Вирок № 27344980, 09.11.2012, Літинський районний суд Вінницької області

Номер справи214/2058/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.11.2012

Літинський районний суд Вінницької області

у складі головуючої: Білик Н. В.

з участю секретаря: Хижук Л. І.

прокурора: Зелениці Б.В.

адвоката : ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Літині кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, народилася в с. Івча Літинського району , проживає в АДРЕСА_1, освіта 5 класів , розлучена, не працює, інвалід 3 групи, раніше не судима.

за ст. 121 ч.2 КК України

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 17.02.2012р приблизно о 20.00 разом із своїм співмешканцем ОСОБА_3 прийшли до будинку колишнього чоловіка ОСОБА_4, що розташований по АДРЕСА_2 де під час вечері чоловіки вживали алкогольні напої. Приблизно о 22.00 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виникла словесна суперечка, яка переросла в бійку, та була припинена ОСОБА_2. У подальшому між ОСОБА_3 та ОСОБА_4. знову виникла бійка в ході якої останній втік до приміщення літньої кухні, та ОСОБА_3 наздогнав його і знову розпочав бійку, під час якої ОСОБА_4 повалив ОСОБА_3 на підлогу і сівши на нього зверху почав наносити удари руками по різним частинам тіла.

В цей час до приміщення літньої кухні зайшла ОСОБА_2., яка маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 взяла у руки дерев'яний брусок, якого знайшла на підлозі у цьому ж приміщенні, та підійшовши до ОСОБА_4. ззаду, усвідомлюючи небезпеку свого вчинку, незважаючи на можливі тяжкі наслідки свого протиправного діяння, приклавши зусилля, умисно нанесла один удар дерев'яним бруском в потиличну ділянку голови ОСОБА_4., спричинивши тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми . Від даного удару ОСОБА_4 впав на підлогу, а ОСОБА_2. та ОСОБА_3 залишили приміщення літньої кухні, після чого ОСОБА_4 зачинився в середині приміщення, де через деякий час від отриманих тілесних ушкоджень помер.

Підсудна ОСОБА_2 в судовому засіданні вину не визнала. Пояснила, що 17.02.2012року була вдома у свого співмешканця ОСОБА_3 в с. Сосни . Колишньго чоловіка ОСОБА_4 в той день не бачила, до нього додому не ходила. В той вечір ОСОБА_3 кудись ходив і повернувся збентежений. На досудовому слідстві давала визнавальні показання, чітко розповідала про обставини вчиненого, під час відтворення обстановки та обставин події усе детально показувала. Логічного пояснення чому змінила показання і звідки їй відомі подробиці злочину не надала.

Потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що 20 лютого 2012 року вона дізналась, що вже кілька днів сусіди не бачили в господарстві її брата ОСОБА_4 Вона відразу зателефонувала брату на мобільний телефон, але абонент був поза зоною досяжності. Після чого разом із своїм чоловіком ОСОБА_6 пішли до господарства брата. Там їх уже чекала сусідка ОСОБА_7. Підійшовши до вхідних дверей будинку побачили, що на землі валяється кілька буханок хліба, шибка в дверях була вибита, скло валялось на землі, на дворі. Вони стали світити ліхтариком у вікна будинку, кликали ОСОБА_4, але у відповідь нічого не чули. Підійшовши до приміщення літньої кухні, двері були зачинені на клямку з середини. ОСОБА_7 заглянула у вікно і сказала, що бачить чиїсь ноги на підлозі. Вона відразу сильно шарпнула двері на себе, двері відчинились і вони побачили, що її брат ОСОБА_4 лежить на підлозі ліворуч від входу, без ознак життя. Зрозумівши що він мертвий відразу викликали працівників міліції.

