Постанова № 27351411, 02.10.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р. Справа № 2a-1647/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Шумея М.В.

секретаря Третяк В.Р.

за участю: представників позивача Кобця С.Ф., Костюка В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім»до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000031220 від 21.05.2012 року,-

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Карпатнафтохім» звернулося до суду з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000031220 від 21.05.2012 року

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на основі необгрунтованих, непідтверджених висновків акту перевірки, і як наслідок підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, суду пояснили, що відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 000031220 від 21.05.2012 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ на 2510554 грн. Однак, Акт перевірки не відповідає вимогам первинних документів бухгалтерського обліку, які викладені у ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Тому, у відповідності із ч.3 того ж Закону викладені у актах відомості не можуть служити для формування податкової звітності позивача та визначення його податкових зобов'язань, в тому числі щодо обчислення розміру залишку від"ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту. У відповідності із вимогами п.п. 1 п. 1 ст. 55 ГК України позивач за своїм правовим статусом є суб'єктом господарювання. Тому, згідно п.1 ст. 173 того ж Кодексу, зобов'язання, які виникають у нього при здійсненні господарської діяльності є господарським зобов'язанням. У зв'язку з цим, згідно вимог абз. 2 п. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникли між суб'єктами, регулюються Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Викладене свідчить, що наведені в акті висновки про нібито виявлення у діях ТзОВ «Карпатнафтохім» порушення вимог податкового законодавства не відповідають вимогам ч.1 ст.19 Конституції України згідно якої «правовий порядок в Україні грунутуєтсья на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством». Просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. В попередніх судових засіданнях представниками відповідача позовні вимоги заперечувались в повному обсязі. В обгрутування свого заперечення представники відповідача посилались на те, що в рамках розслідування кримінальної справи №236351 встановлено, що фактично розробку, виготовлення, монтаж трьох випрямлячів типу В-ТПВ-50л-460 УХЛ 4 проводили фахівці ВАТ "Запорізький завод "Перетворювач", а не ТОВ "Торговий дім заводу "Перетворювач". Вищевказані факти зафіксовані в протоколах допитів та поясненнях працівників позивача, продавця та ВАТ "Запорізький завод "Перетворювач", актах зустрічних перевірок і тому подібне. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Калуською оДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Карпатнафотохім» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків та обов'язкових платежів під час здійснення господарських операцій з ТОВ «Торговий дім заводу «Перетворювач» по ланцюгу придбання трьох випрямлячів типу В-ТПВ-50к-460-УХЛ 4 за період з 01.01.2006 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 03.05.2012 року № 238/22-0/33129683.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.72 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит в загальній сумі 2 510 554 грн. та завищено бюджетне відшкодування ПДВ в загальній сумі 2 510 554 грн.

На підставі вищенаведеного акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 000031220 від 21.05.2012 року.

Щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(надалі Закону) поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункт 7 ст.7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Абзацом 1 та 4 підпункт 7.2.3. пункт 7.2 ст.7 Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

В абзаці 1 підпункт 7.2.6. пункт 7.2. ст.7 Закону зазначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до підпункт 7.3.1. пункт 7.3 ст.7 Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Абзацом 1 та 2 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5. ст.7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.7.1. пункту 7.7 ст.7 Закону визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В підпункті 7.7.2. пункту 7.7 ст.7 Закону зазначено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.4. пункту 7.7 ст.7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі №168/97-ВР передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку покупця належно оформленої податкової накладної.

Пунктом 4.6.4 статті 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за № 197/18935 передбачено, що якщо у наступному звітному податковому періоді різниця міє сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого відємного значення минулого звітного (податкового періоду), що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має відємне значення, то платником податку, разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо залишку відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 4.6.4 статті 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено, що платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають його.

Судом встановлено, що ТОВ «Карпатнафотохім»укладено з ТОВ «Торговий дім Заводу «Перетворювач»договір № 06/11-370 від 05.06.2006 року.

Предметом договору є комплекс робіт з модернізації перетворюючих агрегатів для нового виробництва хлору і каустичної соди мембранним методом ТОВ «Карпатнафтохім»:

-поставка обладання в кількості та асортименті згідно з кошторисною документацією;

-поставка матеріалів в кількості та асортименті згідно з кошторисною документацією;

-виконання проектних, шеф-монтажних і пусконалагоджувальних робіт згідно з кошторисною документацією;

-виконання проектних, шеф-монтажних і пусконалагоджувальних робіт згідно з кошторисною документацією.

Технічні вимоги до предмету договору викладені в Технічному завданні (додаток №1 до Договору.)

