Ухвала суду № 27343402, 01.11.2012, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Дело № 11/0190/2064/2012 Доповідач : Кордик С.В.

01.11.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Автономної Республіки Крим у складі:

ГоловуючогоТрясуна Ю.Р. СуддівКордика С.В., Корольова М.П. За участю прокурораСулейманової Д.Н. засудженого захисника засудженого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_5 та захисника засудженого ОСОБА_6 на вирок Євпаторійського міського суду АР Крим від 06 вересня 2012 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, громадянин України, маючий вищу освіту, неодружений, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, не маючий судимості в силу ст. 89 КК України,

визнаний винним та засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України на 11 років позбавлення волі.

Запобіжний захід залишений без змін - тримання під вартою. Строк відбуття покарання обчислений з 25 березня 2012 року.

Стягнуто з засудженого на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим витрати за проведення дактилоскопічного дослідження в сумі 1884 гривні 48 копійок.

Питання про речові докази вирішено в порядку ст. 81 КПК України.

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за те, що 24 березня 2012 року приблизно о 19 годині 00 хвилин, будучі у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_1, умисно, з метою вчинення вбивства, підійшов до лежачої на спині на підлозі в житловій кімнаті квартири ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, та двома руками здавив їй шию, в результаті своїх злочинних дій заподіяв прижиттєво ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді синців шиї, задній поверхні грудей, крововиливи в м'які тканини шиї справа і зліва, в м'які тканини язика, крововиливи в м'які тканини задньої поверхні грудей, крововиливи в міжреберні м'язи 5-го міжребер'я зліва, перекривши дихальні шляхи, заподіяв смерть.

У апеляції засуджений ОСОБА_5 порушує питання про скасування вироку суду і повернення справи на додаткове розслідування у зв'язку із однобічністю і неповнотою досудового і судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону.

Свої доводи мотивує тим, що слідством та судом залишені поза увагою його доводи відносно відсутності складу злочину, обвинувачення та вирок суду побудовані на припущеннях та неправдивих показаннях працівників міліції і експерта, а його явка з повинною була отримана внаслідок застосування недозволених методів ведення досудового слідства.

В апеляції захисник засудженого - адвокат ОСОБА_6, не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_5 та правильність кваліфікації його дій, ставить питання про скасування судового рішення внаслідок суворості призначеного покарання, яке, на думку апелянта, не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого.

У запереченнях на апеляцію захисника прокурор вважає, що підстав для скасування вироку внаслідок суворості не має, оскільки судом першої інстанції враховані, як тяжкість і характер вчиненого злочину, так і дані про особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу з приводу поданої апеляції, провівши судові дебати, в яких засуджений та його захисник наполягали на задоволенні апеляцій, а прокурор просив апеляції залишити без задоволення, вислухавши останнє слово засудженого, дослідивши матеріали кримінальної справи, перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає задоволенню, а в задоволенні апеляції захисника слід відмовити з наступних підстав.

Вимогами статті 22 КПК України передбачено, що прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого.

У відповідності до статті 64 КПК України при проваджені досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчинені злочину (форма вини), а також мотиви, цілі злочину та інше.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевикладені вимоги процесуального закону органом досудового слідства не виконані, не були всебічно і повно з'ясовані та перевірені такі істотні обставини справи, без дослідження яких неможливий правильний розгляд справи і постановлення законного та обґрунтованого вироку.

Так, з постанови про притягнення ОСОБА_5 як обвинуваченого, а також з обвинувального висновку та висновків суду вбачається, що останній умисно, з метою вчинення вбивства, заподіяв смерть потерпілій ОСОБА_7

Із зазначених процесуальних документів не вбачається, які конкретно мотив та мета були у засудженого на заподіяння смерті своїй матері, тоді як правильна кваліфікація умисного вбивства припускає ретельне дослідження цих ознаків складу злочину.

Це є необхідним для розмежування видів умисного вбивства при обтяжуючих обставинах, відмежування кваліфікованого вбивства від простого та вбивства при пом'якшуючих обставинах. Урахування мотиву та мети сприяє правильному визначенню ступеня суспільної небезпечності вчиненого вбивства та індивідуалізації покарання.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 24.10.2003 року «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб постанова про притягнення як обвинуваченого була конкретною за змістом.

Зокрема, в описовій її частині зазначаються: злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа; час, місце та інші обставини його вчинення та інше. Згідно з позицією Верховного Суду України недодержання органами досудового слідства вимог статей 132 і 142 КПК України може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

Оскільки мотиви та мета вбивства потерпілої у цій справі органом досудового слідства не встановлені і у постанові про притягнення як обвинуваченого та в обвинувальному висновку не зазначені, колегія суддів приходить до висновку про неконкретність пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення і як наслідок порушення його права на захист, що є підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

У ході додаткового розслідування органу досудового слідства необхідно прийняти всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин справи і, відповідно до вимог ст.ст. 22, 64 КПК України, встановити мотиви та мету злочину, у разі підтвердження обвинувачення дати правильну юридичну оцінку діям ОСОБА_5 і пред'явити конкретне обвинувачення з дотриманням вимог статей 132 і 142 КПК України. Крім того, необхідно належним чином перевірити і інші доводи апеляції ОСОБА_5 висунуті ним на свій захист.

З огляду на викладене, апеляція захисника засудженого - адвоката ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.

Ураховуючи викладене та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію захисника засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а апеляцію засудженого ОСОБА_5 задовольнити.

Вирок Євпаторійського міського суду АР Крим від 06 вересня 2012 року щодо ОСОБА_5 - скасувати, а кримінальну справу повернути на додаткове розслідування.

СУДДІ:

Ю.Р. Трясун С.В. Кордик М.П.Корольова