Постанова № 27352227, 31.10.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 жовтня 2012 р. № 2-а- 10119/12/2070

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Архіпова С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будцентр Витязь" до Індустріальна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будцентр Витязь» з адміністративним позовом до відповідача - Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000252210 від 23.05.2012 р., згідно якого позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 140752,00 грн., в тому числі основний платіж - 112602,00 грн. та штрафні санкції - 28150,50 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що висновки податкового органу про вчинення позивачем порушень вимог податкового законодавства є помилковими, не доведеними належними доказами. В зв'язку з наведеним позивач вважає оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права та законні інтереси.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надавши клопотання про розгляд справи за своєї відсутності.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або її розгляд за своєї відсутності не надав. Так само не представив свою правову позицію у справі.

Враховуючи наведене суд вважає за можливе розгляд та вирішення справи в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми для ухвалення рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що Індустріальною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р. по взаємовідносинам з ТОВ "Експортком" (код 37766274), ТОВ "АКПД Плюс" (код 34756876). За результатами вказаної перевірки складено акт від 30.03.2012р. № 119/23-212/22633480 (а.с. 7-46 том 1).

Згідно висновків зазначеного акту перевірки встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки позивачем зайво включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню у ТОВ "Експортком", ТОВ "АКПД Плюс" робіт, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 112602,00 грн., в тому числі: за грудень 2011 р. на суму 112602,00грн.

На підставі розгляду акту перевірки від 30.03.2012р. № 119/23-212/22633480 відповідачем, з посиланням на встановлені перевіркою порушення, прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення № 0000252210 від 23 травня 2012р. (а.с. 53 том 1), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 112602,00 грн. (в тому числі основний платіж - 112602,00 грн., штрафні санкції - 28150,50 грн. )

Доходячи висновку про наявність виявлених перевіркою порушень та необхідність донарахування позивачу податкового зобов'язання, відповідач виходив з відсутності факту реального здійснення господарських відносин між позивачем та ТОВ "Експортком", ТОВ "АКПД Плюс".

При цьому відповідачем взято до уваги акт ДПІ в Московському районі м. Харкова від 01.03.2012р. № 75/23/37766274 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Експортком» щодо документального підтвердження господарських відносин платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2011 року. Також відповідачем взято до уваги акт ДПІ в Московському районі м. Харкова від 23.02.2012р. № 67/23/34756876 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АКПД Плюс» за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р.

Враховуючи наведені висновки відповідач вважав, що договори, укладені між позивачем та ТОВ "Експортком", ТОВ "АКПД Плюс" не спричинили реального настання правових наслідків, що ними обумовлені, в зв'язку з відсутністю підтвердження реального вчинення господарських операцій з боку зазначених юридичних осіб за даний період.

Проте суд з такими висновками відповідача не погоджується та зазначає, що судовим розглядом встановлено укладення між ТОВ "Будцент Витязь" (замовник) та ТОВ «Експортком» (виконавець) договору підряду від 02.09.2011р. № 420, предметом якого є роботи з ремонту приміщень будівлі по вул. Університетській 25 в м. Харкові; договору підряду № 423 від 14.10.2011р., предметом якого є виконання робіт з реконструкції нежитлової будівлі літ. А-2 торгівельно-розважального комплексу розташованого за адресою вул. Клочківська 104 А в м. Харкові; договору підряду № 424 від 24.10.2011р., предметом якого є виконання робіт з реконструкції нежитлових будівель літ. А-2 і літ. Б-1 з прибудовою і надбудовою по вул. Громадянській № 11/13 у м. Харкові.

Позивачем до суду надано копії вказаних договорів, які укладено в письмовій формі, підписано обома сторонами та скріплено печатками. Наявність зазначених договорів сторонами у справі не заперечується.

Вартість та склад вказаних робіт було узгоджено сторонами окремо для кожного договору шляхом підписання кошторисної документації.

Судовим розглядом підтверджено, що роботи за договором підряду від 02.09.2011р. № 420 виконані ТОВ «Експортком» та прийняті позивачем, про що свідчить акт приймання виконаних робіт за листопад 2011р. на суму 263308,40, який підписаний сторонами.

Вартість вказаних робіт була перерахована ТОВ "Будцентр Витязь" на рахунок ТОВ «Експортком», що підтверджується випискою з розрахункового рахунку позивача, відкритого в установі банку.

Роботи за договором підряду від 14.10.2011р. № 423 виконані ТОВ «Експортком» та прийняті ТОВ "Будцентр Витязь", що підтверджується актами приймання виконаних робіт за листопад 2011р. на суму 347160,00, за грудень 2011р. на суму 512004,00грн., які підписаний сторонами.

Роботи за договором підряду від 24.10.2011р. № 424 виконані ТОВ «Експортком» та прийняті ТОВ "Будцентр Витязь", що підтверджується актом приймання виконаних робіт за листопад 2011р. на суму 186840,00, який підписаний сторонами.

Вартість вказаних робіт перерахована позивачем на рахунок ТОВ «Експортком», що підтверджується випискою з розрахункового рахунку позивача, відкритого в установі банку.

ТОВ «Експортком» на адресу позивача виписані податкові накладні № 68 від 30.11.2011р., № 39 від 30.11.2011р., № 29 від 29.11.2011р., № 45 від 14.12.2011р., № 194 від 30.12.2011р., № 195 від 30.12.2011р. на суму коштів, що надійшли на його поточний рахунок як попередня оплата за договорами підряду № 420 від 02.09.2011р., № 423 від 14.10.2011р., № 424 від 24.10.2011р. (на підставі платіжних доручень № 1021 від 29.11.2011р., № 1060 від 30.11.2011р., № 1069 від 02.12.2011р., № 1073 від 05.12.2011р., № 1099 від 06.12.2011р., № 112 від 14.12.2011р., № 1122 від 16.12.2011р., № 1138 від 20.12.2011р.

