Постанова № 27350871, 31.10.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/12393/11

категорія 8.2.1

31 жовтня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Токаревої М.С. ,

при секретарі - Василюк Т.М.,

за участю представників позивача та відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Шляхи Полісся" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення

встановив:

Відкрите акціонерне товариство "Шляхи Полісся" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0013972320 від 5 грудня 2011 року. В обгрунтування позову позивач зазначає, що Новоград-Волинською державною податковою інспекцією було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ВАТ "Шляхи Полісся" щодо дотримання вимог податкового законодавства, достовірності нарахування та сплати ПДВ за травень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "Крембітпостач", ТОВ "Роусь" та за серпень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "С.К.М.Груп". За результатами проведеної перевірки було складено акт №1841/23-20/05-53/03448563 від 14.11.2011 року. На підстав вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0013972320 від 5 грудня 2011 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на 535382 грн., з яких: 512829 грн. за основним платежем та 22533 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та просить скасувати його, оскільки на його думку воно прийняте з порушенням норм діючого законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи прийшов до висновку, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Новоград-Волинською державною податковою інспекцією було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ВАТ "Шляхи Полісся" щодо дотримання вимог податкового законодавства, достовірності нарахування та сплати ПДВ за травень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "Крембітпостач", ТОВ "Роусь" та за серпень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "С.К.М.Груп".

За результатами проведеної перевірки було складено акт №1841/23-20/05-53/03448563 від 14.11.2011 року, яким встановлено що в порушення ч.1, 5 ст.203, п.1.2 ст.215, ст.228 ЦК України у ВАТ "Шляхи Полісся" відсутні товаро-транспорті накладні, дорожні листи та акти прийому-передачі виконаних робіт, наданих послуг, які підтверджують транспортування та отримання товару і послуг, а тому угоди мають ознаки нікчемності.

На підстав вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0013972320 від 5 грудня 2011 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на 535382 грн., з яких: 512829 грн. за основним платежем та 22533 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Позивачем для здійснення господарських операцій з ТОВ "С.К.М. Групп" було укладено договір поставки №47 від 03.05.2011 року, з ТОВ "Крембітпостач" генеральний договір поставки нафтопродуктів №19/11-П від 01.04.2011 року, з ТОВ "Роусь" договір поставки №5 від 28.01.2011 року.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При проведенні перевірки ВАТ "Шляхи Полісся" по взаємовідносинах з ТОВ "Крембітпостач", ТОВ "Роусь" та з ТОВ "С.К.М.Груп" позивачем було надано копії всіх первинних документів, а саме, договорів, видаткових накладних, податкових накладних. Зауважень до цих документів у відповідача не має.

Новоград-Волинська ОДПІ вважає, що у позивача не було підстав для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки правочини укладені між ВАТ "Шляхи Полісся" та ТОВ "Крембітпостач", ТОВ "Роусь" та ТОВ "С.К.М.Груп" є нікчемними у зв'язку з тим, що не встановлено факту придбання товару, оскільки не підтверджено його транспортування.

Твердження відповідача, що відсутність деяких відомостей у товаро-транспорних накладних є підставою для висновку про відсутність факту транспортування та передачі товару від продавця до покупця є хибним, оскільки наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, а не підтвердженням факту придбання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена Законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам Закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Правочини, укладені між ВАТ "Шляхи Полісся" та ТОВ "Крембітпостач", ТОВ "Роусь" та ТОВ "С.К.М.Груп" спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ним, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Крім того, згідно ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На думку суду, при визнанні угод нікчемними податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угод між ВАТ "Шляхи Полісся" та ТОВ "Крембітпостач", ТОВ "Роусь" та ТОВ "С.К.М.Груп" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Усі господарські операції, між ВАТ "Шляхи Полісся" та ТОВ "Крембітпостач", ТОВ "Роусь" та ТОВ "С.К.М.Груп" підтверджені первинними документами наданими ВАТ "Шляхи Полісся", у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для податкового та бухгалтерського обліку.

Зокрема, факт використання придбаних товарів у своїй господарській діяльності підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача щодо нікчемності укладених договорів є помилковими та такими, що не підтверджуються обставинами справи.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару (отриманні послуг) у травні та серпні 2011 року, кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкові накладні та інші первинні документи оформлені належним чином та відповідають встановленим вимогам.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Висновки перевіряючих податкового органу, викладені в акті, на підставі якого прийняте оспорюване податкове повідомлення - рішення, щодо нікчемності договорів ґрунтуються лише на припущеннях, не підтверджених первинними документами.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності оспрюваного податкового повідомлення - рішення відповідача, та вважає його таким, що підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Шляхи Полісся" задовольнити.

Визнати податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби № 0013972320 від 5 грудня 2011 року протиправним та скасувати його.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 06 листопада 2012 р.