Постанова № 27351430, 05.11.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2012 р. 12 год. 35 хв. № 2а-7083/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання -Семеряк М.І.,

представників позивача -Шарана Р.П. та Чорній А.О.,

представника відповідача -Юрченка Ю.А.,

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Львові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» про скасування Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Львові Державної податкової служби № 0000420803/6586 від 23.07.2012 року.

Ухвалою суду від 10.08.2012 року відкрито провадження у справі. Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду. В судовому засіданні 05.11.2012 року відповідно до вимог ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позові та додаткових поясненнях, просив суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив. Позиція відповідача викладена у письмовому запереченні позовних вимог від 04.10.2012 року. Представник відповідача зазначив, що висновку акту перевірки діяльності позивача є обґрунтованими та підтвердженими, а відтак прийняті на їх підставі оскаржувані податкові повідомленні-рішення є правомірними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та висновки податкового органу, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Львові Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТзОВ «ТМ «Барвінок»від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2012 року та залишку від'ємного значення з податку на додану вартість за березень 2012 року, результати якої відображені в Акті № 326/08-40/35621418 від 03.07.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення:

- пп.188.1 Податкового Кодекс України, в результаті чого ТзОВ «ТМ «Барвінок»занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за лютий 2012 року в сумі 3 930 грн., березень 2012 року -16 грн.;

- пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого ТзОВ «ТМ «Барвінок»завищено суми податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 306 842,41 грн., а саме: за лютий 2012 року -163 394,63 грн., за березень 2012 року -143 447,78 грн., у зв'язку з чим підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2012 року в сумі 167 325 грн., за березень 2012 року в сумі 84 399 грн., та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд 24 податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року) на 226 390 грн.

З урахуванням наведених висновків Акту перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000420803/6586 від 23.07.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 299 744грн.

Позивач, не погоджуюсь із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх до суду

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховував наступні обставини справи та норми діючого на момент виникнення спірних відносин законодавства.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року (далі -ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України, зокрема, передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше, дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підставою для нарахування податкового кредиту є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обов'язкових реквізитів визначених пунктом 201.1 статті 201 ПК України.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 6.2 порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21 грудня 2010 року № 969, податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітній період.

В Акті перевірки № 326/08-40/35621418 від 03.07.2012 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Львові Державної податкової служби зазначено, що станом на 02.07.2012 року серед постачальників ТзОВ «ТМ «Барвінок»є платники, якими надано ризиковий кредит на суму 4 262 грн., зокрема ПП «БМП «Вестбуд».

Так, ТзОВ «ТМ «Барвінок»укладено з ПП «БМП «Вестбуд»договір підряду №05/01/11-5 від 05.01.2011 року, згідно якого приватне підприємство зобов'язується виконати за завданням ТзОВ «ТМ Барвінок»ремонтні та експлуатаційні роботи в спорудах, що належать замовнику або використовуються ним.

ПП «БМП «Вестбуд»в періоді, що перевірявся надано ТзОВ «ТМ «Барвінок»податкові накладні №15 від 23.02.2012 року, № 16 від 23.02.2012 року, № 17 від 23.02.2012 року, № 13 від 17.02.2012 року, № 11 від 02.02.2012 року, № 22 від 05.03.2012 року всього на суму 25 572 грн., в тому числі ПДВ -4 262 грн.

Суми податку на додану вартість відображено у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних та включено до податкового кредиту в деклараціях з ПДВ за лютий та березень 2012 року.

Відповідач стверджує, що позивачем не підтверджено реальності проведення робіт ПП «БМП «Вестбуд», зокрема:

- у ПП «БМП «Вестбуд» відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності (трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності тощо);

- ТзОВ «ТМ «Барвінок» представлені акти виконаних ПП «БМП «Вестбуд»робіт, у яких не зазначено прізвища, ім'я та по-батькові, посади особи Замовника, яка прийняла виконані роботи, не вказано субпідрядника, оскільки ПП «БМП «Вестбуд»не могло самостійно виконати такі роботи;

- ТзОВ «ТМ «Барвінок» не надано документів, які б посвідчували якість товарів та їх походження, зазначених в актах виконаних робіт, тобто сертифікати якості та відповідності.

