чорномортехфлот" заборгованості по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, штрафу та пені.
Ухвалою господарського суду Одеської області (суддя Бахарєв Б.О.) припинено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства „Чорномортехфлот" , припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою місцевого господарського суду від 18.06.2012 р., процедуру розпорядження майном і повноваження розпорядника майна Боржника - арбітражного керуючого Ковальчука О. М.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2012р. (колегія суддів у складі головуючого судді Сидоренко М.В., суддів Жекова В.І., Аленіна О.Ю.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду від 10.07.2012р. -без змін.
Приймаючи оскаржені судові акти, суди попередніх інстанцій виходили з того, що заява УПФУ в Приморському районі м. Одеси заявлена передчасно з недодержанням трьохмісячного строку задоволення вимог кредитора, визначеного Законом про банкрутство.
Судова колегія погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій з оглядом на наступне.
Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.
Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .
Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати .
Згідно ст. 11 Закону про банкрутство основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.
Частина 3 статті 6 Закону про банкрутство визначає ознаки неплатоспроможності боржника, а саме справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.
Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття останньою виконавчого провадження та його невиконання протягом трьох місяців.
Як було встановлено судом першої інстанції, безспірність грошових вимог ініціюючий кредитор підтверджує, зокрема, постановами відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції від 29.05.2012 р., від 02.03.2012 р. та від 26.03.2012 р. При цьому, за постановами від 29.05.12р. ВП№32790624 та від 26.03.12р. ВП №31824520, встановлений ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство, трьохмісячний строк не закінчився, оскільки заява про порушення справи про банкрутство була подана УПФУ 12.06.12р., а від так за наведеними постановами не підтверджено факту незадоволення боржником вимог кредитора .
При цьому, Постанова Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції від 02.03.12р. ВП №31489563 за якою стягується штраф у розмірі 374550,71грн. та пеня у розмірі 225843,93грн., вірно не прийнята судом першої інстанції, з посиланням на приписи ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , в якості доказу безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора.
До того ж, суд першої інстанції, враховуючи інформацію щодо наявності на балансі боржника майнових активів на суму 135939245,76грн., яка підтверджена оборотно-сальдовою відомістю станом на 10.07.12р., вірно вказав на відсутність доказів неможливості держаної виконавчої служби звернути стягнення за виконавчими документами на майно боржника.
Крім того, слід зазначити, що суд апеляційної інстанції, розглядаючи доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси на ухвалу господарського суду Одеської області від 10.07.12р., також, вказав на те, що, навіть корінці вимог про виставлення УПФУ боржнику недоїмки зі сплати єдиного внеску від 08.05.12р. на суму 917448,27грн., від 05.03.12р. на суму 894331,78грн., від 06.04.12р. на суму 1296055,46грн. та від 07.02.12р. на суму 4666994,56грн не можуть бути прийняті в якості доказів безспірності вимог ініціюючого кредитора, оскільки:
по-перше, за корінцями від 08.05.12р., 05.03.12р. та 06.04.12р. трьохмісячний строк задоволення вимог кредитора , встановлений ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство, не закінчився;
по-друге, надані ініціюючим кредитором повідомлення вручення не підтверджують отримання боржником саме означених вище вимог та правомірно не прийняті судом апеляційної інстанції в якості належних та допустимих доказів безспірності грошових вимог кредиторів.
Враховуючи вищевикладені та встановлені судами попередніх інстанцій порушення при зверненні Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси із заявою про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Чорномортехфлот", а також те, що дотримання та підтвердженість належними доказами у справі умов, передбачених нормами ст. 6 Закону про банкрутство, є обов'язком при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство та складає предмет спору у справі про банкрутство, недотримання ж будь-якої із передбачених вказаною нормою вимог виключає подальше провадження у справі про банкрутство (якщо справа вже була порушена), а від так провадження у справі про банкрутство Товариства підлягає припиненню із застосуванням норм п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи заявника касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України.
Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального або матеріального права при прийнятті оскаржених судових актів не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для їх скасування колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 -11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси залишити без задоволення .
Ухвалу господарського суду Одеської області від 10.07.12р та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2012р. у справі № 5017/1781/2012 залишити без змін.
Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко
Судове рішення № 27352696, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 06.11.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5017/1781/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: