Постанова № 27350998, 31.10.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
31.10.2012
Номер справи
2а/0270/4712/12
Номер документу
27350998
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0270/4712/12

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Загороднюка Андрія Григоровича,

за участю:

секретаря судового засідання: Середюка М. А.,

позивача: Бурки В. Р.,

відповідача: Кіся С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватного акціонерного товариства "Ямпільський маслосирзавод"

до: Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції

про: скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

в жовтні 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство "Ямпільський маслосирзавод" (далі - ПрАТ "Ямпільський маслосирзавод" або позивач) з позовом до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - Крижопільська МДПІ, податковий орган або відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач вважає податкове повідомлення-рішення № 0000052301 від 17.12.2012 року, винесене на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки, протиправним, таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Оскарження винесеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку не призвело до бажаного результату, тому позивач змушений звернутись з даним позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив заявлені вимоги, додатково надав усні пояснення, а відтак просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення заявленого позову, опираючись на наявні в матеріалах справах заперечення (а. с. 73-76), вказав, що перевірка проводилась згідно вимог податкового законодавства і податкове рішення сформоване на підставі виявлених порушень, а тому підстав для його скасування немає.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши належність та допустимість доказів, дослідивши усі обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ПрАТ "Ямпільський маслосирзавод" є юридичною особою, зареєстрованою 03.12.1996 року, присвоєно ідентифікаційний код 00444582, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 64-66).

На підставі направлення від 21.06.2012 року, виданого Крижопільською МДПІ, податковим ревізором-інспектором проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань підтвердження господарських відносин з платником податків - ФОП ОСОБА_3 за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 987/2201/00444582 від 06.07.2012 року (а. с. 14-21). Висновками вказаного акту зафіксовано порушення п. 183.16 ст. 183, п. 184.1 ст. 184, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 12, 13, 14, р. ІІІ, п. 2 р. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість від 22.12.2010 року № 978, п. 6.2 Наказу ДПА України від 21.12.2010 року № 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", в результаті чого визначено, що підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за червень 2011 року на загальну суму 58 243, 33 грн.

На підставі складеного акту перевірки, Крижопільською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000052301 від 17.12.2012 року (а. с. 22).

Користуючись правом адміністративного, досудового оскарження податкових рішень, закріпленого п. 56.1 ст. 56 ПК України, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України у Вінницькій області. За результатами її розгляду, прийнято рішення, яким залишено податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу -без задоволення.

Відповідно до п. 56.6 ст. 56 ПК України, у разі, коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Так, позивач направив скаргу до Державної податкової служби України, проте рішенням від 10.09.2012 року (а. с. 34-35) податкове повідомлення-рішення № 0000052301 від 17.12.2012 року також залишено без змін, а повторна скарга - без задоволення.

Згідно п. 56.10 ст. 56 ПК України, рішення Державної податкової адміністрації України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

На підставі вищевикладеного, ПрАТ "Ямпільський маслосирзавод" з метою визнання протиправним та скасування рішення відповідача звернулось до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом в результаті перевірки зафіксовано порушення позивачем, що призвели до заниження сум податку на додану вартість за червень 2011 року в розмірі 58 243, 33 грн. Нарахувавши на вказану суму штрафні санкції в розмірі 1 грн., відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення на загальну суму 58 244 грн.

Такі висновки ґрунтуються на твердженні Крижопільської МДПІ про недодержання вимог цивільного законодавства при вчиненні ним правочинів з контрагентом ФОП ОСОБА_3, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим відбулась втрата дохідної частини Державного бюджету України. Крижопільською ОДПІ не підтверджується задекларований податковий кредит з податку на додану вартість за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року. Тобто, визнаючи заключені договори нікчемними, податковий орган вважає віднесення позивачем сум до податкового кредиту незаконною операцією.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3, згідно свідоцтва НОМЕР_1 (а. с. 33), є платником податку на додану вартість, взята на податковий облік у Смілянецькій ОДПІ Черкаської області.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. За ст. 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Між ПрАТ "Ямпільський маслосирзавод" і ФОП ОСОБА_3 укладено договір поставки № 21 від 01.06.2011 року (а. с. 23).

За цим договором, відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, ФОП ОСОБА_3 - продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець - ПрАТ "Ямпільський маслосирзавод" в особі Генерального директора Тютюнника Ю. О. -зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1.2 договору, предметом заключеного договору є обладнання на загальну суму 350 000, 00 грн., а постачання товару, згідно п. 2.1, проводиться протягом дії даного договору окремими партіями.

За п. 2.6 договору, оплата за отриманий товар проводиться у повному обсязі, у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Закріплено також, що умови правочину повинні виконатись до 31.12.2011 року.

Крім вказаного договору, між позивачем та ФОП ОСОБА_3 укладались інші правочини, виконання яких теж підтвердилось поясненнями та доказами, наданими під час судового розгляду справи.

На виконання умов договору та їх оплату та оприбуткування основних засобів, представником позивача надано для долучення до матеріалів справи податкові накладні, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, оформлені у відповідності до вимог законодавства.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У судовому засіданні з'ясовано, що для перевірки подано всі первинні бухгалтерські документи, включаючи і товарно-транспортні накладні, про що свідчить і викладене у акті перевірки (а. с. 19)

Належним та допустимим доказом господарських операцій у даному випадку є і відібрані майором податкової міліції Крижопільської МДПІ письмові пояснення (а. с. 89) у працівника ПрАТ "Ямпільський маслосирзавод", з яких вбачається, що він, будучи водієм, в червні 2011 року здійснював перевезення агрегатів для охолодження та ємності алюмінієві з м. Сміла Черкаської обл. (від ФОП ОСОБА_3) до м. Ямпіль Вінницької обл. (до ПрАТ "Ямпільський маслосирзавод"), внаслідок чого оформлялась відповідна документація (подорожні листи, видані накладні тощо), тобто умови договору поставки фактично виконувались.

Відповідачем вказується на безгосподарність вчинених операцій і через те, що у контрагента - ФОП ОСОБА_3 - відсутні матеріальні, людські, інші ресурси для виконання господарської діяльності.

Разом з тим, представник відповідача не зазначив кількість трудових, людських ресурсів, складських приміщень, види виробничих потужностей, наявність яких не викликала би сумніву у реальності здійснення господарської діяльності з постачання товарів за умовами договору.

Посилання відповідача на відсутність господарської мети, на відсутність наслідків господарських операцій не приймаються судом, оскільки відповідно до статті 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі:

- вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;

- самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

- вільного найму підприємцем працівників;

- комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;

- вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;

- самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Тобто суб'єкти договірних зобов'язань - позивач та контрагент - діяли відповідно до принципів підприємницької діяльності.

В той же час, податковим органом в акті перевірки зазначено, що правочини вважаються нікчемними і через те, що свідоцтво платника податку - ФОП ОСОБА_3 - є анульованим, що позбавляє її можливості вести правомірну господарську діяльністю. Проте, жодними доказами не доведено виключення такого платника податків з державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Частиною 1 ст. 17 цього ж Закону передбачено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 володіла на момент правовідносин з позивачем необхідним обсягом цивільної правоздатності та дієздатності щодо здійснення господарської діяльності, а також була зареєстрована як платник податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво НОМЕР_1 (а. с. 33). Вказані обставини спростовують доводи відповідача про те, що ФОП ОСОБА_3 не мала права виписувати податкові накладні.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.09.2012 року, додатково підтверджено правомірність господарювання даного контрагента в розрізі інших правовідносин (а. с. 90-95).

Таким чином, посилання відповідача на нікчемність укладених правочинів не знаходить свого належного вмотивування під час судового слідства.

Разом з тим, суд зауважує, що за вимогами цивільного законодавства, існує презумпція правомірності правочину.

Так, згідно ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, визнання правочину нікчемним можливе лише на підставі положень закону, а не акту перевірки.

Також суд наголошує на тому, що необхідною умовою для визнання угоди недійсною внаслідок її укладення з метою завідомо суперечливою інтересам держави і суспільства є з'ясування, у чому саме конкретно полягала така мета та наявність умислу хоча б однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків. Акт перевірки не містить жодного доказу укладення договору між позивачем та контрагентом з порушенням публічного порядку і спрямованості саме на це їх умислу.

Таким чином, пункт акту перевірки щодо вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПрАТ "Ямпільський маслосирзавод" при поставці товарів від ФОП ОСОБА_3, спростовується вищезазначеними нормами законодавства та дослідженими обставинами справи.

У судовому засіданні представник позивача підтвердив та не заперечував, що ФОП ОСОБА_3 взято на себе податкові зобов'язання з податку на додану вартість по операціях з позивачем, які перевірялись, на повну суму.

Отже, укладені правочини між ПрАТ "Ямпільський маслосирзавод" та ФОП ОСОБА_3 вважати нікчемними не можна, в силу чого, за ст. 204 ЦК України, вони є правомірними.

В акті перевірки від 06.07.2012 року податковим органом зафіксовано безпідставне завищення позивачем суми податкового кредиту за червень 2011 року на 58 243, 33 грн.

Суд спростовує такий висновок Козятинської ОДПІ, керуючись наступним.

Відповідно до п.14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 2.2 договору № 21 від 01.06.2011 року, кількість товару, асортимент і ціна встановлюється сторонами на підставі накладних, отже наявні в матеріалах податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні є остаточним підтвердженням здійснених господарських операцій.

Згідно п. п. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, на підставі ч.1 ст.198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Товариством використано право на віднесення сум з податку на додану вартість до податкового кредиту за наслідками здійснення операції, передбаченої зазначеними нормами законодавства, а саме з придбання товарів за умовами договорів.

Крім того, відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Враховуючи, що позивачем підтверджено прийняття податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, а відповідач вказаний факт не заперечував, то суд приходить до висновку про наявність права позивача на включення суми податку на додану вартість, вказаної в податкових накладних, до суми податкового кредиту.

Таким чином, суд вважає безпідставним твердження відповідача про порушення позивачем процедури включення сум до податкового кредиту, визначеного ПК України, а тому логічним є висновок, що ПрАТ "Ямпільський маслосирзавод" за червень 2011р. правомірно включено до податкової декларації податковий кредит в сумі 58 243, 33 грн.

Отже, суд вважає переконливою позицію позивача про безпідставність винесення Крижопільською МДПІ податкового повідомлення-рішення № 0000052301 від 17.12.2012 року.

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо податковим органом не доведено інше.

В даному випадку, відповідач не надав належних доказів правомірності висновків акту перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді справи.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи вбачається, що Крижопільською МДПІ не доведено правомірність оскаржуваного рішення, відтак позовні вимоги знайшли своє повне підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, шляхом скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 94 КАС України, у зв'язку із задоволенням позову, підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби №0000052301 від 17.07.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства "Ямпільський маслосирзавод" судові витрати в сумі 582,43 грн. (п'ятсот вісімдесят дві гривні сорок три копійки) шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Загороднюк Андрій Григорович

Часті запитання

Який тип судового документу № 27350998 ?

Документ № 27350998 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 27350998 ?

Дата ухвалення - 31.10.2012

Яка форма судочинства по судовому документу № 27350998 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 27350998 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 27350998, Вінницький окружний адміністративний суд

Судове рішення № 27350998, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 31.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 27350998 відноситься до справи № 2а/0270/4712/12

Це рішення відноситься до справи № 2а/0270/4712/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 27350993
Наступний документ : 27351004