Постанова № 27352337, 24.10.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2012 р. 15 год.20 хв.Справа № 2-а-3771/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Козловій Н.О.,

за участю: представника позивача - Головченко Т.М.,

представника відповідача - Карасьова С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

встановив:

Управління пенсійного фонду у Генічеському районі Херсонської області (далі - позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" (далі - відповідач, СВК "Ізумрудний") про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за червень-серпень 2012 р. у сумі 19754,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що СВК "Ізумрудний" перебуває на обліку в УПФУ, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідач використовував працю найманих працівників, у тому числі за професіями, стаж роботи за якими зараховується до спеціального стажу, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1) підприємства, що підтвердили наявність у працівника спеціального трудового стажу відповідно до записів у трудових книжках або виданих уточнюючих довідок, зобов'язані відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Протягом червня-серпня 2012 року Пенсійним фондом проводились виплати пільгових пенсій особам, які працювали на СВК "Ізумрудний", про що останній належним чином був повідомлений. Однак, всупереч вищезазначеному, станом на момент подачі позову витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за вказаний період відповідачем у повному обсязі не відшкодовані. Таким чином, у відповідача наявний борг у розмірі 19754,12 грн.

Представник відповідача позов не визнав, пояснивши наступне.

СВК "Ізумрудний" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому правовідносини між ним і державою щодо сплати єдиного внеску регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі -Закон № 2464-VI) та Інструкцією про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5 (далі - Інструкція № 21-5).

Згідно зі статтею 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Представник відповідача зазначив, що ні Законом № 2464-VI, ні Інструкцією № 21-5 не передбачено внесення плати до Пенсійного фонду для покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

На думку відповідача, Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) у зв'язку з набранням чинності Законом № 2464-VI до вищезазначених правовідносин не може застосовуватись, оскільки порядок сплати всіх платежів підприємствами до УПФУ врегульовано Законом № 2464-VI.

Посилаючись на пункт 2 Прикінцевих положень Закону 1058-ІV, представник відповідача відмітив, що особи, яким пенсії призначені у відповідності до пунктів "в" , "е" і "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", одержують їх за рахунок Державного бюджету України, а тому немає підстав для відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій Пенсійному фонду України. Відшкодування таких витрат Державному бюджету України чинним законодавством не передбачено.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку наданим сторонами доказам, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Так, СВК "Ізумрудний" використовував працю найманих працівників, у тому числі за професіями, стаж роботи за якими зараховується до спеціального стажу, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Зокрема, на даному підприємстві працювали ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, що підтверджується пільговими довідками, виданими СВК "Ізумрудний".

Відповідно до Закону № 1058-ІV та Інструкції № 21-1 підприємства, що підтвердили наявність у працівника спеціального трудового стажу відповідно до записів у трудових книжках або виданих уточнюючих довідок, зобов'язані відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно із п. 6.10 розділу 6 Інструкції № 21-1 у разі призначення пенсії на пільгових умовах, особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду України, за місцем призначення пенсії, надсилає повідомлення згідно з додатками зазначеними у п. 6.74 цієї Інструкції для зазначених підприємств, а саме - до СВК "Ізумрудний", у 2-х примірниках через УПФУ.

Так, відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництвом, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (далі по тексту - Списки), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, норми Прикінцевих положень даного Закону передбачають, що правове регулювання відносин з приводу підстав та порядку призначення, а також покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, відбувається у відповідності до законодавчих актів, що діяли до набрання чинності Законом № 1058-ІV.

Законодавчим актом, яким врегульовано порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, є Закон "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР.

Зокрема, згідно із статтею 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують найману працю, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ (далі - Закон - № 1788-ХІІ) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, а згідно пункту 2 статті 4 Закону №400/97-ВР ставка збору на такий об'єкт оподаткування складає 100 відсотків.

Слід відмітити, що Закон № 400/97-ВР будь-яких виключень чи пільг для відповідача по справі щодо сплати такого збору не містить, а останній зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку.

Пункти "б"- "з" статті 13 Закону № 1788-ХІІ, в тому числі але не виключно, регулюють питання призначення пенсії на пільгових умовах за віком, працівникам, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваних Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до статті 8 Закону № 1788-ХІІ виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Згідно пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Аналізуючи положення наведених вище нормативних актів, суд прийшов до висновку, що підприємства-роботодавці зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду 100 відсотків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за віком, працівникам, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Згідно із пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Так, УПФУ надіслано до СВК "Ізумрудний" відповідні повідомлення за червень-серпень 2012 р. з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до яких, сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах складає 26737,10 грн.

Однак, відповідач суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії у повному обсязі УПФУ не відшкодував. Зокрема, відповідачем не відшкодовано суму у розмірі 19754,12 грн., яка по своїй правовій природі є витратами на доставку пільгової пенсії, яку відповідач не врахував при проведенні зазначеного відшкодування. Викладене підтверджується наявними у справі розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

За таких обставин, суд вважає, що сума заборгованості відповідача перед УПФУ у розмірі 19754,12 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії колишнім працівникам відповідача за червень-серпень 2012 року, призначеної на пільгових умовах підлягає стягненню у повному обсязі.

Крім цього, відповідно до змісту заперечення на позов відповідач вважає, що особи, яким пенсії призначені у відповідності до пунктів "в" "е" і "ж" статті 13 Закону № 1788-ХІІ, одержують їх за рахунок Державного бюджету України, а тому немає підстав для відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій Пенсійному фонду України.

Суд вважає таку позицію відповідача безпідставною, виходячи із наступного.

Так, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" ст. 13 Закону № 1788-ХІІ здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналізом зазначеної норми, у своїй сукупності з іншими нормами Законів № 1058-ІV, № 400, №1788 встановлено, що вона не стосується спірних правовідносин, оскільки не поширюється на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до пунктів "в" та "д" статті 13 Закону № 1788-ХІІ. Зокрема, ця норма була направлена на врегулювання відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1, встановлення джерела виплати пенсій іншим пільговим категоріям пенсіонерів.

Тобто, зазначена норма регулює інші правовідносини, а не змінює чинний порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що є предметом розгляду у цій справі.

Зазначенні правові позиції, також висловленні у постановах Верховного Суду України, які прийняті з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. Зокрема у постановах Верховного суду України від 10.10.2011 р. справа № 21-62а11, від 10.10.2011 р. справа № 21-178а11 зазначено, що положення пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV відповідно до яких витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, аз1січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-ХІІ.

Щодо позиції відповідача про те, що СВК "Ізумрудний" відповідно до Закону № 2464- VI є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому не зобов'язаний вносити плати до Пенсійного фонду для покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, оскільки це не передбачено Законом № 2464-VІ, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до преамбули Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI даним Законом визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Статтею 1 Закону № 2464-VI встановлено, що під єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування розуміють консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Отже, по своїй правовій природі єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не є сумою коштів, які відповідач зобов'язаний відшкодовувати УПФУ, як фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

Крім цього, Законом № 2464-VI порядок відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б"- "з" статті 13 Закону № 1788-ХІІ не змінився, оскільки норми останнього не змінювали регулювання спірних відносин, а тому до них необхідно застосовувати положення Закону № 400/97-ВР.

За таких обставин суд про задоволення позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі та стягнення із відповідача заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за червень-серпень 2012 року у сумі 19754,12 грн.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Позов управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 19754, 12 грн. задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" (ідентифікаційний код 00233709) на користь управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період червень-серпень 2012 року у розмірі 19754,12 грн. (дев'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн. 12 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 жовтня 2012 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 10.2