Рішення № 27336572, 20.09.2012, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 1616/511/2012

Провадження № 2/1616/475/2012

Р І Ш Е Н Н Я

20.09.2012м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді- Парахіної Є.В.,

при секретарі- Вишар М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, в якому вказує, що перебував з відповідачем в трудових відносинах, був звільнений 04.04.2011 року в звязку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, проте не отримав розрахунку при звільненні, просить стягнути заборгованість з заробітної плати в сумі 13 420,00 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку за 8 місяців в сумі 9760,00 грн., а також в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000,00 грн.

В судове засідання позивач не з'явився, надавши заяву з проханням проводити розгляд справи без його участі, в якій вказує, що просить позов задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві.

Представник відповідача, повідомлений про час та місце слухання справи, до суду не з'явився, не повідомивши про причини неявки, незважаючи на те, що про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи конкретні обставини справи та зміст спірних правовідносин, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з ВАТ БК "Букрос" та звільнений з посади слюсаря 4 розряду 04.04.2011 року в звязку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України відповідно до наказу ВАТ БК "Букрос" № 32-к від 04.04.2011 року.

Між тим, як встановлено в судовому засіданні ВАТ БК "Букрос" не здійснило повний розрахунок з ОСОБА_1 при його звільненні.

Відповідно до довідки ВАТ БК "Букрос" № 48 від 13.03.2012 року розмір заборгованості перед ОСОБА_1 складає 10470 грн. 51 коп., в тому числі заробітна плата за період з липня 2010 року по квітень 2011 року та вихідна допомога в сумі 1303,70 грн.

Таким чином, з часу звільнення позивача на день розгляду справи судом розрахунок з ним не проведено, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі підлягають частковому задоволенню в розмірі 10470 грн. 51 коп.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно положень ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, відповідач ВАТ БК "Букрос" в письмових запереченнях проти позову вказує на те, що ОСОБА_1 в день звільнення 04.04.2011 року не працював (й на підтвердження цього надають копію зі штатного розпису), з заявою про проведення з ним розрахунку не звертався.

Разом з тим, очевидним є те, що розмір заборгованості по заробітній платі в сумі 10470,51 грн. є для позивача ОСОБА_1, який після звільнення з ВАТ БК "Букрос" не працевлаштований, значною сумою, а відтак суд вважає такими, що заслуговують на увагу, його доводи в позовній заяві про те, що він неодноразово усно звертався до керівництва ВАТ БК "Букрос" з вимогою про погашення заборгованості, проте незважаючи на обіцянки провести з ним розрахунок, кошти він не отримав, що змусило його звернутись до суду.

Крім того, відповідач не надав суду доказів того, що позивач ОСОБА_1 в період з часу звільнення до дня розгляду справи судом був повідомлений підприємством про розмір нарахованих йому та належних до виплати сум.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконливого висновку про доведеність того факту, що ВАТ БК "Букрос" було порушено вимоги ст. 116 КЗпП України, а відтак обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню, є вимог позивача ОСОБА_1 про стягнення на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Разом з тим, вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд враховує, що з позовом до суду він звернувся через 10 місяців після звільнення й непроведення з ним розрахунку, при цьому, позивач не надав суду жодних доказів того, що він не мав можливості звернутись до суду за захистом порушеного права раніше, в період з квітня 2011 року по лютий 2012 року вживав дієві заходи до відновлення своїх трудових прав, а відтак не довів в судовому засіданні, що його дії не були спрямовані на отримання виплат, передбачених ст. 117 КЗпП України, в збільшеному розмірі. Виходячи з наведеного та з урахуванням положень п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про опталу праці" № 13 від 24.12.1999 року щодо співвідношення розміру відшкодування за час затримки розрахунку порівняно із середнім заробітком, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволенні позовних вимог в цій частині та стягнення з ВАТ "ТРЗ" на користь ОСОБА_1 коштів в розмірі 5214 грн. 80 коп.

За змістом ст. 237-1 КЗпП України якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, власником або уповноваженим ним органом провадиться відшкодування моральної шкоди.

Згідно п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1195 року відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Враховуючи викладене, те, що відповідач майже рік до звільнення позивача не сплачував йому заробітну плату за виконану роботу, тобто фактично безпідставно залишив його без засобів до існування й допустив істотне порушення трудових прав, не провів без поважних причин розрахунок з ним при звільненні й на час розгляду справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1П про стягнення з відповідача ВАТ БК "Букрос" коштів в рахунок відшкодування спричиненої йому моральної шкоди є обґрунтованими.

При вирішенні питання щодо розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, суд враховує характер, обсяг та тривалість моральних страждань, яких він зазнав, а також виходячи з принципу співмірності та розумності, вважає за необхідне стягнути на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 500 грн. 00 коп.

За змістом статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати; якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплату судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 60, 61, 130, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос" (код ЄДРПО 00143136) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 10470 грн. 51 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 5214 грн. 80 коп., моральну шкоду в сумі 500 грн. 00 коп., а всього 16185 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят пять) грн. 31 коп.

Стягнути з ВАТ Бурова компанія "Букрос" на користь держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_2