Потерпілий ОСОБА_8 показав, що 20 лютого 2012 року дізнався, що було виявлено труп брата ОСОБА_4 в його господарстві по АДРЕСА_2 25.02.2012 року під час додаткового огляду місця події за участю ОСОБА_2. вона вказала на дерев'яний брусок в літній кухні і пояснила, що саме ним вдарила брата по голові. ОСОБА_2. пояснила, що завдала даного удару тому, що хотіла захистити свого співмешканця ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 17.02.2012року вони із ОСОБА_2. весь день були вдома і до смерті ОСОБА_4 не причетні. Конкретно зазначити, що вони робили того дня вдома -не зміг. В поданій до суду письмовій заяві зазначив, що вимушений був дати такі показання через погрози ОСОБА_2., яка йому телефонувала напередодні судового засідання. На досудовому слідстві говорив правду про те, що ОСОБА_2 бруском вдарила колишнього чоловіка по голові. Свідок ОСОБА_9 пояснив , що він працює на посаді о/у СКР Літинського РВ УМВС України у Вінницькій області. Під час проведення перевірки за фактом виявлення трупа ним було встановлено, що раніше ОСОБА_4 Іванович був одружений із ОСОБА_2 та розлучились в 2011 році. ОСОБА_2. співмешкала спільно з ОСОБА_3 . 24.02.2012 року ОСОБА_2. та ОСОБА_3 ним були доставлені в Літинський РВ УМВС , де вони розповіли, що дійсно причетні до смерті ОСОБА_4. ОСОБА_2. та ОСОБА_3 пояснювали, що 17.02.2012 року вони пішли додому до ОСОБА_4. щоб забрати у нього дерев'яну тумбочку, він запросив їх в будинок де вони вживали алкоголь, під час розпиття спиртного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникла сварка, яка переросла в бійку під час якої один одному спричиняли тілесні ушкодження. Потім ОСОБА_4 побіг до літньої кухні, ОСОБА_3 та ОСОБА_2. пішли за ним, там між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знову виникла бійка, під час якої ОСОБА_4 повалив ОСОБА_3 на підлогу та сівши на нього зверху почав бити руками по обличчю. Після чого ОСОБА_2. злякавшись, що ОСОБА_4 поб'є ОСОБА_3, взяла на підлозі дерев'яний брусок та нанесла ним один удар в область потилиці голови ОСОБА_4, від чого той впав і почав стогнати. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 злякавшись, пішли до будинку де приховали сліди свого перебування в будинку та пішли додому . ОСОБА_3 та ОСОБА_2. розповідали про всі обставини добровільно , на них ніхто фізичного та психологічного тиску не здійснював .

Свідок ОСОБА_10. показав, що 25.02.2012 року його було запрошено працівниками міліції в якості понятого під час відтворення обстановки та обставин події по кримінальній справі з ОСОБА_2 Вона без будь-кого фізичного чи психічного тиску, в присутності понятих, захисника та інших учасників слідчої дії, повідомила, що 17.02.2012 року вона разом із своїм співмешканцем ОСОБА_3 пішли додому до її колишнього чоловіка ОСОБА_4, щоб забрати у нього її дерев'яну тумбочку. В будинку ОСОБА_4. вони вечеряли. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникла сварка, яка переросла в бійку під час якої один одному спричиняли тілесні ушкодження. Потім ОСОБА_4 побіг до літньої кухні, ОСОБА_3 та ОСОБА_2. пішли за ним, там між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знову виникла бійка, під час якої ОСОБА_4 повалив ОСОБА_3 на підлогу та сівши на нього зверху почав бити руками по обличчю. Після чого ОСОБА_2. злякавшись, що ОСОБА_4 поб'є ОСОБА_3, взяла на підлозі дерев'яний брусок та нанесла ним один удар в область потилиці голови ОСОБА_4, від чого той впав і почав стогнати. ОСОБА_3 та ОСОБА_2.. злякавшись, пішли до будинку де приховали сліди свого перебування в будинку та пішли додому Потім всі учасники проїхали на місце події, де ОСОБА_2. добровільно показала всі вказані нею обставини, в тому числі показала як вона нанесла удар по голові ОСОБА_4 дерев'яним бруском, якого вона взяла на підлозі в літній кухні.

