Рішення № 27349068, 02.11.2012, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 2512/1940/2012

№ провадження 2/2512/431/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2012 року

м. Мена

Менський pайонний суд Чеpнiгiвської областi в складі:

головуючого - суддi Волошиної Н.В.

пpи секpетаpi ОСОБА_2

з участю позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, їх представника ОСОБА_6,

представників ПП «Бірківський»- ОСОБА_14, ОСОБА_7,

представника відповідачів ФОП ОСОБА_8,

СК «Бірківський» - ОСОБА_9,

ОСОБА_10

pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi в залі суду м. Мена Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Сільськогосподарського кооперативу «Бірківський», Приватного підприємства «Бірківське», голови комісії з організації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування аграрного сектора економіки колгоспу «Родіна», ОСОБА_10, фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 про визнання недійсною угоди про відсутність взаємних претензій від 20 квітня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2012 року позивачі звернулись до суду з даним позовом, в якому ставили питання про визнання недійсною угоди про відсутність взаємних претензій від 20 квітня 2012 року, яка була укладена між СК «Бірківський», ПП «Бірківське», комісією з організації вирішення майнових питань, які виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки колгоспу «Родіна» с. Бірківка в особі голови комісії ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_8, а судові витрати покласти на відповідачів солідарно. Позов мотивовано тим, що зазначена угода є незаконною та укладеною без додержання вимог чинного законодавства, зокрема, не спрямована на набуття, припинення чи зміну прав та обов'язків її сторін, сторонами не визначений предмет угоди, а одна із сторін оспорюваної угоди не має необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали свої позовні вимоги, недійсність оспорюваної ними угоди пояснювали лише незаконністю, на їх думку, процесу паювання, а саме відчуження майна ФОП ОСОБА_8 за заниженими цінами.

Представник позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник ПП «Бірківське»позовні вимоги визнав, просив визнати недійсною оспорювану угоду з тих підстав, що сторони даної угоди фактично затвердили те, як співвласники майнових паїв розпорядилися своїм майном, що позбавляє останніх права розпоряджатися цим майном на власний розсуд та в подальшому вирішувати будь-які спірні питання, також цією угодою визнані законними збори колишніх членів колгоспу «Родіна», які відбулися 28 грудня 2011 року, хоча порядок і скликання загальних зборів чітко визначені Статутами підприємств, а також вважає, що ФОП ОСОБА_8 та ОСОБА_10, які підписали угоду, не мають ніякого відношення до майна реорганізованого колгоспу «Родіна» с. Бірківка. Представник ПП «Бірківське»підтвердив підписання оспорюваної угоди директором ПП «Бірківське»ОСОБА_11.

Голова комісії з організації вирішення майнових питань, які виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки колгоспу «Родіна»ОСОБА_10 позов не визнав та пояснив, що оспорювана угода була укладена як завершення процесу розпаювання майна колгоспу «Родіна» с. Бірківка особами, які безпосередньо займалися цим процесом, та з ініціативи заступника начальника головного управління агропромислового розвитку обласної державної адміністрації ОСОБА_12.

Представник відповідачів СК «Бірківський», ФОП «ОСОБА_8»та ОСОБА_10 -ОСОБА_9 позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що позивачі не є сторонами оспорюваної угоди, і укладення даної угоди не зачіпає та не порушує їх права та законні інтереси, оскільки жоден з позивачів в судовому засіданні не зміг пояснити, в чому саме полягає їх порушене право, а посилались лише на незаконність виділення рішеннями Загальних зборів колишніх членів колгоспу «Родіна»майна ФОП ОСОБА_8.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами і долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Конституція України, гарантуючи судовий захист з боку держави, одночасно визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України). І це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ст. ст. 22 ч. 2, 64 Конституції України).

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частина 1 ст. 3 ЦПК України також гарантує кожній особі право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статей 10, 60 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 20 квітня 2012 року була укладена угода про відсутність взаємних претензій з питань врегулювання майнових відносин між колишніми членами колгоспу «Родіна»та СК «Бірківський»між СК «Бірківський», ПП «Бірківське», комісією з організації вирішення майнових питань, які виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки колгоспу «Родіна»с. Бірківка, в особі голови комісії ОСОБА_10 та ФОП ОСОБА_8 (а.с. 4-9).

Жодна із сторін даної угоди (її представники) в судовому засіданні не заперечувала факт її укладення, зокрема, факт підписання даної угоди всіма її сторонами, в тому числі і директором ПП «Бірківське»ОСОБА_11.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Обгрунтування позовної заяви тим, що оспорювана угода не відповідає вимогам зазначеної норми закону, оскільки її сторони не набули, не змінили або не припинили жодних цивільних прав та обов'язків, спростовуються самою ж угодою, із змісту статті 1 якої вбачається набуття сторонами цієї Угоди, а не іншими особами, певного кола обов'язків.

Відповідно до ч.3 ст. 215 ЦК України якщо одна із сторін правочину або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків нікчемного правочину може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Як встановлено судом, жоден із позивачів не є стороною оспорюваної угоди і не довів в судовому засіданні, в чому саме полягає його порушене, невизнане або оспорюване право.

Крім того, укладенням оспорюваної угоди не порушуються конституційні права позивачів на звернення до суду для захисту їх конституційних прав і свобод людини і громадянина, в тому числі їх прав, пов'язаних з процесом розпаювання майна колгоспу «Родіна» с. Бірківка, про що, зокрема, свідчать пред'явлені ними до Менського районного суду Чернігівської області позовні заяви про визнання незаконними Загальних зборів колишніх членів колгоспу «Родіна»від 28 грудня 2011 року, 20 квітня 2012 року та скасування протоколів цих зборів.

Також позивачами та їх представником не доведено в судовому засіданні факту настання для них негативних наслідків, пов'язаних з підписанням даної угоди.

Визнання позову однією із сторін угоди, зокрема представником ПП «Бірківське», не може бути підставою для його задоволення, оскільки суд відповідно до ст. 11 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичної чи юридичної осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, визначених ст. 3 ЦК України, є свобода договору.

Відповідно до статей 627 та 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно положень ч.3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Оскільки позивачі не надали належних та допустимих доказів, в розумінні статей 58, 59 ЦПК України, на підтвердження порушення їх прав та інтересів, а їх права, гарантовані ст. 55 Конституції України, ніким не оспорюються, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з позивачів на користь відповідача ОСОБА_10 підлягають стягненню судові витрати на правову допомогу, а саме по 333 грн. 33 коп. з кожного (а.с.37).

Керуючись ст. 16, 20, 202, 215, 216, 626-628 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 88, 213- 215, 294 ЦПК України, суд -

В И Р I Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Сільськогосподарського кооперативу «Бірківський», Приватного підприємства «Бірківське», голови комісії з організації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування аграрного сектора економіки колгоспу «Родіна», ОСОБА_10, фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 про визнання недійсною угоди про відсутність взаємних претензій від 20 квітня 2012 року - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_10 по 333 (триста тридцять три) грн. 33 коп. з кожного витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області через Менський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Суддя: Н.В. Волошина