Ухвала суду № 27350662, 07.11.2012, Апеляційний суд Івано-Франківської області

5

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Ковалюка Я.Ю.

Суддів: Вакарук В.М., Васильковського В.М.

Секретаря Городецької У.С.

з участю: представників апелянта - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Калуської міської ради, ОСОБА_4 про скасування рішення сесії Калуської міської ради від 27.04.2010 року №1182 в частині передачі ОСОБА_4 земельної ділянки у власність та державного акту про право власності на земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_1 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.06.2012 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.06.2012 року задоволено позов ОСОБА_3 до Калуської міської ради, ОСОБА_4 про скасування рішення сесії Калуської міської ради від 27.04.2010 року №1182 в частині передачі ОСОБА_4 земельної ділянки у власність та державного акту про право власності на земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Відповідач по справі - ОСОБА_4 з таким рішенням не погодилась і подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Зокрема вказує, що на підставі договору дарування від 12.08.2008 року вона є співвласником житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1.

_________________

Справа №0908/716/2012 Головуючий у І інстанції Галущак Л.О.

Провадження №22ц/0990/1454/2012 Суддя-доповідач Перегінець Л.В.

Категорія 45

22.01.2010 року Калуською міською радою прийнято рішення №1083 про надання ОСОБА_4 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою для проведення приватизації земельної ділянки. Рішенням Калуської міської ради №1182 від 27.04.2010 року їй передано у власність земельну ділянку, що знаходиться по АДРЕСА_1, площею 0,1 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Відтак, апелянт вказує, що під час оформлення документів про право власності на спірну земельну ділянку будь-яких вимог законодавства нею не порушено.

ОСОБА_4 зазначає, що звертаючись до суду, ОСОБА_3 вказувала на порушення свого права як землекористувача. Однак в судовому засіданні встановлено, що з 2003 року ОСОБА_3 в даному житловому будинку не проживала та спірною земельною не користувалась. Крім того, право власності на будинок на даний час ОСОБА_3 оформила, проте немає жодних документів, які б посвідчували її право власності чи користування земельною ділянкою, на якій цей будинок знаходиться. Не надавши доказів існування такого права, позивачка не може вимагати його захисту від порушень.

Просить рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.06.2012 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У засіданні апеляційного суду представники апелянта доводи скарги підтримали з наведених в ній мотивів.

Інші сторони в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час й місце розгляду справи, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши доповідача, пояснення представників апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволення з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 набули права власності на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 12.07.2008 року (а.с.80).

Рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради №110 від 20.02.2007 року частині будинку ОСОБА_3 присвоєно адресний номер «АДРЕСА_1» та надано дозвіл на виготовлення правовстановлюючих документів (а.с.15-16).

18.05.2007 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 (а.с.17) 19.07.2007 року Івано-Франківським ОБТІ прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на згадане нерухоме майно (а.с.18).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що виданий Івано-Франківським ОБТІ, ОСОБА_4 зареєструвала право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 06.08.2008 року (а.с.80).

Рішенням Калуської міської ради №1182 від 27.04.2010 року ОСОБА_4 передано у власність безоплатно земельну ділянку розміром 0.1000 га для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських будівель ( а.с.9-10).

На підставі даного рішення ОСОБА_4 отримала спірний Державний акт про право власності на земельну ділянку, що знаходиться по АДРЕСА_1, загальною площею 0,1 га, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських будівель (а.с.64).

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, спір між сторонами виник з приводу права користування та власності на земельну ділянку, на якій розміщений житловий будинок, що перебуває у частковій власності сторін.

Відповідно до ч.2 ст.377 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно ст.120 ЗК України, при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: із свідоцтва про право власності від 18.05.2007 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06.08.2008 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками одного житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради №110 від 20.02.2007 року частині будинку ОСОБА_3 присвоєно адресний номер «АДРЕСА_1».

Судом встановлено та не заперечується сторонами, земельна ділянка, на якій розташований будинок, загальною площею 0,1 га, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських будівель, надана попередньому власнику будинку у користування і на момент набуття сторонами права власності на згаданий житловий будинок - приватизованою не була.

За таких обставин, в силу дії ч.2 ст.377 ЦК України, ст.120 ЗК України, право користування спірною земельною ділянкою перейшло до обох співвласників житлового будинку, а тому рішення Калуської міської ради №1182 від 27.04.2010 року про передачу ОСОБА_4 у власність всієї спірної земельної ділянки порушує права ОСОБА_3 як землекористувача.

Згідно ст.152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

Відповідно до ч.1 ст.155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Положенням ст.378 ЦК України встановлено, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо наявності підстав для визнання недійсними оскаржуваного рішення Калуської міської ради №1182 від 27.04.2010 року та Держаного акта на право власності на земельну ділянку від 27.10.2010 року серії ЯК № 847369, виданий на ім'я ОСОБА_4

Посилання апелянта на недоведеність позивачем факту існування права користування спірною земельною ділянкою є надуманими та спростовуються матеріалами справи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції належним чином здійснено оцінку та дослідження доказів, а рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні апеляційної скарги на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.06.2012 року ОСОБА_4 сплачено судовий збір у розмірі 161,30 грн., що на 54,00 грн. більше ніж встановлено законом.

Зокрема, згідно з квитанцією від 27.06.2012 року №72/1 на розрахунковий рахунок НОМЕР_1, одержувач - УДК в м. Івано-Франківську, ЄДРПОУ Апеляційного суду - 05382963, МФО одержувача - 836014 у місцевий бюджет було оплачено судовий збір в сумі 54,00 грн. Крім того, згідно з квитанцією від 16.07.2012 року №181/1 на розрахунковий рахунок №31212206780002, одержувач - УДКСУ м. Івано-Франківська, МФО одержувача - 836014 у місцевий бюджет повторно було оплачено судовий збір в сумі 107,3 грн.(а.с.163).

За таких обставин, зайво сплачену суму судового збору слід повернути платнику.

На підставі ст.ст.120,152,155 Земельного кодексу України, ст.377 ЦК України, керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.06.2012 року залишити без змін.

Повернути з місцевого бюджету м. Івано-Франківська 54,00 грн. судового збору, оплаченого згідно квитанції від 27.06.2012 року №72/1 на розрахунковий рахунок НОМЕР_1, на користь ОСОБА_4.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: В.М. Вакарук

В.М. Васильковський

Згідно з оригіналом

Суддя Я.Ю. Ковалюк