Постанова № 27350775, 01.10.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/3332/12

категорія 5.2.2

01 жовтня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нагірняк М.Ф. ,

при секретарі - Янушевській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Драйв Місія"

до Житомирської митниці Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві

про скасування рішення про визнання митної вартості товарів №101000014/2012/200295/1 від 23.05.2012 р. та картки відмови в митному оформленні №101040000/2/00109 від 23.05.2012 р., стягнення 100256,79грн.,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Драйв Місія" звернулося з позовом до Житомирської митниці ( Відповідач-1 ), Головного управління Державного казначейства України у Житомирській області ( Відповідач -2 ), Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві ( Відповідач - 3 ) про скасування рішення про визнання митної вартості товарів №101000014/2012/200295/1 від 23.05.2012 р. та картки відмови в митному оформленні №101040000/2/00109 від 23.05.2012 р., стягнення 100256,79грн

В судовому засіданні представники Позивача свої уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі і пояснили, що 14.05.2012року Товариство з обмеженою відповідальністю "Драйв Місія", Позивач по справі, відповідно до контракту з компанією "Qinqbao Rhino In"l Co., Ltd" від 02.12.2011року з метою проведення митного оформлення даного товару Житомирській митниці ( в особі митного посту Новоград - Волинський) було надано вантажну-митну декларацію, де заявлено ціну товару - 43410,00 доларів США та всі необхідні документи. Після вивчення поданих документів, як пояснили представники Позивача, уповноваженою особою Відповідач-1 було повідомлено директора ТОВ"Драйв Місія" про необхідність надання додаткових документів (калькуляції фірми - виробника товару, копії вантажно - митної декларації країни відправлення та висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією). 23.05.2012року Позивачем були надані всі зазначені додаткові документи. Не зважаючи на це, уповноважена особа Відповідача-1 виносить рішення № 101000014/2012/200295/1, яким встановив митну вартість даного товару, відмінну від заявлену декларантом, а саме - за 6-м ( резервним ) методом без послідовного застосування попередніх п'яти та видав картку відмови в митному оформленні від 23.05.2012року №101040000/2/00109.

Представники Позивача вважають, що були надані всі документи на підтвердження митної вартості товарів, але Відповідач - 1 безпідставно не застосував метод оцінки митної вартості вказаних товарів за ціною договору ( метод 1). В результаті таких незаконних дій Відповідача -1 Позивач змушений був надмірно сплатити ввізне мито та податок на додану вартість на загальну кількість 100286,86грн. які, на думку представників Позивача, підлягають стягненню з Відповідача-3 за рахунок державного бюджету.

Представник Житомирської митниці, Відповідача-1 по справі, проти позову заперечила і пояснила, що при проведенні митного оформлення зазначеного Позивачем товару уповноваженими особами Житомирської митниці було встановлено, що митна вартість задекларованого товару є заниженою порівняно з іншими операціями з аналогічними товарами. Для підтвердження заявленої Позивачем митної вартості товарів було запропоновано надати додаткові документи, перелік яких був зазначений уповноваженим працівником митного посту "Новоград - Волинський", про що був зроблений відповідний запис у вантажно-митній декларації від 14.05.2012року. При дослідженні уповноваженими особами Житомирської митниці додатково наданих Позивачем документів було встановлено, що вони не можуть розцінюватися як калькуляція фірми - виробника товару, так як не було чіткого розмежування витрат на сировинні складові та кількість витрачених матеріалів. Аналогічно не можна було розцінювати наданий Позивачем лист ДП "Держзовнішінформ" від 22.05.2012року як висновок про якісні та вартісні характеристики товарів. З клопотанням про продовження строку для подачі зазначених документів Позивач також не звертався.

Згідно даних цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи ціна вказаного товару значно вища ніж задекларована Позивачем. Враховуючи наведене у митного органу були обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару та ухвалення оскаржуваних рішень №101000014/2012/200295/1, яким встановив митну вартість даного товару, відмінну від заявлену декларантом, а саме - за 6-м ( резервним ) методом та картку відмови в митному оформленні від 23.05.2012року №101040000/2/00109.

При визначенні митної вартості товару за 6 методом, як пояснила представник Відповідача -1, митниця відповідно до вимог ст. 266 МКУ мотивувала неможливість застосування 1 - 5 методів визначення митної вартості товару.

Представник Головного управління Державного казначейства України у Житомирській області, Відповідача-3 по даній справі, проти позову заперечив і пояснив, що у відповідності до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету. Разом з тим, Позивач із жодним зверненням в порядку визначеним нормативними актами до Головного управління Державного казначейства України у Житомирській області, Відповідача-2 по справі, не звертався.

Представник Головного управління Державного казначейства України у м.Києві, Відповідача-2 по даній справі, в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.ст.35-38 КАС України. Заперечень на позов суду не надав, про поважність причин своєї неявки в судові засідання не повідомляв.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників Позивача та заперечення представників Відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Правовідносини щодо переміщення товарів через митний кордон України, процедури митного контролю та оформлення, митного регулювання, пов'язаного з встановленням та справлянням податків та зборів регулюються Митним кодексом України та Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року N 1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження " ( надалі - Порядок).

В судовому засіданні безспірно встановлено, що 14.05.2012року Товариство з обмеженою відповідальністю "Драйв Місія", Позивач по справі, відповідно до контракту з компанією "Qinqbao Rhino In"l Co., Ltd" від 02.12.2011року з метою проведення митного оформлення даного товару Житомирській митниці ( в особі митного посту "Новоград - Волинський") було надано вантажну-митну декларацію, де заявлено ціну товару - 43410,00 доларів США.

Після вивчення поданих документів уповноваженою особою Відповідач-1 було повідомлено директора ТОВ"Драйв Місія" про необхідність надання додаткових документів, а саме: калькуляції фірми - виробника товару, копії вантажно - митної декларації країни відправлення та висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

23.05.2012року Позивачем були надані калькуляція фірми виробника товарів (пневматичних шин та колісних дисків) станом на січень 2012року (а.с.12), вантажно - митну декларацію країни відправлення (а.с.13-14) та лист ДП "Держаний інформаційно- аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 22.05.2012року за № 12/424.

За наслідками розгляду зазначених додаткових документів уповноваженою особою Відповідача -1 було винесено оскаржуване рішення № 101000014/2012/200295/1 від 23.05.2012року, яким із застосуванням 6-го ( резервного ) методу встановлено митну вартість даного товару, відмінну від заявлену декларантом, та видано картку відмови в митному оформленні від 23.05.2012року №101040000/2/00109.

В судовому засіданні представники сторін не оспорювали і визнавали, що відповідно до ч. 1 ст. 40 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, в тому числі товари, що переміщувалися через митний кордон Позивачем.

Як зазначено в статті 70 Митного кодексу України, метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу. Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

За статтею 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Тобто, особи, які переміщують товари через митний кордон України зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Суть спору по даній адміністративній справі зведена виключно до законності рішення Житомирської митниці щодо визначення митної вартості товарів, що переміщувалися Позивачем через митний кордон України ( пневматичні шини та колісні диски). Позивач стверджує, що митна вартість вказаного товару повинна була визначатися виключно за ціною договору ( контракту з компанією "Qinqbao Rhino In"l Co., Ltd" від 02.12.2011року). Доводи Відповідача-1 зведені до того, що митна вартість вказаних товарів визначена вірно, а саме - із застосуванням резервного методу, передбаченого ст.ст.266,273 МК України.

Відповідно до ст. 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року N 1766 затверджений Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження (далі - Порядок декларування), що був чинним на день виникнення спірних відносин, яким визначено, що визначення митної вартості - сукупність дій, які вчиняються декларантом та/або митним органом з метою визначення вартості товарів відповідно до положень МК України та інших нормативно-правових актів.

Пунктом 5 Порядку декларування встановлено, що для заявлення митної вартості товарів, визначеної за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до статті 267 Митного кодексу України подається декларація митної вартості за формою згідно з додатком 1, тобто Декларація митної вартості за формою ДМВ-1.

Як зазначено в ч. 2 ст. 265 МК України, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості, необхідні для здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом.

Логаритм дій митного органу щодо здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів визначений правовими нормами Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 р. N 339 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1229), що були чинні на день виникнення спірних відносин.

Відповідно до положень п.2 цього Порядку контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом шляхом:

проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, усного опитування посадових осіб підприємств і громадян, а також консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на митну вартість товарів;

співставлення рівня заявленої митної вартості товарів з:

рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Відповідно до ст. 88 Митного кодексу України декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур. При цьому, в рамках положень п. 11 Порядку, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Термін подання додаткових документи становить 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх надання, за вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.

Саме у відповідності до вказаних правових норм уповноваженою особою Відповідача -1 було запропоновано Позивачу надати додаткові документи, про що зроблено відмітку на титульній стороні ВМД-1 та її звороті. Перелік витребуваних уповноваженою особою Відповідача-1 документів повністю узгоджується із переліком зазначеним в п.11 Порядку.

Позивач на вимогу митного органу не надав документи, що були витребувані, в тому числі не надав калькуляцію фірми - виробника товару та висновки про якісні та вартісні характеристики зазначених товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством. З клопотанням про продовження строку для подачі зазначених документів Позивач також не звертався.

Доводи Позивача, що наданий ним лист ДП "Держаний інформаційно- аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 22.05.2012року за № 12/424 є висновком про якісні та вартісні характеристики зазначених товарів, судом не приймаються до уваги. В зазначеному листі взагалі не наведені жодні характеристики щодо якості та вартості товарів, не наведений аналіз таких показників. Зазначений лист не можна ототожнювати з певним експертним висновком, так як в ньому не зазначено взагалі які спеціальні методи та експертні дослідження застосовувалися для його виготовлення.

Загальновідомо, що відповідно до положень Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку

(МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), виданих Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку зі змінами станом на 1 січня 2012 року, калькуляція - це облік затрат на виробництво певного виду продукції із визначенням їх вартості.

Надана Позивачем на вимогу уповноваженої особи митниці калькуляція ( а.с.12) безспірно не містить жодного переліку витрат на виробництво продукції конкретного її виду (пневматичні шини та колісні диски), що неуможливлює її врахування при визначення митної вартості конкретних видів товарів.

Зазначене свідчить, що Позивачем не була виконана вимога уповноваженої особи митниці щодо додаткового надання відповідних документів.

Згідно п. 4 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою КМУ від 09.06.97 року N 574, митний орган не приймає ВМД для оформлення, якщо вона подається без повного пакету документів, в тому числі ненадання додаткових документів.

Згідно Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням ВМД, затвердженого наказом ДМСУ N 314 від 20.04.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2005 року за N 439/10719, та Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом ДМСУ N 1227 від 12.12.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2005 року за N 1562/11842, за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадовій особі митного органу надано право відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням Картки відмови, зазначивши в неї вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, та митного оформлення.

Якщо декларантом не надані в установлений законодавством термін вищезазначені додаткові документи або якщо він відмовився від їх надання, то митний орган відповідно до статті 265 МКУ, п. 14 Порядку, визначає митну вартість товарів на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі норми, суд приходить до висновку, що Відповідач-1 має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявлення митної вартості товару, що підтверджується даними цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України. З урахуванням наведеного митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів митниця діяла відповідно Порядку та норм митного законодавства. При цьому Відповідач-1, відповідно до наведених законодавчих норм надавав Позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи коригування митної вартості шляхом надання додаткових документів (калькуляції фірми - виробника товару та висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією), однак, Позивач відмовився використати надані митницею можливості щодо підтвердження заявленої митної вартості чи узгодження з митницею митної вартості спірного товару, не надав обґрунтувань та підстав щодо неможливості надання додаткових документів. Інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено.

Безспірно, основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). При митному оформленні товару - шини для вантажних автомобілів та автобусів і диски колісні у митного органу виник сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару відповідно даних цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України. Згідно даних цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи ціна вказаного товару значно вища ніж була задекларована Позивачем. Враховуючи наведене у митного органу були обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару та ухвалення оскаржуваних рішення №101000014/2012/200295/1, яким встановив митну вартість даного товару, відмінну від заявлену декларантом, а саме - за 6-м ( резервним ) методом відповідно в розмірі 41688,00 доларів США та 49565,00 доларів США на вказані партії товарів.

У зв'язку з без мотивним ненаданням Позивачем всіх додаткових документів у митниці не було можливості застосувати митну вартість, визначену позивачем. При визначенні митної вартості товару за 6 методом митниця відповідно до вимог ст.ст. 266,273 МКУ мотивувала неможливість застосування 1 - 5 методів визначення митної вартості товару, про що прямо зазначено в оскаржуваному рішенні - картці відмови в митному оформленні від 23.05.2012року №101040000/2/00109.

Таким чином, суд вважає, що приймаючи рішення про визначення митної вартості зазначених товарів, Житомирська митниця, Відповідач-1 по справі, діяла в межах повноважень, на підставі вимог чинного законодавства та у спосіб визначний чинним законодавством. Доводи Позивача в цій частині позову не ґрунтується на матеріалах справи, не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають.

Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні доводи Позивача щодо стягнення надмірно сплачених коштів при розмитненні вказаних товарів за рахунок Державного бюджету в особі Головного управління Державного казначейства України у Житомирській області, Відповідача-2 по справі, виходячи із наступного.

Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України визначена Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 р. N 618.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного бюджету регламентована Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 р. N 226.

Взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи регламентовані Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, що затверджений наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України від 20 липня 2007 р. N 611/147.

Відповідач-3 по справі, Головне управління Державного казначейства України в Житомирській області, у відповідності до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснюють повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету. Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що Позивач із жодним зверненням в порядку визначеним зазначеними нормативними документами до Головного управління Державного казначейства України у Житомирській області, Відповідача-2 по справі, не звертався.

Крім того, Позивач не надав суду жодних доказів в підтвердження того, що при митному оформленні вказаних товарів ним до бюджету були сплачені кошти надмірно ніж за розмір, що визначений Відповідачем-1 в оскаржуваних рішеннях.

Суд приходить до висновку про відсутність надмірної сплати Позивачем коштів до державного бюджету при митному оформленні вказаних товарів та відсутності підстав для задоволення його позовних вимог до Головного управління Державного казначейства України у Житомирській області та до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про стягнення за рахунок державного бюджету коштів ввізного мита та податку на додану вартість за митне оформлення шин для вантажних автомобілів та автобусів і дисків колісних 23.04.2012року на загальну суму 100256,79грн.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2,86,94,159-163,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Драйв Місія" відмовити в повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повний текст постанови виготовлено: 05 жовтня 2012 р.