Перевiряючими не було вiдображено в Акті перевiрки дослiджуванi первиннi документи та договори підприємства з ПП БМП «Вестбуд», змiн розмiру активiв та зобов'язань за наслiдками отримання матерiалiв та вартості робiт вiд цього контрагента та не перевiрялось з виїздом на об'єкти наявнiсть фактично наданих робiт виконаних контрагентом.

Суд бере до уваги твердження позивача з приводу того, що сума податку на додану вартість, включена до складу податкового кредиту по вказаних господарських операціях виникла у зв'язку з проведенням наступних робiт:

- ремонт автоматичних дверей на Барвiнку 43;

- ремонт автоматичних дверей на Барвiнку 24;

- ремонт блоку автоматичних дверей на Барвінку 12;

- замiна нижнiх направляючих та виготовлення стелажа для Барвiнку 49.

Також як вбачається з матеріалів справи спiвпраця Товариства з ПП БМП «Вестбуд»не обмежувалась лютим-березнем 2012 року, а розпочалась з 05.01.2011 року i з того часу жодного разу не ставилась під сумнів податковими органами.

Судом досліджені первинні документи, які також були представлені позивачем під час проведення податковим органом перевірки. Встановлено, що такі документи відображають обсяг, час та місце виконання робіт та проведення оплати по таких операціях. Наявність певних недоліків в оформленні первинних документів, зокрема в актах виконаних робіт, не може свідчити про недійсність такого документу, оскільки господарські операції реально відбулись.

Крім того, суд керується статтею 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальних характер, а відтак позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів. «Фіктивність»діяльності постачальника позивача, яка не є підтвердженою обвинувальним вироком суду, не може бути підставою для висновку про нікчемність правочинів здійснених ним із позивачем.

ТзОВ «ТМ «Барвінок»до перевірки представлено договори оренди з ТзОВ «Центр Проект» від 01.05.2011 року № Б-2, № Б-5, № Б-7, № Б-8, № Б-9, № Б-10, № Б-11, № Б-12, № Б-13, №Б-14, № Б-15, № Б-16, № Б-18, № Б-20, № Б-21, № Б-23, № Б-24.

ТзОВ «Центр Проект»надано ТзОВ «ТМ Барвінок»податкові накладні № 1 від 27.02.2012 року, №№ 5-20 від 29.02.2012 року, №№1-16 від 31.03.2012 року всього на суму 1 506 314,86 грн., з них сума податку на додану вартість -251 052,48 грн.

Суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту за лютий 2012 року у розмірі 127 603 грн. та за березень 2012 року у сумі 122 194,4 грн.

Відповідач стверджує, що представлені до перевірки дороги оренди нотаріально не посвідчені, що суперечить ст. 793 Цивільного Кодексу України. Також, згідно актів наданих ТзОВ «Центр Проект» послуг неможливо встановити належного ведення Орендарем своєї господарської діяльності на об'єкті оренди та підтвердити вартість орендної плати, зазначеної в актах.

Позивач стверджує, що вказані вище договори оренди укладені ним для провадження господарської дiяльностi, збiльшення економічних вигод, збiльшення торгівельної площi.

Відповідно до ч.1 ст. 627 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в

укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Вiдповiдно до ст. 762 Цивiльного Кодексу України за користування майном з наймача справляеться плата, розмiр якої встановлюється договором найму.

В кожному з перелiчених договорiв оренди Орендодавцем виступає ТзОВ «Центр Проект», Орендарем ТзОВ «ТМ «Барвiнок». Об'єкт оренди належить Орендодавцю на правах власності, про що вказано в п 1.2 договорів оренди.

Пунктом l.l кожного з наведених вище договорів мiститься iнформацiя про те, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове, платне користування об'єкт нерухомого майна, а саме нежитловi примiщення, iз зазначеною загальною площею, які знаходяться за вiдповiдною адресою.

При передачi вiд ТзОВ «Центр Проект»до ТзОВ «ТМ «Барвiнок»об'єктів в оренду були складенi Акти приймання-передачi, якi пiдписали уповноважені представники Орендодавця та Орендаря (вiдповiдно до п 1.4 Договору).

