Постанова № 27352294, 05.11.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2012 р. Справа № 5019/769/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Черкащенко М.М.,

суддів Доповідач -Жаботина Г.В.Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Пац В.О.

від відповідача: Харченко Т.В.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2012р.

у справі № 5019/769/12 Господарського суду Рівненської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Костопількомуненергія"

про стягнення 177 741 грн. 81 коп.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Комунального підприємства "Костопількомуненергія" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за спожитий природний газ в сумі 177 741,81 грн., в тому числі основний борг у розмірі 157 257,81 грн., втрат від інфляційних процесів - 796,29 грн., пеня - 6 510,14 грн., 3% річних - 29,53 грн., 7% штрафу - 11 148,05 грн.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.06.2012р. (суддя Качур А.М.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2012р.(судді: Юрчук М.І., Крейбух О.Г., Василишин А.Р.), позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто основний борг у розмірі 159 257,81 грн., інфляційні втрати -769,29 грн., пеня -3 255,07 грн., 3% річних у розмірі 29,53 грн., 7% штраф в розмірі 5 574,02 грн. та 3 555,00 грн. втрат по сплаті судового збору. В частині стягнення пені в розмірі 3 255,07 грн. та 7% штрафу в розмірі 5 574,02 грн. відмовлено.

Не погодившись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх в частині зменшення пені на 3 255,07 грн. та штрафу до 5 574,03 грн. і прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 3 255,07 грн. пені та 5 574,03 грн. штрафу.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Господарськими судами встановлено:

30.09.2011 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та Комунальним підприємством "Костопількомуненергія" (покупець) було укладено договір на купівлю-продаж природного газу №14/2419/11 від 30.09.2011 року, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природній газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Пунктом п. 5.2. договору сторони погодили, що ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 1091,00 грн., з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природній газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу -1091,00 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -1309,20 грн.

Відповідно до додаткової угоди №1 до договору купівлі-продажу природного газу від 11 жовтня 2011 року ціна за 1000 куб. м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природній газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифами та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу -1091,00 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -1309,20 грн.

Ціна за 1000 куб. м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями становить 1248,74 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природній газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу -1248,74 грн., крім того ПДВ: на газ-0%, на послуги транспортування -20%,-60,46 грн., всього з ПДВ -1309,20 грн.

Згідно з п. 6.1. Договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до акту прийому-передачі природного газу від 31 жовтня 2011 року позивач передав, а відповідач отримав імпортований природній газ на суму 360092,84 грн.

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за договором в частині оплати за поставлений газ виконав частково, в зв'язку з чим, за відповідачем перед позивачем виникла заборгованість в сумі 159257,81 грн.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 629 Цивільного Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором правові наслідки, зокрема сплата неустойки -штрафу, пені, які обчислюється відповідно до ст. 549 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, то за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 7.2. Договору, у разі невиконання покупцем умов, передбачених п. 6.1. Договору (умови щодо строку оплати), покупець зобов'язується сплатити продавцю окрім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Враховуючи умови п. 7.2. договору позивач нарахував відповідачу 6510,14 грн. пені та 11 148,05 грн. штрафу. Вказаний розрахунок перевірений судами та визнаний правильним.

Позивачем також нараховано до стягнення три відсотка річних та інфляційні, які не оспорюються сторонами та розмір яких за період прострочення з 14.11.2011 року по 17.02.2012 року відповідно становить 29,53грн. та 796,29грн, були перевірені судами попередніх інстанцій та визнанні правомірними.

Відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру заявлених до стягнення пені та штрафу.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України також визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій господарські суди дослідили наявність підстав, передбачених ст. 233 ГК України для зменшення розміру штрафних санкцій та правомірно задовольнили це клопотання, зменшивши заявлений до стягнення розмір штрафних санкцій на 50%, з чим погоджується і суд касаційної інстанції.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на прострочення відповідачем платежу за поставлений за договором природний газ, з урахуванням норм ст. 625 ЦК України, господарські суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позов в частині стягнення сум інфляційних втрат та річних.

Враховуючи наведене, суд вважає, що рішення попередніх інстанцій про стягнення з відповідача суми 177741,81 грн. з яких: боргу у розмірі 159257,81 грн., інфляційних втрат - 796,29 грн., пені в розмірі 3255,07 грн., 3% річних у розмірі 29,53 грн., 7% штрафу в розмірі 5574,02 грн. прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до частини 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених рішенні та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Рівненського господарського суду від 05.09.2012р. у справі №5019/769/12 -без змін.

Головуючий суддя Черкащенко М.М. Суддя Жаботина Г.В. Суддя Ковтонюк Л.В.