Крім цього, того ж дня його було запрошено працівниками міліції в якості понятого під час відтворення обстановки та обставин події по кримінальній справі з ОСОБА_3, який без будь якого фізичного чи психічного тиску, в присутності понятих, захисника та інших учасників слідчої дії, дав аналогічні покази ОСОБА_2., після чого добровільно показав послідовність та всі обставини на місці події. Усе , що розповідала і показувала ОСОБА_4 повністю збігалось із тим, що розповів та показав ОСОБА_3

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12. пояснили, що вони були понятими при додатковому огляді місця події. В їх присутності підсудня ОСОБА_2. в приміщенні літньої кухні вказала на дерев'яне поліно та пояснила, що саме цим поліном завдала одного удару ОСОБА_4 в потиличну частину голови. Дане поліно було вилучене працівниками міліції.

Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 пояснили, що 17.02.2012року в другій половині дня бачили ОСОБА_2. та її співмешканця ОСОБА_3 , які направлялись в бік домогосподарства ОСОБА_4 Дану дату запам'ятали тому, що це була п'ятниця, а у понеділок їм стало відомо про смерть ОСОБА_4. Після розлучення із ОСОБА_4. , до того дня , ОСОБА_2 в селі не бачили .Добре пам'ятають , що вона була одягнута у дублянку рудого кольору та шапку світлого кольору.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що проживає по сусідству з господарством ОСОБА_4. Підтвердила, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3. були раніше знайомі. Крім того пояснила, що ОСОБА_2. виявляє ознаки агресії. Коли вона проживала із ОСОБА_4. то були випадки , що вона держаком била телицю, забила собаку.

Свідок ОСОБА_15. пояснила,що вона є тіткою і , що підсудна проживала із нею після смерті батьків.Вона постійно лікувалась тому, що була розумово відсталою. Взагалі вона була спокійною, але її не можна було дратувати бо вона ставала агресивною.

Свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_16. підтвердили, що напередодні події спілкувались із покійним ОСОБА_4 і він їм повідомив, що до нього телефонувала його колишня дружина ОСОБА_2. і повідомила, що прийде забрати тумбочку, яка їй належить і знаходиться у ОСОБА_4 Крім того ОСОБА_16. зазначила, що ОСОБА_2 неодноразово била свого чоловіка ОСОБА_4 ОСОБА_4, навіть привселюдно.

Не зважаючи на невизнання вини, вина ОСОБА_2. доводиться показаннями потерпілих, свідків , іншими доказами дослідженими в судовому засіданні у їх сукупності.

Так відповідно до протоколу огляду місця події від 20.02.2012 року(а.с.5-9) встановлено, що в господарстві АДРЕСА_2, виявлено труп гр. ОСОБА_4. з тілесними ушкодженнями. Труп знаходився у приміщенні літньої кухні , поблизу трупа на кучі складені частини дерев'яних колод, двері були зачинені на клямку з середини. На порозі будинку виявлено дві буханки хліба, двері в будинок зачинені, шибка дверей вибита, уламки скла та частини фарби знаходились біля дверей.

Протокол додаткового огляду місця події від 25.02.2012 року (а.с.63-67) свідчить, що у господарстві АДРЕСА_2, в приміщенні літньої кухні виявлено знаряддя вчинення злочину (дерев'яний брусок) із слідами бурого кольору. Під час огляду ОСОБА_2. серед кучі складених частин дерев'яних колод вказала саме на цей брусок та повідомила, що ним заподіяла удар ОСОБА_4 .

Висновком судово-цитологічної експертизи № 71 від 02.04.2012 року(а.с.205-209) доведено, що при дослідженні дерев'яного бруска вилученого під час огляду місця події в приміщенні літньої кухні , виявлено кров і не виключається її походження від потерпілого ОСОБА_4

Протокол огляду предметів (а.с.45-46) свідчить, що предметом огляду був мобільний телефон , який виявлений і вилучений під час огляду трупа ОСОБА_4. Після його увімкнення висвітлився надпис- 17 пропущених дзвінків , 15 із них з номера НОМЕР_1 - (жена бивша) зроблених із проміжком приблизно 1 година та 2 дзвінки- ОСОБА_17

Протокол огляду (а.с.47-48) підтверджує, що ОСОБА_2. добровільно надала для огляду свій мобільний телефон та було встановлено, що номер її сім карти НОМЕР_1 , однак усі дзвінки набрані, пропущені та прийняті- відсутні. Що можливо розцінити, як доказ знищення доказів.