Кожний з перелічених вище договорiв оренди мiстить фiксований розмiр орендної плати. Вiдповiдно до п. 5.4 Договорів оренди в орендну плату включається плата за землю, яка сплачується Орендодавцем. Крім того, пп. 5.5 Договорiв оренди передбачає, що за надання на об'єкті оренди комунальних послуг (електропостачання, водопостачання, водовiдведення, теплопостачання тощо), а також телекомунiкацiйних послуг, Орендар проводить оплату підприємствам/організаціям, якi надають вiдповiднi послуги на пiдставi окремо укладених договорiв.

Позивачем під час проведення перевірки та судового розгляду справи були наданi первинні документи, якi пiдтверджують отримання послуг електропостачання, водопостачання, водовiдведення, теплопостачання, телекомунiкацiйних послуг з органiзацiями, якi їх безпосередньо надають. Але працівниками податкових органів цi господарськi операції не беруться до уваги та навпаки ставиться вимога про включення таких витрат до розмiру орендної плати, що є порушенням засади цивільного законодавства - свободи договору.

Суд також звертає уваги на те, що відповідач самостійно в Акті перевірки стверджує, що по об'єктах оренди виконувалась господарська діяльність, однак в кінцевому результаті приходить до хибного висновку, що така діяльність підприємством не здійснювалась. Так, на сторінках 6-8 Акту перевiрки зазначено наступне: «ТзОВ «ТМ «Барвiнок»у господарськiй дiяльностi використовує наступнi торгові об'єкти кiлькiсть - 48 шт, з них орендованих - 32 (з вказанням адрес ycix магазинiв)». Також перевiряючi на сторінках 6-8 Акту наводять таблицю з вказiвкою мiсцезнаходження орендованого примiщення, його площi та орендодавця.

Окрім того, 30.05.2011 року позивач звернувся з листом до ТзОВ «Центр Проект»з проханням унiфiкувати найменування послуг в Актах про надання послуг стосовно вищезгаданих договорiв оренди. У представлених суду Актах про надання послуг оренди, міститься інформація про дату i місце складання, назву Орендодавця та Орендаря, вказана пiдстава - Договiр оренди із зазначенням дати та номера, змiст операції - оренда будiвлi магазину з адресною ідентифікацією; вартість послуг оренди визначеною в гривнях згiдно вимог Договорiв оренди та пiдписи осiб вiдповiдальних за здiйснення господарської операції. Таким чином, підприємством були дотриманi вимоги ст.9 Закону України «Про бухгалтерськiй облiк та фiнансову звiтнiсть в Україні».

Також, суд бере до уваги те, що правовідносини щодо оренди між ТзОВ «ТМ «Барвiнок»та ТзОВ «Центр Проект» вже були предметом перевірки податкового органу, за наслідками якої складено акт про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ТМ «Барвiнок»з питань правильності визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року, за ІІІ квартал 2011 року, за ІV квартал 2011 року та за 1 квартал 2012 року № 333/34-00/35621418 від 06.07.2012 року. Як вбачається з висновків цього Акту та винесеного на підставі цього податкового повідомлення-рішення, відповідач зменшив розмір валових витрат позивача про причині того, що відповідач не міг перевірити реальності орендних правовідносин, а також вважав, що договори укладені на строк 3 роки і не посвідчені нотаріально. Позивач, не погоджуючись із вказаним оскаржив висновки Акту перевірки в адміністративному порядку. Згідно з рішенням центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС про результати розгляду первинної скарги № 12043/10/10-233 від 19.10.2012 року визнано, що перевіркою зроблені неправильні висновки по договорам оренди та відповідним акта приймання-передачі, правовідносини оренди були реальними, а відтак скасовано відповідне податкове повідомлення-рішення.

Правовідносини між ТзОВ «ТМ «Барвiнок»та ТзОВ «Центр Проект»щодо оренди нежитлових приміщень є аналогічними наведеним в Акті перевірки № 333/34-00/35621418 від 06.07.2012 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновок податкового органу в цій частині є протиправним та безпідставним, а відтак позивач мав право на формування податкового кредиту по наведених господарських операціях.

ТзОВ «ТМ Барвінок»проведено взаєморозрахунки із ПП ОСОБА_4, які як вбачається з Акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Львові Державної податкової служби №326/08-40/35621418 від 03.07.2012 року, підтверджуються актами виконаних робіт по обслуговуванню холодильного обладнання магазинів «Барвінок»та податковими накладними № 2 від 27.01.2012 року, № 9 від 27.02.2012 року та № 15 від 27.03.2012 року. Суми податку на додану вартість відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та включені до податкового кредиту за лютий 2012 року у розмірі 4 847,85 грн. та за березень 2012 року у розмірі 2 430 грн.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що позивачем представлені однотипні акти здачі-прийняття робіт на обслуговування холодильного обладнання від 27.01.2012 року, від 27.02.2012 року та від 27.03.2012 року, в яких не зазначено, які саме роботи щодо обслуговування холодильного обладнання були виконані, а також не надано договір та розрахунок вартості проведення таких робіт.

Аналогічні порушення виявлені відповідачем і по контрагентам позивача:

-ПП «ЛПС», по господарських операціях з яким суми податку на додану вартість у розмірі 5664 грн. включені до складу податкового кредиту за лютий та березень 2012 року згідно податкових накладних №26 від 27.01.2012 року та № 41 від 26.03.2012 року;

- ТзОВ «Техно модуль ультра», по господарських операціях з яким суми податку на додану вартість у розмірі 8 810,3 грн. включені до складу податкового кредиту за лютий 2012 року згідно податкових накладних № 53 від 31.01.2012 року, № 64 від 28.12.2011 року, № 68 від 24.02.2012 року, № 53 від 31.01.2012 року;

- ТзОВ «Торг-Техніка», по господарських операціях з яким суми податку на додану вартість у розмірі 12381,49 грн. включені до складу податкового кредиту за лютий та березень 2012 року згідно податкових накладних №№2-6, 15-17,19 від 31.01.2012 року, №№ 2,3,8,10,11, 19-23, 26, 37-42 від 29.02.2012 року;

- ТзОВ «Студія звукозапису Люксен», яке виконувало роботи по виготовленню та трансляції аудіо роликів, реклами магазинів мережі «Барвінок»товарної продукції та суми податку на додану вартість по яких у розмірі 11044,5 грн. включені до складу податкового кредиту за березень 2012 року згідно податкових накладних № 21 та 22 від 27.03.2012 року;

- ТзОВ «Прості програмні системи», яке надало послуги з супроводу інформаційної системи, суми податку на додану вартість у розмірі 7 626,18 грн. по яких включені до складу податкового кредиту за лютий 2012 року.

Суд, керуючись листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, згідно якого для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи, запропонував позивачу представити документи, які підтверджують реальність наведених вище господарських операцій.

Позивач надав суду договори на технічне обслуговування та ремонт обладнання з відповідними додатками, договір про супровід баз даних, акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), акти здавання-приймання робіт з супроводу автоматизованої інформаційної системи, технічну документацію по експлуатації холодильного обладнання, акти технічного стану об'єктів, звіти про виконані роботи по супроводу автоматизованої інформаційної системи, рахунки на оплату та податкові накладні.

Судом досліджені такі документи, встановлено, що відомості, зазначені у них у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентами, надання послуг мало реальний характер. Однотипний характер послуг, які надавались контрагентами позивача, не може бути доказом фіктивності господарських операцій.

Крім того, як вбачається з положень Податкового Кодексу України документом, який підтверджує включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, є податкова накладна. Позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевіряємий період були надані відповідачу та суду податкові накладні, які не мають недоліків та порядок заповнення яких відповідає встановленому чинним законодавством. А відтак, позивач мав право включити суми податків на додану вартість до складу податкового кредиту.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 Податкового Кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформляються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Згідно із п.6 І Розділу Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984, факти виявлених порушень викладаються в акті перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Висновки податкового органу про порушення ТзОВ «ТМ «Барвінок»вимог податкового законодавства ґрунтується виключно на припущеннях. Відповідачем не вжито заходів щодо проведення перевірки об'єктивно та повно, із з'ясуванням та оцінкою всіх обставин та первинних документів, які мають значення.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Проте, податковим органом, конкретних доказів, на підставі яких можна дійти до висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства суду надано не було.

Аналізуючи діюче на момент виникнення спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження органу державної податкової служби є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати оспорюване податкове повідомлення-рішення правомірним.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Львові Державної податкової служби № 0000420803/6586 від 23 липня 2012 року

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок»(ЄДПОУ 35621418) 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 08 листопада 2012 року.

Суддя (підпис) В.М. Сакалош

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Сакалош