Постанова № 27352327, 06.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2012 р. Справа № 5023/1306/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. -головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.за участю представників сторін:позивачаЄрщов Ю.В. дов. від 28.05.2012 року Прядка В.О. дов. від 24.04.2012 року відповідачівГаврись Я.Б. дов. від 27.12.2011 року третьої особине з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Центренерго"на постановувід 27.08.2012 року Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 5023/1306/12 господарського суду Харківської області за позовомДержавного підприємства "Південна залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого структурного підрозділу Зміївської теплової електричної станції доПублічного акціонерного товариства "Центренерго" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачівДержавне підприємство "Вугілля Україна"простягнення 33936037,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Статутне територіально -галузеве об'єднання "Південна залізниця" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" в особі відокремленого структурного підрозділу Зміївської теплової електричної станції про стягнення суми належних до сплати платежів, яка, з урахуванням уточнень, складає 33936252,89 грн. (т.7, а.с. 38-40, т. 11, а.с. 1-3).

Доповідач Волковицька Н.О.

Рішенням господарського суду Харківської області рішенням від 29.05.2012 року (головуючий суддя Макаренко О.В., судді Суярко Т.Д., Бринцев О.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 року (головуючий суддя Могилєвкіна Ю.О., судді Плужник О.В., Шевель О.В.) позовні вимоги задовольнив повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" " в особі відокремленого структурного підрозділу Зміївської теплової електричної станції на користь Державного підприємства "Південна залізниця" 33936037,61 грн. належних до сплати платежів та відповідні судові витрати.

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скаржник вважає, що рішення у справі прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а саме: частин 1, 2 статті 530, статті 612 Цивільного кодексу України, пункту 4 Правил видачі вантажів, пункту 8 Правил зберігання вантажів, пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, пункту 3 Правил складання актів, пунктів 3, 4 Правил користування вагонами та контейнерами, статтей 34, 42, 46 Статуту залізниць України, статтей 1, 32, 33, 42, 11112 Господарського процесуального кодексу України, та порушення статті 3 Закону України "Про судову експертизу", пункту 9.2 Роз'яснень Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".

У відзиві на касаційну скаргу Державне підприємство "Південна залізниця" просить рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 року залишити без змін, а в задоволені касаційної скарги відмовити в повному обсязі.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю -доповідача та присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій предметом даного позову є розрахунки за перевезення вантажів та експлуатації залізничної колії за договорами № 021016 від 23.03.2001 року та № 2/219//22-12/06 від 18.12.2006 року, укладеними між позивачем СТГО "Південна залізниця" (залізниця) та відповідачем, Зміївською ТЕС ВАТ "Центренерго", за період з 18.05.2009 року по 31.01.2010 року

Судами встановлено, що 23 березня 2001 року між Статутним територіально - галузевим об'єднанням "Південна залізниця" (залізниця) та Зміївською ТЕС ВАТ "Центренерго" (вантажовласник) укладено Договір № 021016 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, предметом якого є надання залізницею вантажовласнику (Зміївській ТЕС) послуг, пов'язаних з перевезенням та проведення розрахунків за ці послуги (т. 1 а.с. 26-28).

В пункті 2.1. Договору сторони передбачили, що вантажовласник (Зміївська ТЕС) зобов'язується здійснювати вивантаження вантажів, що прибувають на його адресу.

Пунктом 2.4. Договору встановлено, що вантажовласник (Зміївська ТЕС) зобов'язується здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під'їзній колії на рахунок залізниці, визначений в договорі.

Розділом 3 Договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги сторони узгодили порядок проведення розрахунків, згідно з яким відповідач вносить попередню оплату, розмір та періодичність якої визначається, виходячи з очікуваного обсягу перевезень та послуг на підставі діючих тарифів. Плата за перевезення та плата за додаткові послуги за регульованими тарифами визначається відповідно до Тарифного керівництва. Пунктами 3.1, 3.2 Договору визначено, що розмір плати за користування вагонами, наданими на під`їзні колії, вантажовласник сплачує згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами. У міру виконання перевезень та надання послуг залізниця списує відповідні суми з особового рахунку вантажовласника на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що по закінченню кожного місяця залізниця надає вантажовласнику витяг з його особового рахунку і податкову накладну. Таким чином розмір заборгованості за поточний місяць (або розмір наданих залізницею і оплачених вантажоодержувачем послуг) визначається тільки по закінченню звітного періоду - місяця.

18 грудня 2006 року між СТГО "Південна залізниця" (залізниця) та Зміївською ТЕС ВАТ "Центренерго" (власник колії) укладено Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії № 2/219/22-12/06 (т. 1 а.с. 28-29).

Згідно з пунктом 16 Договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії № 2/219/22-12/06, власник колії (вантажовласник, 1-й відповідач) за Договором від 23.03.2001 року № 021016) сплачує залізниці (позивачу):

- плату за користування вагонами згідно з правилами користування вагонами та контейнерами;

- інші збори і плати згідно Тарифного керівництва №1 та Договору про організацію перевезення вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Збори та плати вносяться шляхом 100 % попередньої оплати.