Відповідно до висновків судово-медичних експертиз № 118/1 від 05.04.2012 та № 91/118/1 від 31.05.2012 (а.с.218-220,249-250)встановлено, що ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми у вигляді забитої рани, крововиливу в м'які тканини потиличної ділянки голови та перелому потиличної кістки, що ускладнилось набряком головного мозку. Ця травма має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечна для життя в момент спричинення, перебуває у причинному зв'язку зі смертю, спричинена одноразовою дією тупого предмету, яким міг бути дерев'яний брусок, як про те вказано в матеріалах кримінальної справи . Враховуючи характер та важкість відкритої черепно-мозкової травми у ОСОБА_4, після отриманої травми він міг жити нетривалий проміжок часу, до настання загрозливих для життя явищ, який може вимірюватись десятками хвилин та декількома годинами, а також не тривалий час міг виконувати активні дії, як то пересуватись. Крім того, на тілі ОСОБА_4 виявлено дві забиті рани в тім'яній та лобно-скроневій ділянках справа, а також поверхневе осадження шкіри лоба зліва. Ці ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень і в причинному зв'язку зі смертю не перебувають. Рани спричинені дією тупих предметів (предмету), не виключено при бійці з ОСОБА_3, а осадження могло виникнути і внаслідок падіння ОСОБА_4 з висоти власного зросту.

