Ухвала суду № 27352569, 09.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"09" листопада 2012 р. Справа № 5015/1135/12

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Макрос", м. Київ,

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2012

зі справи № 5015/1135/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Макрос" (далі -Товариство)

до публічного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат", м. Львів,

про стягнення 61 539,19 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.07.2012 позов Товариства задоволено частково: з відповідача стягнуто на користь скаржника 30 000 грн. основного боргу, 4 514,28 грн. пені, 666,35 грн. інфляційних втрат та 4 455,08 грн. плати за користування чужими грошовими коштами; у решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 зазначене рішення місцевого суду скасовано в частині стягнення пені в сумі 1 254,87 грн., інфляційних втрат у сумі 100 грн. та плати за користування грошовими коштами в сумі 1 344,05 грн. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Товариство 12.10.2012 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на те, що до скарги в порушення вимог частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі -Закон № 3674) ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (за станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 3674 ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 50 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Товариством до касаційної скарги додано квитанцію від 12.10.2012 № 244 про сплату судового збору в сумі 751,10 грн.

Водночас, вимагаючи скасування постанови апеляційного суду, Товариство з огляду на майновий характер даного позову мало сплатити судовий збір у сумі 804,75 грн. (з урахуванням встановленого законом його мінімального розміру), чого скаржником зроблено не було.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Сплачений Товариством з касаційної скарги судовий збір у сумі 751,10 грн. (квитанція від 12.10.2012 № 244) підлягає поверненню з державного бюджету відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 3674.

Керуючись пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 зі справи № 5015/1135/12 до розгляду не приймати та повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Макрос".

2. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Макрос" судовий збір у сумі 751 (сімсот п'ятдесят одна) грн. 10 коп., сплачений квитанцією від 12.10.2012 № 244.

Суддя В.Селіваненко

Суддя І.Бенедисюк

Суддя Б.Львов