Наявність податкових накладних та їх належне документальне оформлення сторонами у справі не заперечується.

Також при досліджені судом питання щодо використання робіт, здійснених ТОВ "Експортком" в господарській діяльності підприємства-позивача встановлено, що всі послуги від зазначеного контрагента передані позивачем третім організаціям на підставі договорів: № 343 від 17.08.2011р., укладеного між ТОВ "Будцентр Витязь" та ПП "Титан Плюс" , предметом якого є роботи з ремонту приміщень будівлі по вул. Університетській 25 в м. Харкові на суму 568791,60грн.; № 315 від 29.07.2011р., укладеного між ТОВ "Будцентр Витязь" та ТОВ "ТЦ Павлово Поле" , предметом якого є виконання робіт з реконструкції нежитлової будівлі літ. А-2 торгівельно-розважального комплексу розташованого за адресою вул. Клочківська 104 А в м. Харкові на суму 953455,00грн.; № 435 від 21.10.2011р., укладеного між ТОВ "Будцентр Витязь" та ПАТ АКБ "Індустріалбанк", предметом якого є виконання робіт по реконструкції нежитлових будівель літ. А-2 і літ. Б-1 з прибудовою і надбудовою по вул. Громадянській № 11/13 у м. Харкові 197792,00грн.

Щодо господарських відносин між позивачем і ТОВ "АКПД Плюс", судом встановлено наступне:

Між позивачем та ТОВ «АКПД Плюс» укладено договір підряду від 04.11.2011р. № 25 на виконання ремонту покриттів тротуарів Торгівельно-розважального комплексу "Дафі" по вул. Героїв Праці 9. Вартість та склад вказаних робіт було узгоджено сторонами окремо для кожного договору шляхом підписання кошторисної документації.

Роботи за договором підряду від 04.11.2011р. № 25 виконані ТОВ «АКПД Плюс» та прийняті позивачем, що підтверджується актом приймання виконаних робіт за листопад 2011р. на суму 263308,40 грн., який підписаний сторонами.

Вартість вказаних робіт була перерахована ТОВ "Будцентр Витязь" на рахунок ТОВ «АКПД Плюс», що підтверджується випискою з розрахункового рахунку позивача, відкритого в установі банку.

В зв'язку з наявними господарськими операціями ТОВ «АКПД Плюс» на адресу позивача виписана податкова накладна № 3055 від 30.11.2011р.

Також при досліджені судом питання щодо використання робіт, здійснених ТОВ "АКПД Плюс" в господарській діяльності позивача встановлено, що послуги, отримані від зазначеного контрагента передані позивачем третій організації на підставі договору № 452 від 01.11.2011р., укладеного між ТОВ "Будцентр Витязь" та ПП "Альтаір-ХХІ" (код-32564719) предметом якого є роботи з ремонту покриттів тротуарів Торгівельно-розважального комплексу "Дафі" по вул. Героїв Праці 9.

А акті перевірки від 30.03.2012р. № 119/23-212/22633480 року відсутні посилання на невідповідність виданих ТОВ «Експортком», ТОВ "АКПД Плюс" податкових накладних вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів підряду взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Факт реєстрації контрагента позивача платником податку на додану вартість, а також той факт, що підприємства-контрагенти ТОВ «Експортком», ТОВ «АКПД Плюс» на момент складання на адресу позивача податкових накладних були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, в тому числі і в акті перевірки.

Судом встановлено, що позивачем отримано від його контрагентів належним чином оформлені податкові накладні на весь обсяг робіт, які оплачено позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

При цьому покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця, а наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.

Згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.п. 198.3. зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу.

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем податковий кредит в даній справі сформований на підставі сплачених сум ПДВ від господарських операцій, які підтверджені документально та є належним чином виконані, та в подальшому правомірно відповідні суми заявлені до бюджетного відшкодування.

Крім того, суд зазначає, що згідно із змістом суджень відповідача, які викладені в акті перевірки від 30.03.2012р. № 119/23-212/22633480, висновок суб'єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських відносин позивача з його контрагентами вмотивований посиланнями на акти перевірок інших податкових органів.

Так, в акті перевірки від 30.03.2012р. № 119/23-212/22633480 відповідач посилається на акти ДПІ у Московському районі м. Харкова № 75/23/37766274 від 01.03.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Експортком» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2011р., акт ДПІ у Московському районі м. Харкова від 23.02.2012р. № 67/23/34756876 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "АКПД Плюс" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р.

Враховуючи той факт, що вищенаведені акти покладені відповідачем в основу прийнятого податкового-повідомлення-рішення, суд вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача в акті від 30.03.2012р. № 119/23-212/22633480 на акт ДПІ у Московському районі м. Харкова № 75/23/37766274 від 01.03.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Експортком» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2011р., акт ДПІ у Московському районі м. Харкова від 23.02.2012р. № 67/23/34756876 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "АКПД Плюс" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р., як підставу для висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства, не можуть бути взяті до уваги як правомірні.

З системного аналізу положень Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1232, а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, суд доходить висновку, що судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки.

Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, які спричинили таку неможливість.

Таким чином, акти про неможливість проведення перевірки та акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення платником податків порушення закону.

З огляду на наведене вище, суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ суми вказаного податку, сплачені у складі вартості робіт отриманих від ТОВ «Експортком» та ТОВ "АКПД Плюс".

Відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.

В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при його прийнятті, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будцентр Витязь» до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000252210 від 23.05.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будцентр Витязь» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1408,00 грн.

Апеляційна скарга на постанову, прийняту в порядку письмового провадження, подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.В. Архіпова