Під час відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_2. від 25.02.2012 року(а.с.105-110) вона розповіла про обставини подій, які стались 17.02.2012 року в господарстві АДРЕСА_2, вказала де і в якому положенні знаходився ОСОБА_4 коли вона завдавала йому тілесні ушкодження. ОСОБА_2. повідомила, а потім детально показала на місці , що 17 лютого 2012 року вона разом із ОСОБА_3. прийшли до колишнього чоловіка ОСОБА_4 ОСОБА_4 запросив їх в будинок де вони сіли за стіл та почали вечеряти. Перед тим як заходити ОСОБА_3 випадково забув хліб в пакеті біля вхідних дверей. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вживали спиртні напої . Вони сиділи і розмовляли, під час чого ОСОБА_4 відмовився віддавати їй тумбочку яку ще деякий час назад збирався їй віддати, ОСОБА_3 розсердився на ОСОБА_4 і між чоловіками виникла суперечка . ОСОБА_4 підвівся і сказав, щоб вона та ОСОБА_3 забирались з його будинку. ОСОБА_3 підвівшись схопив раками ОСОБА_4 за одяг і штовхнув його в сторону груби. ОСОБА_4 вдарився спиною та потилицею голови об стіну, але не впав та втримався на ногах. Вона підвівшись стала між ними, щоб попередити бійку, але ОСОБА_4 та ОСОБА_3 схопили один одного за одяг та почали шарпатись, ОСОБА_3 розвернув ОСОБА_4 до дверей ,які ведуть в сіни і сильно штовхнув його від чого ОСОБА_4 впав на підлогу. ОСОБА_3 підійшовши до нього наніс удар кулаком по обличчю ОСОБА_4 і розбив йому носа, з якого відразу пішла кров. Після чого ОСОБА_3 схопив за одяг ОСОБА_4 і підвівши його на ноги почав виштовхувати із сіней в веранду. ОСОБА_3 тримав ОСОБА_4 за одяг, їй здалось що ОСОБА_4 не може твердо стояти на ногах тому вона почала кричати до ОСОБА_3, щоб той залишив його в спокої. ОСОБА_3 відповів, щоб вона відійшла від нього, і сильно штовхнув ОСОБА_4 у вхідні двері, ОСОБА_4 спиною вдарився в двері, від даного удару двері відчинились і ОСОБА_4 вилетів на двір. ОСОБА_4 впав на спину, при падінні вдарився потиличною частиною голови об сходи біля дверей. ОСОБА_4 став підводитись на ноги, вона побачила, що ОСОБА_3 хоче продовжувати його бити і підбігши до нього стала тримати його одяг і просила, щоб він залишив ОСОБА_4 в спокої. ОСОБА_4 підвівшись на ноги почав йти в напрямку виходу з домогосподарства, ОСОБА_3 пішов за ним, вона продовжувала його утримувати, але оскільки він сильніший то втримати його вона не змогла. Вона побачила, що ОСОБА_4 зайшов до приміщення літньої кухні, ОСОБА_3 направився за ним і підійшовши до ОСОБА_4 схопив її за одяг, ОСОБА_4 в свою чергу також схопив ОСОБА_3 і вони почали шарпатись, на підлогу вони не падали. Вона влізла між ними і розчипивши їм руки штовхнула спочатку ОСОБА_3, він впав на спину праворуч від вхідних дверей, після чого відразу штовхнула ОСОБА_4 руками в область грудної клітки, він впав на спину ліворуч від вхідних дверей. Потім ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підвелись та схопили один одного за одяг і якось так вийшло, що ОСОБА_4 повалив ОСОБА_3 на підлогу, той впав на спину, ОСОБА_4 сів на нього зверху і став тримати щоб той не зміг підвестись. Вона злякалась, що ОСОБА_4 може бити ОСОБА_3 і схопила в руки великий брусок прямокутної форми і зі всієї сили вдарила ним ОСОБА_4 ззаду по голові. Від даного удару ОСОБА_4 застогнав та впав на ОСОБА_3, який в свою чергу скинув його із себе. ОСОБА_4 лежав на підлозі та стогнав, вона та ОСОБА_3 сильно злякались, вони зрозуміли, що ОСОБА_4 може вмерти, тому вирішили приховати сліди злочину, а саме вийшовши з літньої кухні пішли в будинок де прибрали зі столу, ОСОБА_3 біля столу знайшов якусь ганчірку і вони повитирали нею кров у веранді біля дверей, вимкнувши світло в будинку ОСОБА_3 взяв якогось ножа та замкнув ним врізний замок на вхідних дверях, де він взяв того ножа вона не знає. Після чого вони вирішили піти подивитись до ОСОБА_4 в літню кухню, але підійшовши туди побачили, що двері зачинені з середини на клямку. Після чого вони подумали, що якщо ОСОБА_4 закрився з середи то з ним все нормально і вони вирішили йти додому. Додому в с. Сосни прийшли біля 24 год., по дорозі додому вона спробувала зателефонувати ОСОБА_4 на мобільний телефон, але той був поза зоною досяжності. Наступного дня вона знову телефонувала ОСОБА_4 біля 10 разів, але його телефон весь час був поза зоною досяжності. .

Аналогічно під час відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_3 від 25.02.2012 року(а.с.120-124) він розповів про обставини подій, які стались 17.02.2012 року в господарстві АДРЕСА_2, вказав де і в якому положенні знаходився ОСОБА_4 коли ОСОБА_2. завдавала йому тілесні ушкодження.

Суд приймає до уваги дані протоколи як доказ тому, що вони повністю узгоджені між собою та з іншими доказами у справі. Зокрема ОСОБА_2. та ОСОБА_3 пояснювали, що ОСОБА_3 забув на порозі будинку ОСОБА_4 дві буханки хліба. Під час огляду помешкання ОСОБА_4, саме на порозі був виявлений хліб. Крім того там було виявлено розбиту шибку вікна дверей, залишки скла та частини фарби. Як пояснили ОСОБА_2. та ОСОБА_3 між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 відбулась сутичка під час якої ОСОБА_3 штовхнув ОСОБА_4 і останній ударився об двері, внаслідок чого розбилась шибка , скло і частини фарби від удару з середини осипались на зовню. Про бійку між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 також свідчить висновок експерта про наявність у ОСОБА_4. ран , які спричинені дією тупих предметів (предмету), не виключено при бійці з ОСОБА_3 Крім того ОСОБА_4 і ОСОБА_3 пояснили, що прибрали у будинку сліди їх перебування та за допомогою стороннього предмету намагались закрити вхідні двері. Це пояснює те, що в будинку потерпілого під час огляду не було виявлено порушення обстановки. А висновок експерта №16 (а.с.224-232) підтверджує те, що на замку вхідних дверей були виявлені подряпини, однак експерт чітко не міг стверджувати про те, що замок закривався стороннім предметом тому, що при разовому замиканні замка сторонніми предметоми вони можуть не залишати слідів. Причиною приходу до ОСОБА_4 ОСОБА_4 і ОСОБА_3 назвали потребу забрати тумбочку, це співпадає з показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_16. які від покійного ОСОБА_4 . чули, що до нього має прийти колишня дружина по тумбочку.

