Постанова № 27350861, 24.10.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/6173/12

категорія 8.2.1

24 жовтня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Токаревої М.С.,

при секретарі - Смолінській І.П.,

за участю представника позивача та відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом акціонерної компанії "Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

встановив:

Акціонерна компанія "Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 травня 2012 року №0000101504. В обгрунтування позову позивач зазначає, що ДПІ у м.Житомирі було проведено позапланову виїзну перевірку представництва акціонерної компанії "Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за січень 2012 року. За результами проведеної перевірки було складено акт №315/15-4/26607343 від 20.04.2012 року. На підставі вказаного акту позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 03 травня 2012 року №0000101504, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1119519 грн. - суми завищеного бюджетного відшкодування та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 559760 грн. Позивач не погоджується з даним податковим повідомленням-рішенням та просить визнати протиправним та скасувати, оскільки вважає, що воно винесене з порушенням норм діючого законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав та заперечував проти його задоволення зазначив, що на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено у межах та у спосіб визначений законодавством, що підтверджується рішеннями про розгляд скарг.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, прийшов до висновку, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у м.Житомирі було проведено позапланову виїзну перевірку представництва акціонерної компанії "Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за січень 2012 року. За результатом проведеної перевірки було складено акт №315/15-4/26607343 від 20.04.2012 року, яким встановлено порушення пп.198.3 ст.198 ПК України, яке полягає у завищенні від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту у грудні 2011 року на 1081802 грн. Крім того, встановлено порушення п.200.1 та п.200.4а ст.200 ПК України, яке полягає у завищенні заявленої до відшкодування суму ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за січень 2012 року у розмірі 1119519 грн.

На підставі вказаного акту позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 03 травня 2012 року №0000101504, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1119519 грн. - суми завищеного бюджетного відшкодування та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 559760 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем для здійснення господарських операцій було укладено наступні договори: догорів субпідряду з ТОВ "ПГ Север-Сталь" №21/11/2011-01 від 21.11.2011 року, договори субпідряду з ЗАТ "Трансміст" №22/04-10 від 22.04.2010 року, №23/04-10 від 22.04.2010 року. При виконанні умов зазначених договорів, позивачем було здійснено передоплату наданих послуг та в подальшому на підставі вказаних коштів було сформовано податковий кредит.

Відповідно до пп.198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При проведенні перевірки акціонерною компанією "Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" було надано копії первинних документів, а саме: реєстри виданих та отриманих податкових накладних, договори, спецмфікації до договорів, рахунки-фактури, платіжні доручення, податкові накладні.

ДПІ у м. Житомирі вважає, що у позивача не було підстав для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки на думку відповідача не було надано документального підтвердження щодо пов'язаності попередньої оплати по ТОВ "ПГ Север Сталь" з виконанням довгострокового контракту.

Як вбачається з наданих копій договорів та платіжних доручень кошти передплати були сплачені по зазначених договорах, факт сплати коштів відповідачем не заперечується. Одночасно, слід відмітити, що факт сплати коштів підтверджується копіями платіжних доручень, факт отримання послуг за які сплачувались кошти підтверджується копіями належним чином оформлених податкових накладених, зауважень до вказаних документів у відповідача немає, а тому, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит та суму бюджетного відшкодування ПДВ.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку.

Відповідно до абз. а пп.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи позивачем було сформовано суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню відповідно до вимог пп. 200.4 ст. 200 ПК України, оскільки дана сума бюджетного відшкодування формувалась на підставі податку на додану вартість фактично сплаченому отримувачем послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту та в подальшому формування суми бюджетного відшкодування сум ПДВ. В даному випадку при отриманні послуг у грудні 2011 року, січні 2012 року, кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи оформлені належним чином та відповідають встановленим вимогам.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що висновки перевіряючих податкового органу, викладені в акті, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення - рішення ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджені документами, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги акціонерної компанії "Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" задовольнити.

Визнати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби від 03 травня 2012 року №0000101504 протиправним та скасувати його.

Відшкодувати акціонерній компанії "Гюльсан Іншаат Санаі Туризм Накліят Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" понесені судові витрати в розмірі 2146,00 грн. шляхом безспірного списання органами казначейської служби з рахунків Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 29 жовтня 2012 р.