ТОВ «Карпатнафтохім»до складу податкового кредиту включено придбання товаро-матеріальних цінностей та одержаних послуг від ТОВ «Торговий дім заводу Перетворювач»на загальну суму 15 063 327 грн., в тому числі ПДВ 2 510 554,50 грн:

1. за листопад 2006 року на суму 7 703 925 грн., в тому числі ПДВ -379 377 грн.;

2. за грудень 2006 року -2 276 262 грн., в тому числі ПДВ -379 377 грн.;

3. за березень 2007 року -4 515 960 грн., в тому числі ПДВ -752 660 грн.;

4. за квітень 2007 року -567 180 грн., в тому числі ПДВ -94 530 грн.

ВАТ «Запорізький завод «Перетворювач» укладено з ТзОВ «ЕнергоПостачання» договір № 24/2-06408 від 08.06.2006 року на виконання комплексу робіт з модернізації перетворюючих агрегатів для нового виробництва хлору і каустичної соди мембранним методом ТОВ «Карпатнафтохім».

Також ВАТ «Запорізький завод «Перетворювач» надано копію акта приймання-здачі робіт № 1 від 05.03.2009 року по договору № 24/4-06408 від 08.06.06 «Роботи по виконанню шеф-монтажу 1-го, 2-го і 3-го випрямлячів», згідно якого вартість робіт - 151 740 грн., в тому числі ПДВ - 25290 грн. ВАТ «Запорізький завод Перетворювач»на виконання договору № 24/4-06408 від 08.06.06 виписано ТОВ «ЕнергоПостачання»накладні на відпуск готової продукції та матеріалів.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінасову звітність в Україні»встановлено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський обік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерських обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 того ж закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 тої ж статті 9 встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства. Від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач прийняв оскаржував податкове повідомлення-рішення на підставі відомостей викладених у актах проведених перевірок достовірності нарахування ТзОВ «Карпатнафтохім»податку на додану вартість.

Однак, акт перевірки не відповідає вимогам встановленим для первинних документів бухгалтерського обліку, які викладені у вищевказаній ч. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Тому, у відповідності із ч. 2 ст. 3 того ж Закону викладені у актах відомості не можуть служити для формування податкової звітності позивача та визначення його податкових зобов'язань. В тому числі щодо обчислення розміру залишку від"ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту.

Крім того, акт -службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінасово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства , контроль за дотриманням якого покладеного на органи державної податкової служби. Даний документ не є актом державних органів, що є джерелами цивільного права та не є обов'язковими для виконання позивачем. Викладені в актах обставини можуть бути лише підставою для вжиття керівником податкового органу чи його заступником відповідних заходів, а також є носієм доказової інформації щодо прийнятих рішень за результатами даної перевірки.

У відповідності із вимогами пп. 1 п. 1 ст. 55 ГК України позивач своїм првовим статусом є суб'єктом господарювання. Тому, згідно п. 1 ст. 173 того ж кодексу, зобов'язання, які виникають у нього при здійсненні господарської діяльності є господарськими зобвоязаннями.

У звізку з цим, згідно вимог абз. 2 п. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникли між вище перерахованими суб'єктами, регулюються Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно п/п. "а" п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України бюджетному відш кодуванню підлягає частина суми податкового зобов'язання по сплаті ПДВ, розрахованої згід но з пунктом 200.1. цієї статті, що має від'ємне значення, яка дорівнює сумі податку, факти чно сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезиден та послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до по даткової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Таким чином, згідно п. 44.1. ст. 44, п. 198.2. ст. 198 та п.п. "а" п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України і п. 2 ст. 3 та п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерсь кий облік та фінансову звітність в Україні" підставою для нарахування платником податків суми бюджетного відшкодування ПДВ є первинні документи та податкова на кладна або документ про сплату вартості товарів/послуг (при їх придбанні) чи податкового зобов'язання (при імпорті товарів/послуг).

Для проведення вказаної перевірки Товариство надало оДПІ первинні документи і податкові накладні та документи про сплату вартості товарів/послуг (при їх прид банні) і податкового зобов'язання (при імпорті товарів/послуг) на підставі яких Това риством було визначена вище вказана сума бюджетного відшкодування Товариству ПДВ у грудні 2011р.

Зауважень оДПІ щодо повноти наданих Товариством первинних документів, податкових накладних та документів про сплату вартості товарів/послуг і податково го зобов'язання Акт не містить.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України та стосовно ОСОБА_6 за ознаками злочину передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України, оскільки кримінальна справа порушена 30.07.2012 року, в той час як акт перевірки датований 03.05.2012 року, а тому приводи та підстави для порушення кримінальної справи не могли лягати в основу висновків акту перевірки та оскаржуваного рішення.

Безпідставним є також посиалання

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Калуської об"єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області форми "В1" №000031220 від 21.05.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" судовий збір в сумі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Шумей М.В.

Постанова складена в повному обсязі 08.10.2012 року.