Пунктами 1.1 і 1.2 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, встановлено, що плата за перевезення вантажу вноситься відправником під час оформлення перевезення як готівкою, чеками, безготівково, так і передоплатою. Облік належних залізниці платежів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати. Один примірник накопичувальної картки та відомості надається вантажовласнику.

Відповідно до пункту 2.7. цих Правил, на кожного платника розрахунковий підрозділ складає перелік документів, які включені до розрахунку на звітну добу щодо відправлення, видачі вантажів і додаткових зборів у двох примірниках. Перший примірник переліку після прийняття вантажу до перевезення (або видачі) надається платнику через залізничну станцію.

Суд першої інстанції і з чим погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в спірних правовідносинах обов`язок відповідача провести остаточний розрахунок за надані послуги виникає з моменту отримання відповідачем документів, якими визначено розмір його заборгованості за звітний період - місяць.

Судами також встановлено та не спростовано відповідачем, що позивач виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договорами, але оплату за надані послуги від відповідача не отримав.

Сума не отриманих позивачем платежів за період з 18.05.2009 року по 31.01.2010 року становить 33936037,61 грн. та підтверджується наданими позивачем відомостями плати за користування вагонами, контейнерами згідно з пунктом 4 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 року № 113, складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

Пунктом 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника.

Позивачем до матеріалів справи надано також акти загальної форми, які складені станцією Шебелинка для засвідчення обставин, які пов'язані з нарахуванням спірних платежів та зборів за перевезення вантажів у спірний період. За змістом цих актів зафіксовано відмову Зміївської ТЕС від підпису у відомостях за користування вагонами та накопичувальних картках, та наявність певних зауважень в частині перевищення обсягів постачання.

Пунктом 3 Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за № 567/6855, передбачено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності. Акт підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше, ніж двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

Вищевикладені норми свідчать про те, що чинним законодавством не передбачено обов`язку Позивача (залізниці) надавати копії акта загальної форми вантажоотримувачеві, тому твердження відповідачів про невиконання позивачем такого обов'язку судами спростовані як необгрунтовані.

Твердженя відповідачів щодо непідписання первинних розрахункових документів також судами спростовані, оскільки сам факт непідписання вищевказаних документів з підстав, зазначених у запереченнях, не свідчить про невиконання позивачем умов Договору перевезення та відсутність обов'язку Зміївської ТЕС по оплаті отриманих послуг.

Посилання Зміївської ТЕС на неотримання нею, як вантажоотримувачем, від позивача накопичувальних карток, спростовуються наявними у справі накопичувальними картками, підписаними відповідачем, а також актами загальної форми, складеними з додержанням всіх вимог чинного законодавства, про відмову від підпису частини накопичувальних карток.

Твердження відповідачів про те, що відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки, підписані не уповноваженими особами, спростовуються змістом наказу Директора Зміївської ТЕС від 23.11.2009 року № 452 про делегування повноважень, що діяв у період виникнення заборгованості.

Щодо відсутності в матеріалах справи документів, які підтверджують повідомлення відповідача про прибуття вантажу, судами встановлено, що згідно з пунктом 4.1. Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, подача та забирання вагонів на під`їзні колії виконується повідомленнями або через установлені інтервали часу. Пунктом 5 договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії від 18.12.2006 року № 2/219/22-12/06 визначено, що повідомлення про подачу вагонів на під`їзну колію передаються ДСП (черговим по станції) Шебелинка по прямому зв'язку ДСП (черговому по станції) Лиман або по телефону через комутатор Зміївської ТЕС 5-22-47.

В матеріалах справи міститься наданий Позивачем витяг з книги повідомлення отримувачів вантажів, який суди правомірно визнали належним доказом повідомлення відповідача про прибуття вантажу у порядку, встановленому договором та Правилами видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, які регулюють порядок такого повідомлення (т. 19 а.с. 2-39).

Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач належним чином виконав зобов'язання за договорами в період з 18.05.2009 року по 31.01.2010 року, надав першому відповідачеві послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом. За договорами, що підтверджується первинними розрахункові документи, в тому числі відомостями плати за користування вагонами, накопичувальними картками, перевізними документами за період з 18.05.2009 року по 31.01.2010 року включно. Відповідні документи складені та оформлені згідно з вимогами вищевказаних нормативних актів, які регулюють питання перевезення, складання та оформлення документів, що підтверджують відповідні обставини та є підставою для нарахування та стягнення платежів з відповідача.

В матеріалах справи містяться також копії актів звірки взаємних розрахунків, підписаних представниками сторін по закінченню звітного місяця (т. 15 а.с. 24, 25, 68, 69, т.17 а.с.2, 3, 107, т. 18 а.с.45-47, т.16 а.с.107)

Розрахунок належних до сплати платежів, здійснений позивачем, узгоджується з висновком судово-економічної експертизи від 11.11.2010 року №7304, проведеної в межах даної справи Харківським НДІСЕ ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса, яким встановлено, що нарахування СТГО "Південна залізниця" ВАТ "ДЕК "Центренерго" боргу в сумі 33 947 679, 44 грн. за період з 18.05.2009 року по 31.01.2010 року підтверджується документально накопичувальними картками, відомостями плати за користування вагонами, актами загальної форми, складеними з урахуванням вимог Правил розрахунків за перевезення вантажів та Правил користування вагонами і контейнерами (затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року №113).

