ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
____________
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
Іменем України
УХВАЛА
15 травня 2008 р. Справа № 28/327а
к/с № К-20727/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді:Конюшко К.В.Пилипчук Н.ГРибченко А.О.Степашко О.І.розглянувшиу попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуТорезької обєднаної державної податкової інспекції на постановуГосподарського суду Донецької областівід22.02.2006р. та ухвалуДонецького апеляційного господарського судувід18.04.2006 р.у справі№ 28/327аза позовомПідприємства Торезької виправної колонії № 28 Державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області доТорезької обєднаної державної податкової інспекціїпровизнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Підприємство Торезької виправної колонії № 28 Державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області (надалі - позивач,Підприємство Торезької виправної колонії № 28) звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Торезької обєднаної державної податкової інспекції (надалі відповідач, Торезька ОДПІ) про визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату земельного податку з юридичних осіб у сумі 20389,75 грн.
Постановою господарського суду Донецької області від 22.02.2006р. (суддя Кониченко О.М.), яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду (судова колегія у складі: головуючий суддя Алєєва І.В., судді: Бондарьова Г.Г., Величко Н.Л.) від 18.04.2006р. у справі № 28/327а позов задоволено повністю, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Торезької ОДПІ від 31.10.2005р. №0003811540/0, від 31.10.2005р. №0003801540/0, від 31.10.2005р. №000382154/0.
Вказані судові рішення мотивовані тим, що уточнюючі розрахунки, якими підприємство Торезької виправної колонії №28 зменшило суму податкових зобов'язань на 793,52 грн. та на 17 9507,48грн. не є погашеною сумою та доказом сплати узгодженого податкового зобов'язання в розумінні приписів п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з огляду на що, нарахування штрафних санкцій здійснено відповідачем необгрунтовано.
Торезька ОДПІ, не погоджуючись із судовими рішеннями господарських судів першої та апеляційної інстанцій, з підстав порушення останніми, при їх прийнятті, норм матеріального права, звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постановлені у справі № 28/327а судові рішення та прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити.
Позивач відзиву на вказану касаційну скаргу не надав.
Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне:
Торезькою ОДПІ проведена перевірка позивача за результатами якої складений Акт перевірки № 68/15-0/08679847 від 25.10.2005 року «Про результати перевірки з питання своєчасності внесення до бюджету сум земельного податку», на підставі висновків якої встановлені порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме суми податкового зобов'язання із земельного податку по строку 2005 рік погашено з порушенням терміну сплати.
Відповідно до вказаних висновків, відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- від 31.10.2005р. №0003811540/0, яким на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку до позивача застосовано штраф в розмірі 20% в сумі 6 104,44грн.
- від 31.10.2005р. №0003801540/0, яким на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 139 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку до позивача застосовано штраф в розмірі 50% в сумі 12 780,66грн.
- від 31.10.2005р. №000382154/0, яким на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 19 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку до позивача застосовано штраф в розмірі 10% в сумі 1 504,65грн.
Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень стали наступні обставини:
31.01.2005р. Підприємством Торезької виправної колонії №28 був наданий до Торезької ОДПІ розрахунок земельного податку №837, відповідно до якого визначене податкове зобов'язання з вказаного податку у розмірі 180301,00 грн.
18.03.2005р. позивачем до Торезької ОДПІ було надано уточнюючий розрахунок № 2308, яким позивач зменшив суму податкового зобов'язання з земельного податку на 793,52 грн., та розрахувава нову суму податкового зобов'язання, що склала 179 507,48 грн.
Відповідно до платіжних доручень від 30.05.2005р. № 220 на суму 400,00 грн. та від 15.06.2005р. № 247 на суму 500,00 грн. підприємством Торезької виправної колонії №28 сплачено податок на землю за квітень 2005р.
Згідно уточнюючого розрахунку від 06.07.2005р. Підприємством Торезької виправної колонії №28 зменьшено суму податкового зобов'язання з земельного податку на 179 507,48 грн.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, а саме.
Згідно п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (із врахуванням змін та доповнень) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до п.5.1 ст.5 вказаного закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.
Підпунктом 5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.
Як встановлено п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею.
За змістом п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 названого закону конкретизовано, що платник податку зобов'язаний сплатити штраф у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, уточнюючі розрахунки, якими позивач зменьшив суму податкових зобовязань з земельного податку не є за своєю природою сплатою узгодженого податкового зобовязання в розумінні пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Крім того, судами зазначено, що позивачем здійснено погашення самостійно визначених податкових зобовязань з податку на землю 30.05.2005р. № 220 на суму 400,00грн., а 15.06.2005р. платіжним дорученням № 247 на суму 500,00грн.
Таким чином, судова колегія Вищого адміністративного суду України поділяє правову позицію господарського суду Донецької області та Донецького апеляційного господарського суду в частині постановлення висновку, що подані позивачем уточнюючі розрахунки не є погашенням суми та доказом узгодження податкового зобовязання в розумінні вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з огляду на що, застосування до нього нормативного припису пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 вказаного закону визнається необгрунтованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з аналізу судових рішень місцевого та апеляційного господарських судів та з обгрунтування касаційної скарги відповідачем, доводів, які б спростовували висновки вказаних судових інстанцій, не надано.
Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України підтверджує, що при прийнятті судових рішень у справі № 28/327 господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
За таких обставин, касаційна скарга Торезької ОДПІ підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Донецької області від 22.02.2006р. та ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2006 р. у справі № 28/327а без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2211 223, 225, 230, 232Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Торезької обєднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Донецької області від 22.02.2006р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2006 р. у справі № 28/327азалишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Донецької області від 22.02.2006р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2006 р. у справі № 28/327азалишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.М. Нечитайло
Судді: К.В. Конюшко
Н.Г. Пилипчук
А.О. Рибченко
О.І. Степашко
З оригіналом вірно
Відповідальний секретар В.Б. Ликова
Судове рішення № 2733921, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 15.05.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-20727/06. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: