Постанова № 27351350, 25.10.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 року /14:40/ Справа № 0870/8748/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Буряковій А.В., представника позивача Азман Н.М., представника відповідача Панцакова С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Запорізького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення від 30.11.2011 р. № 0001701502,

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 30.11.2011 р. № 0001701502.

В позовній заяві позивач зазначив, що відповідно до вимог державної податкової служби та на виконання Податкового кодексу Запорізьким територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в жовтні-листопаді 2011р. подані Податкові декларації екологічного податку та сплачений екологічний податок за І, II, ІІІ квартали 2011 року на загальну суму 31,50 грн. За несвоєчасне подання податкових декларацій екологічного податку за тимчасове розміщення побутових відходів за І та II квартали 2011 року до позивача податковим повідомленням-рішенням від 30.11.2011 року № 0001701502, були застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 171 грн. Вважає податкове повідомлення-рішення 16824 від 30.11.2011 року № 0001701502 незаконним та просить йогоскасувати, оскільки, відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо сплати екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів, затвердженої Наказом Державної податкової служби України від 16.12.2011 № 258, платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів є лише ті суб'єкти господарювання, що розміщують їх у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах, на використання яких отримано відповідний дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або його органів на місцях. Узагальнююча податкова консультація стосується виключно побутових відходів та застосовується з 1 січня 2011 року. Тобто суб'єкти господарювання, у тому числі й бюджетні установи, які тимчасово зберігали на своїй території побутові відходи в урнах, контейнерах до передачі їх спеціалізованому підприємству, не є платниками екологічного податку за такі відходи з 01.01.2011р., а отже і не повинні були із зазначеної дати подавати податкові декларації екологічного податку та сплачувати екологічний податок. Таким чином, Запорізьке територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку не є платником екологічного податку за побутові відходи з 01.01.2011р., тому не повинно було подавати податкові декларації екологічного податку та сплачувати екологічний податок.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позову наполягала, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник Відповідача проти задоволення позову заперечував, надав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що посилання позивача на узагальнюючу податкову консультацію щодо сплати екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів, затверджену наказом Державної податкової служби України від 16.12.2011 року № 258, є необґрунтованими, оскільки, на час винесення податкового повідомлення-рішення такої податкової консультації не існувало. Зазначив, що оскільки позивач не подавав заяви про повернення та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у розмірі 31,50 грн., які були визначені платником податків самостійно у податкових декларації з екологічного податку, а податкове повідомлення - рішення не скасоване та є чинним, законні підстави для повернення суми сплачених коштів платнику податків, відсутні. Просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено камеральну перевірку позивача щодо неподання податкової звітності з екологічного податку. За результатами камеральної перевірки складено акт від 25.11.2011 року № 1340/15-2/20523065

Перевіркою встановлено порушення п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України та пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме - неподання податкової декларації з екологічного податку за перший квартал 2011 року та за другий квартал 2011 року.

На підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки винесено податкове повідомлення - рішення від 30.11.2011 року № 00001701502, яким визначено суму грошового зобов'язання з екологічного податку у розмірі 171 грн., у т.ч. 0 грн. - основний платіж, 171 грн. - штрафні фінансові санкції.

Суд вважає висновки, які викладені в Акті перевірки від 25.11.2011 року № 1340/15-2/20523065 обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.11.2011 р. № 0001701502, прийняте відповідно до вимог чинного законодавства з наступних підстав.

Відповідно до пп. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 ПКУ платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.

Відповідно пп. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів.

Судом встановлено, що податкову декларацію екологічного податку за перший квартал 2011 року позивач повинен був подати до 10.05.2011 року, податкову декларацію екологічного податку за другий квартал 2011 року до 09.08.2011 року.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя подано податкову декларацію з екологічного податку за перший квартал 2011 року (№105513) та за другий квартал 2011 року, із самостійно визначеною сумою нарахованого податкового зобов'язання в розмірі 10,50 грн. по кожній декларації, було подано після проведеної перевірки податковим органом - 16.12.2011 року, тобто з порушенням строків подачі податкової звітності. В подальшому позивачем було подано податкову декларацію екологічного податку за третій квартал 2011 року(№ 98909 від 07.11.2011 року) та за четвертий квартал 2011 року (№109758, від 12.01.2012).

Податкові зобов'язання по сплаті екологічного податку, визначені позивачем в податкових декларація за 1,2,3 квартали 2011 року в розмірі 31,50 грн., сплачені позивачем в добровільному порядку, про що свідчать надані до матеріалів справи платіжні доручення № 286 від 02.11.2011 року на суму 7,95 грн. та № 287 від 07.11.2011 року на суму 23,55 грн.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПКУ неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п.7 підрозділу 10 розділу XX ПКУ штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення. Штрафні санкції до платників єдиного податку за порушення у 2012 році порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій платника єдиного податку та повноти сплати сум єдиного податку платниками не застосовуються.

Судом встановлено, що зазначене податкове-повідомлення рішення позивачем сплачене у добровільному порядку, на доказ чого позивачем надано квитанцію від 11.11.2011року.

Відповідно до п. 52.6 ст. 52 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет-ресурсів.

Відповідно до п. 53.1 ст. 52 Податкового кодексу України, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Посилання позивача на узагальнюючу податкову консультацію щодо сплати екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів, затверджену наказом Державної податкової служби України від 16.12.2011 року № 258, суд вважає необґрунтованими, оскільки, оскаржуване податкове-повідомлення рішення прийняте задовго до затвердження вказаної узагальнюючої консультації.

Щодо вимоги позивача стягнути з відповідача на користь Запорізького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 31,50 грн. екологічного податку та 171,00 грн. штрафу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПКУ крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно до абз.1 п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до абз. 1 п.57.3 ст. 57 ПКУ у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 43.1 ст. 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до п.43.4. ст.43 ПКУ платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

В матеріалах справи міститься заява Запорізького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29.08.2012 року № 1004/01.1-68, якою позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути надмірно сплачені кошти екологічного податку за 1,2,3 квартали 2011 року на суму 31,50 грн.

Листом від 15.10.2012 року № 9445/10/15-217 Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя повідомила Запорізьке територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що станом на 15.10.2012 року згідно особового рахунку позивача переплата по екологічному податку складає 31,50 грн. Стосовно перерахування наявної переплати в рахунок погашення наявних податкових зобов'язань з інших платежів, рекомендовано надати лист з зазначенням реквізитів на які необхідно перерахувати переплату. Доказів направлення позивачем у відповідь на лист податкового органу відповідного листа з реквізитами, суду не надано.

Отже, сума в розмірі 31,50 грн. не може бути стягнута судом на підставі судового рішення, оскільки для цього існує інший порядок повернення коштів.

Стосовно стягнення суми штрафу в розмірі 171,00 грн., сплаченого позивачем, необхідно зазначити, що оскільки податкове-повідомлення рішення від 30.11.2011 р. № 0001701502 судом не скасоване, сума штрафу за таким податковим повідомленням-рішенням сплачена правомірно, а отже поверненню позивачу не підлягає.

Щодо вимоги позивача стягнути з відповідача на користь Запорізького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 33,06 грн. судового збору, суд вважає за необхідне зазначити, положення КАС України не передбачають стягнення судового збору: по-перше - з суб'єкта владних повноважень, який звільнений від сплати судового збору, по-друге - у випадку якщо позивачу, який не звільнений від сплати судового збору, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Запорізькому територіальному управлінню Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 30.11.2011 р. № 0001701502 - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О.Нестеренко