Крім того, судами встановлено, що позивач звертався до відповідача з претензіями № НЮ 21/650 від 23.06.2009 року на суму 2780673,91 грн. та № М-08/502 від 13.07.2009 року на суму 5300841,16 грн., в яких посилаючись на частину 1 статті 530 Цивільного кодексу України, вимагав сплатити на його користь заборгованість за надані послуги за період з 18.05.2009 року по 31.05.2009 року та з 01.06.2009 року по 30.06.2009 року відповідно (докази отримання т. 5 а.с. 65).

З приводу заперечень відповідача про перевищення позивачем максимальної переробної спроможності під'їзної колії Зміївської ТЕС, яка складає 253 напіввагони, та відсутність її вини у неналежному виконанні зобов'язання через великі обсяги постачання продукції суди правомірно визнали їх безпідставними, виходячи з того, що зміст договору та її неспроможність прийняти вантаж внаслідок перевантаження вугільного складу, оскільки визначення та коригування обсягів перевезень вантажів не передбачено умовами договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення .

Дана умова є предметом договору поставки вугілля від 17.02.2009 року № 01-09/1-КН, укладеного між відправником (ВАТ "ДЕК "Центренерго") та одержувачем (ДП "Вугілля України"), без участі позивача (т. 24 а.с. 5-9). До того ж, договір про організацію перевезень, укладений між сторонами, не містить будь-яких обмежень щодо обсягів перевезень. Будь-яких змін та доповнень до цього договору сторони не вносили, договір є чинним та має виконуватись сторонами у відповідності до визначених в ньому умов.

Факт звернення відповідача до позивача з вимогами про зменшення обсягів подавання вагонів не звільняє його від відповідальності за неналежне виконання обов'язку по сплаті вартості наданих позивачем послуг.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, або відсутність у боржника необхідних коштів.

Пунктом 8.5 Договору поставки вугілля № 01-09/1-КН від 17.02.2009 року, укладеного між другим відповідачем та Державним підприємством "Вугілля України" без участі або погодження позивача, чітко визначено, що у випадку неспроможності покупця вчасно прийняти вугілля, яке йому адресовано, через відвантаження постачальником до ТЕС вантажоотримувача вугілля в кількості, що перевищує визначений в додатках до Договору максимальний добовий обсяг відвантаження, постачальник несе відповідальність перед покупцем у вигляді відшкодування його збитків, пов'язаних з оплатою залізниці вартості користування вагонами і зберігання вантажів за час їх простоювання.

Відповідачі у своїх запереченнях посилаються також на норми пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року №113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 року за № 165/3458, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи, б) у разі подання залізницею вагонів і контейнерів у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника й одержувача, і на те, що мали місце випадки подачі вагонів позивачем в кількості, більшій, ніж максимальна переробна спроможність під'їзної колії Зміївської ТЕС - 231 вагон.

Апеляційним судом встановлено, що згідно з підпунктом б. пункту 16 Правил користування вагонами та контейнерами (затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року №113) вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником. Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Згідно з умовами договору від 18.12.2006 року за № 2/219 (22-12/06) про експлуатацію під'їзної колії, яка належить відповідачу (Додаток № 1 до Договору № 2/219 (22-12/06), максимальна середньодобова переробна спроможність вантажних фронтів Зміївської ТЕС при вивантаженні вугілля становить 231 вагон в добу (при вивантаженні вагоноперекидачем) та 22 вагони (при вивантаженні краном), всього - 253 вагони.

Пункти 6.1 та 6.2 приведених вище Правил визначають, що за погодженням залізниці і власника (користувача) під'їзної колії може розроблятися єдиний технологічний процес роботи під'їзної колії та станції примикання, розробка ЄТП виконується комісією у складі працівників залізниці та підприємства.

Позивачем наданий витяг з Єдиного технологічного процесу (далі ЄТП) роботи під'їзної колії Зміївської ТЕС, що примикає до станції Шебелинка Південної залізниці (який діяв також протягом 2009-2010 років, затверджений 15.12.2006 року директором Зміївської ТЕС О.В. Павленко та першим заступником начальника Південної залізниці В.О. Кузьменко), в розділі 2 якого визначено, що подавання вагонів на фронти навантаження та вивантаження і їх забирання з фронтів на приймально-здавальні колії проводиться локомотивом Зміївської ТЕС, а відповідно до таблиці 5.1 ЄТП максимальна переробна спроможність вантажних фронтів Зміївської ТЕС № 13 та 14, які використовуються для вивантаження вугілля, становить 231 вагон в добу (при вивантаженні вагоноперекидачем) та 22 вагони (при вивантаженні краном), всього 253 вагони (аналогічно умовам укладеного договору).

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки

доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 року у справі № 5023/1306/12 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач