Ухвала суду № 2733949, 10.04.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

Іменем України

УХВАЛА

10 квітня 2008 р. Справа № 33/509-29/273-А

к/с № К-36189/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Конюшко К.В.Ланченко Л.В.Пилипчук Н.Г.Степашко О.І.при секретарі судового засідання: Ликовій В.Б.за участю представників сторін:позивача:Ткаченко П.В. дов. Від 21.03.2007р. відповідача-1:Гучок В.В. дов. від 25.04.2007р. №1428/9/10-14відповідача-2Субота О.В. 22.01.2008р. № 05-30/508відповідача-3 не зявилисьрозглянувшиу відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києвана ухвалу Господарського суду м. Києва від28.07.2006 рокута ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 рокуу справі№33/509-29/273-А за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кийон»доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

Управління Державного казначейства у м. Києві

Державного казначейства Українипровизнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кийон» (надалі позивач, ТОВ «Кийон») звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (надалі відповідач-1, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) та Управління Державного казначейства у м. Києві (надалі відповідач-2, УДК у м. Києві) про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 22.06.2004р. №694/23-4/24097174 та стягнення на користь позивача коштів бюджету у розмірі 20127527,00 грн. у якості експортного відшкодування по податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2004р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва (судова колегія у складі: головуючий суддя Морозов С.М., судді: Хрипун О.О., Шевченко Е.О.) від 28.07.2006р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду (судова колегія у складі: головуючий суддя - Шипко В.В., Алданова С.О., Зубець Л.П.) у справі № 33/509-29/273-А відкладено розгляд справи, залучено до участі у справі в якості відповідача - 3 Державне казначейство України, зобов'язано позивача у три-денний термін від дня отримання даної ухвали надіслати на адресу відповідача - 3 копію позовної заяви (викладення позовних вимог), докази чого надати в судовому засіданні, відмовлено ДПІ у Шевченківському районі м. Києва у забезпеченні доказів, викладених в заяві від 27.07.2006р. № 3651/9/10-114.

Вказані судові рішення, в частині відмови у задоволенні клопотання про забезпечення доказів, викладених в заяві № 3651/9/10-114 від 27.07.2006р., мотивовані тим, що відповідачем-1, в порушення нормативного припису ст. 75 КАС України, не надано належних та допустимих доказів про те, що витребування вказаного рішення районного суду може стати неможливим або ускладеним та його наявність є необхідною для обєктивного встановлення обставин у справі № 33/509-29/273-А.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, не погоджуючись із вказаними вище судовими рішеннями, з підстав неправильного застосування норм процесуального права, звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 28.07.2006 р року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2006р. у справі №33/509-29/273-А та прийняти нову ухвалу якою задовольнити заяву ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 27.07.2006р. № 3651/9/10-114 про забезпечення доказів.

Заперечень на вказану касаційну скаргу від сторін, що беруть участь у справі, до адміністративного суду касаційної інстанції не надійшло.

Представник відповідача-3 у судове засідання суду касаційної інстанції не зявився, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 та. ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, а саме.

Як вбачається з оскаржуваних ухвал господарських судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва була подана заява про забезпечення доказів, а саме копії рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10.03.2004р. у справі № 2-1211/04, способом їх витребування з Святошинського районного суду м. Києва. При цьому відповідач-1 посилався на те, що ТОВ «Інтерєрі Ко» є постачальником позивача по другому ланцюгу поставки, та той факт, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не є стороною у справі № 2-1211/04, що ускладнює отримання копії зазначеного судового рішення, для підтвердження факту ненадходження сум податку на додану вартість, заявлених до відшкодування ТОВ «Кийон» до Державного бюджету України.

Також, місцевим господарським судом, що підтверджено й при апеляційному розгляді справи, встановлено, що ТОВ «Кийон» не мав жодних господарських відносин з Приватним підприємством «Інтер'єр і Ко» та відповідачем-1, у ході розгляду справи, не обгрунтовано, які саме обставини намагається встановити ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та яке вони мають значення для вирішені спору у справі № 33/509-29/273-А.

Відповідно до ч.1 ст. 75 КАС України, у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити.

З огляду на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України дійшла висновку щодо правильного застосування судами норми ст. 75 КАС України, оскільки відповідачем-1 не дотримано необхідні умови, з якими законодавець повязує здійснення судом такої процесуальної дії як забезпечення доказів, а саме ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не мотивовано яким саме чином обставини, що підтверджуються такими доказами, можуть вплинути на обгрунтованість прийняття судового рішення у справі № 33/509-29/273-А.

Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає нормативно обгрунтованою правову позицію місцевого та апеляційного господарських судів в частині застосування норми ст. 75 КАС України.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України підтверджує, що при прийнятті спірних судових рішень у справі № 33/509-29/273-А Господарський суд м. Києва та Київський апеляційний господарський суд правильно застосували норми процесуального права при вирішенні питання щодо наявності підстав для задоволення заяви ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 27.07.2006р. № 3651/9/10-114 про забезпечення доказів у справі.

Таким чином, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Господарського суду м. Києва від 28.07.2006р. та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2006року у справі № 33/509-29/273-А без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на ухвалу Господарського суду м. Києва від 28.07.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2006р. у справі № 33/509-29/273-Азалишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва 28.07.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2006р. у справі № 33/509-29/273-Азалишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Нечитайло

Судді: К.В. Конюшко

Л.В. Ланченко

Н.Г. Пилипчук

О.І. Степашко

З оригіналом вірно

Відповідальний секретар В.Б. Ликова