Пояснення ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_4 після отриманого удару зачинився з середини в літній кухні співпадає з висновком експерта про те, що потерпілий міг жити нетривалий проміжок часу, до настання загрозливих для життя явищ ,а також нетривалий час міг виконувати активні дії, як то пересуватись.

Протокол огляду домогосподарства потерпілого свідчить про велику кількість споруд та прибудов . ОСОБА_3 впевнено просувався по даному господарству та чітко, серед решти споруд ,вказав на ту, де знаходився ОСОБА_4 Крім того відповідно до цього ж протоколу встановлено, що в приміщенні де виявлено труп потерпілого була купа дерев'яних брусків. ОСОБА_2. вказала лише на один із них, як на знаряддя злочину. В подальшому експерт виявив кров потерпілого саме на цьому бруску.

Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які бачили підсудну 17.02.2012року неподалік будинку потерпілого , і які до цього її тривалий час не бачили, описали її одяг. Саме цей одяг було вилучено у ОСОБА_2. про що свідчить протокол вилучення (а.с.165) .

Про прояви агресивної поведінки підсудної та можливість застосування фізичної сили з її боку до тварин а також до ОСОБА_4 стверджували в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_16. та ОСОБА_15.

Суд критично віднісся до показань підсудної, які вона дала в судовому засіданні тому, що вони нічим не підтверджені і розцінює їх як спробу уникнути відповідальності. Твердження підсудної про вчинення щодо неї тиску під час досудового слідства не знайшли свого підтвердження , що доводиться відмовним матеріалом № 49 оглянутим в судовому засіданні , поясненнями свідків про добровільність вчинення процесуальних дій , та побаченням з адвокатом до першого допиту та його присутність при вчинені усіх слідчих дій.

Суд вважає, що право підсудної на захист було їй забезпечено належним чином , що відповідає позиції Європейського суду справа "Нечипорук і Йонкало проти України" (Заява N 42310/04) Страсбург, 21 квітня 2011 року ОСТАТОЧНЕ 21/07/2011

262. Суд наголошує, що, хоча право кожного обвинуваченого у вчиненні злочину на ефективний захист, наданий захисником, який, у разі необхідності, призначається офіційно, не є абсолютним, воно є однією з основних ознак справедливого судового розгляду (див. рішення у справі "Кромбах проти Франції" (Krombach v. France), N 29731/96, п.89, ECHR 2001-II). Як правило, доступ до захисника має надаватися з першого допиту підозрюваного працівниками міліції, за винятком випадків, коли за конкретних обставин відповідної справи продемонстровано, що існують вагомі підстави для обмеження такого права (див. рішення у справі "Сальдуз проти Туреччини" (Salduz v. Turkey) [ВП], N 36391/02, п.55, від 27 листопада 2008 року). Право на захист буде в принципі непоправно порушено, якщо викривальні показання, отримані під час допиту правоохоронними органами без доступу до захисника, використовуватимуться з метою її засудження (див. там само).

263. Суд послідовно вказував, що забезпечення доступу до захисника на ранніх етапах є процесуальною гарантією права не свідчити проти себе та основною гарантією недопущення поганого поводження, відмічаючи особливу вразливість обвинуваченого на початкових етапах провадження, коли він потрапляє у стресову ситуацію і одночасно стикається з дедалі складнішими положеннями кримінального законодавства. Будь-який виняток з реалізації цього права має бути чітко визначений, а його дія має бути суворо обмежена в часі. Ці принципи є особливо актуальними в разі серйозних обвинувачень, бо саме у випадку, коли особі загрожує найсуворіше покарання, її право на справедливий судовий розгляд має забезпечуватися в демократичному суспільстві максимально можливою мірою (див. згадане вище рішення у справі "Сальдуз проти Туреччини", п.54).

Аналогічно суд віднісся критично до показань свідка ОСОБА_3 даних в судовому засіданні тому, що він конкретно не міг пояснити чим вони з ОСОБА_2. займались вдома 17.02.2011року, його намагання за допомогою тітки та брата штучно створити собі алібі, а також беручи до уваги його заяву про тиск з боку підсудної.

Висновком судово-психіатричної експертизи № 122 від 09.04.2012 року(а.с.238-240) встановлено, що в період вчинення злочину ОСОБА_2. на хронічне психічне захворювання не страждала, перебувала поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В період вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_2. на хронічне психічне захворювання не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності. В теперішній час ОСОБА_2 усвідомлює свої дії та може керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2. не потребує. В період вчинення злочину в стані фізіологічного афекту не перебувала. ОСОБА_2., з урахуванням її емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку, може усвідомлювати реальний зміст власних дій, повною мірою свідомо керувати ними та передбачати їх наслідки. ОСОБА_2. з урахуванням її емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку, може правильно сприймати обставини, що мають значення у справі, та давати про них відповідні покази.

Дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст.ч.2 ст.121 КК України, тобто умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи кримінальне покарання суд згідно ст..65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого, особу винної , обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання.

Суд врахував, що підсудна раніше не судима, вперше вчинила тяжкий злочин , вона є інвалідом 3 групи, негативно характеризується. Той факт, що вона вчинила злочин щодо близької людини з якою проживала у шлюбі тривалий час , а також те, що потерпілий характеризувався виключно з позитивної сторони, підсилює суспільну небезпечність вчиненого.

Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання відсутні.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винної , суд дійшов висновку , що необхідним та достатнім покаранням для виправлення підсудної та попередження вчинення нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі.

Речовий доказ - одяг ОСОБА_4 , металевий казан, дерев'яний брусок, врізний замок із ключем та клинок від ножа підлягає знищенню. Одяг ОСОБА_2 та одяг ОСОБА_3 слід повернути власникам. Мобільні телефони Самсунг Е 900 із сім картою, що належав ОСОБА_2. та Нокіа 2630 із сім картою, що належав ОСОБА_4 конфіскувати .

Судові витрати в сумі 787,9 грн. слід стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області Код ЕДРПОУ -24525055 Рахунок-31250272210172 Банк ГУДАКУ у Вінницькій області МФО 802015 призначення платежу код підрозділу 02000033,код послуги 999999, кількість послуг 01.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу слід залишити утримання під вартою .

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд,-

П Р И С У Д И В :

Визнати винною ОСОБА_2 за ст. 121 ч 2 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років .

В строк відбування покарання врахувати строк перебування під вартою з 25.02.2012року рахуючи дану дату початком відбування покарання.

Речовий доказ - одяг ОСОБА_4 , металевий казан, дерев'яний брусок, врізний замок із ключем та клинок від ножа підлягає знищенню. Одяг ОСОБА_2 та одяг ОСОБА_3 слід повернути власникам. Мобільні телефони Самсунг Е 900 із сім картою, що належав ОСОБА_2. та Нокіа 2630 із сім картою, що належав ОСОБА_4 конфіскувати . Судові витрати в сумі 787,9 грн. слід стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області Код ЕДРПОУ -24525055 Рахунок-31250272210172 Банк ГУДАКУ у Вінницькій області МФО 802015 призначення платежу код підрозділу 02000033,код послуги 999999, кількість послуг 01.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу слід залишити утримання під вартою .

Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Літинський районний суд на протязі 15 діб після його проголошення , а для засудженої протягом цього ж строку з моменту отримання копії вироку .

Суддя: Н. В. Білик