Постанова № 273466, 27.11.2006, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

27.11.06 Справа№ 5/1821-13/318

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ “Західтрансбуд”, м.Львів

до відповідача: ДПІ у Франківському районі м.Львова, м.Львів

про скасування податкового повідомлення-рішення №0000021930/1/16265/10/19 від 20.07.06р.

За участю представників сторін:

Від позивача: Рісний М.Б. - адвокат

Від відповідача: Чабан О.С. - ст.держ.податк.інсп.юр.відділу

Відкрито провадження у справі за позовом ТзОВ “Західтрансбуд”, м.Львів до відповідача: ДПІ у Франківському районі м.Львова, м.Львів про скасування податкового повідомлення-рішення №0000021930/1/16265/10/19 від 20.07.06р.

В судовому засіданні 21.11.06р. оголошено перерву до 27.11.06р.

З”ясовано:

20 липня 2006 р. ДПІ у Франківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення № 0000021930/1/16265/10/19 щодо ТзОВ «Західтрансбуд» на підставі пп. 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» та рішення ДПІ у Франківському районі про результати розгляду скарги № 15016/10/25-0 від 05.07.2006 р. за затримку на 39 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 124948,65грн., яким донараховано позивачу до сплати 24989,74 грн. штрафних санкцій.

Вказане податкове повідомлдення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, проте скарги залишено без задоволення, а рішення –без змін.

Позивачем вважається згадане податкове повідомлення - рішення необґрунтованим та таким, що суперечить законодавству з питань оподаткування у повному обсязі посилаючись на п. 10 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України від 17.03.2001 №110, яким передбачено, що факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обгрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті. Такий акт підписується посадовими особами контролюючого органу та підприємства.

Позивачем стверджується, що податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за розглядом матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 №253, протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки або вручення його поштою платнику податків (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків щодо акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (п. 11 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України від 17.03.2001 N 110).

Позивачем зазначається, що відповідачем не було складено акту перевірки та ознайомлено з ним позивача та допущено порушення п. 3.2. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001р. №253, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення складається за формою згідно з додатком 3 за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання (форма “Ш"). Не дотримуючись встановленої форми податкового повідомлення-рішення, відповідачем у графі «посилання на акт перевірки (номер, дата складання)»покликається на «пп. 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами»та рішення ДПІ у Франківському районі про результати розгляду скарги № 15016/10/25-0 від 05.07.2006 р.».

Позивачем стверджується, що відповідно до рішень відповідача про результати розгляду первинних скарг, штраф у розмірі 20 % у сумі 24989,74 грн. нарахований Позивачу від суми його податкового боргу, що існував станом на 01.10.2001 р. і був погашений Позивачем 09.11.2001 р., тобто з порушенням строку на 39 днів. Однак Позивач заперечує наявність у нього будь-якого податкового боргу у 2001 р.

Позивачем вважається, що згідно пп. 15.1.1. п. 15.1. ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами” податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, —за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Позивач стверджує, що навіть якщо цей ніби-то податковий борг і мав місце у 2001 році, то у зв’язку зі спливом 1095 днів, Позивач є звільнений від податкових зобов’язань по сплаті 20 % штрафу за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідач свої заперечення проти позову мотивує тим, що відповідно до вимог підпункту 5.1. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному порядку.

Відповідачем зазначається, що згідно норм підпункту 5.3.3. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 у випадку, якщо останній день зазначених у цьому пункті строків припадає на вихідний день або святковий день, то останнім днем кожного з таких строків вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день.

У відповідності до вимог п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, —у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, —у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, —у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Відповідно до п.п. 4.2.3 п. 4.2. ст. 4 Законну України«Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 обов’язок платника податків доведення того, що будь-яке нарахувння, здійснене податковим органом є помилковим, покладається на платника податків. Згідно п.п. 4.4.1 п. 4.4. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових атків припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідач не погоджується з твердженням позивача про те, що податкове повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки на момент винесення такого рішення пройншов строк давності визначений ст. 15 Закону України«Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181. ДПІ зазнеачає, що вказаний у даній статті строк давності та порядок їх застосування стосується податкових зобов’язань, а в даному випадку мова йде про строки давності щодо застосування штрафної санкції.

Вививши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення враховуючи наступне.

У поданих відповідачем запереченнях, останній жодним чином не спростовує той факт, що повідомлення-рішення № 0000021930/1/16265/10/19 від 20.07.2006 р. винесене ДПІ у Франківському районі м. Львова без попереднього проведення перевірки та складення акту перевірки, що є порушенням вимог п. 10, 11 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України від 17.03.2001 N 110. Відповідно до п. 10 цієї Інструкції факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті. Такий акт підписується посадовими особами контролюючого органу та підприємства. Аналогічна норма закріплена і у п. 1.7. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказ Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 N 327, відповідно до якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об’єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів

Податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за розглядом матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 N 253, протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки або вручення його поштою платнику податків (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків щодо акта перевірки —протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (п. 11 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України від 17.03.2001 N 110).

Всупереч наведеним положенням, відповідачем не було складено акту перевірки та ознайомлено з ним позивача.

Більше того, відповідачем допущено порушення п. 3.2. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 N 253, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення складається за формою згідно з додатком 3 за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання (форма “Ш"). Не дотримуючись встановленої форми податкового повідомлення-рішення, Відповідач у графі «посилання на акт перевірки (номер, дата складання)»покликається на «пп. 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами»та рішення ДПІ у Франківському районі про результати розгляду скарги № 15016/10/25-0 від 05.07.2006 р.».

Покликання відповідача про те, що до штрафних санкцій не може бути застосовано пп. 15.1.1 п.15.1 ст.15 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами” щодо встановлення строку давності, оскільки дане положення застосовується лише до податкових зобов’язань, якими не є штрафні санкції, спростовується, враховуючи наступне:

- згідно п. 1.2. ст. 1 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами” податкове зобов’язання —зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

- у рішенні Державної податкової адміністрації про розгляд скарги від 29.09.2006 р. № 10972/6/25-0215, остання штрафні санкції, нараховані Позивачу та вказані у податковому рішенні-повідомленні, цілком обґрунтовано називає «податковими зобов’язаннями».

- згідно п. 1.2. ст. 1 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами” сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Окрім того, відповідно до пп.. 5.2.4 п. 5.2. ст. 5 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами” податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Суд дійшов висновку, що нараховані позивачу та вказані у податковому рішенні-повідомленні від 20.07.2006 р. № 0000021930/1/16265/10/19 штрафні санкції є податковими зобов’язаннями, а тому до них застосовується строк давності, встановлений п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами”.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеному положенню Відповідачем не наведено доказів щодо правомірності винесеного податкового рішення-повідомлення від 20.07.2006 р. № 0000021930/1/16265/10/19.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.122-124,127,130,135,143,151-154,160,161,163,164,167 КАС України, суд, -

постановив:

1.Адміністративний позов задоволити.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000021930/1/16265/10/19 від 20.07.06р.

3.Стягнути з ДПІ у Франківському районі м.Львова ( м.Львів, вул.Стрийська,35) на користь ТзОВ “Західтрансбуд” (м.Львів, вул.Мельника,8, ЄДРПОУ 30478068) 03,40грн. судового збору.

Виконавчий лист видати після вступу постанови в законну силу.

4.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.

Суддя Станько Л.Л.