Постанова № 2733463, 20.03.2008, Вугледарський міський суд Донецької області

м. Вугледар 20 березня 2008 року

Вугледарський міський суд Донецької області - місцевий адміністративний суд, в складі: головуючої - судді Биліни Т.І., при секретарі Швиденко О.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом

ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Вугледарської міської Ради в Донецькій області про визнання неправомірними дій щодо відмови у виплаті недоплаченої суми грошових коштів щорічної разової допомоги до 5 травня за 2004, 2007 роки,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Вугледарського управління праці та соціального захисту населення Вугледарської міської Ради про визнання неправомірними дій щодо відмови у виплаті недоплаченої суми грошових коштів щорічної разової допомоги до 5 травня за 2004, 2007 роки.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що він є інвалідом війни ІІІ групи з 2000 року та ІІ групи з 2007 року, у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ має право на отримання разової щорічної допомоги, як інвалід ІІІ групи в розмірі 7 мінімальних пенсій, як інвалід ІІ групи в розмірі 8 мінімальних пенсій. З питання виплати одноразової допомоги до 5 травня за 2004, 2007 роки він звертався до відповідача, однак отримав відмову, так як йому була виплачена допомога в значно меншому розмірі: 130,00 грн. за 2004 рік та 360,00грн. за 2007 рік Посилаючись на те, що відповідач відмовляється виплатити щорічну одноразову допомогу в повному обсязі, просив визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Вугледарської міської Ради неправомірними, стягнути на його користь недоотриману суму щорічної разової допомоги до 5 травня за 2004,2007 роки. У відповідності до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту».

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги свого довірителя, підтвердила мотиви та обґрунтування, зазначені в позові, просила їх задовольнити в повному обсязі, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачі порушуючи права позивача, діяли в супереч основних положень Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», Конвенції про захист прав людини та Конституції України.

У судовому засіданні представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Вугледарської міської Ради позов не визнав з тих підстав, що позивачу виплачена щорічна разова допомога до 5 травня за 2004, 2007 роки, у відповідності до порядку визначеного постановою Кабінету міністрів України згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» та Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік». Разова щорічна допомога в сумі 130,00 грн. за 2004 рік та в сумі 360,00 грн. за 2007 рік була виплачена позивачу тому представник відповідача вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Просила в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши думку представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги, викладені в позові, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, та не спростовано сторонами, що позивач є інвалідом війни, в 2004 році ІІІ групи, а в 2007 році - ІІ групи. Інвалідність ІІІ групи підтверджена довідкоюНОМЕР_1від 03.10.2000 року, інвалідність ІІ групи підтверджена довідкою НОМЕР_2 від 19.03.2007 року. (а.с.12,13)

Відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня виплачується грошова допомога у розмірах: інвалідам війни І групи - десять мінімальних пенсій за віком; інвалідам війни ІІ групи - вісім мінімальних пенсій за віком, інвалідам війни ІІІ групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення, позивачу 14.04.2004 року виплачена щорічна разова грошова допомога до Дня Перемоги за 2004 рік в розмірі 130,00грн., 24.04.2007 року виплачена щорічна разова грошова допомога до Дня Перемоги за 2007 рік в розмірі 360,00грн.

(а.с.7,8)

Позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою з питання виплати щорічної разової допомоги до 5 травня, у відповідності до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», на що отримав відмову.

Відмовляючи позивачу у задоволенні його вимог про виплату щорічної разової допомоги до 5 травня у відповідності до вимог Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» відповідач посилався на порядок визначений Кабінетом міністрів України, згідно якого сума виплати щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни до 5 травня визначається Законом України „Про державний бюджет України».

Суд не може погодитися з позицією відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Вугледарської міської Ради, виходячи з наступного.

Згідно з ч.2 ст.19 Koнституції України органи державної влади та органи місцевогo самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1 ч.1 Рішення Конституційного Суду України у справі №1-27/2004, щодо відповідності Конституції України положень статей 44, 47, 78, 80 Закону України «Про Державний бюджет на 2004 рік» (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій) від 1 грудня 2004 року визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» якими передбачена виплата щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірах: інвалідам війни 1 групи -195 грн., інвалідам війни ІІ групи -160грн., інвалідам війни ІІІ групи -130 гривень.

Враховуючи зазначене виплата щорічної разової допомоги до 5 травня, здійснена відповідачем у розмірі 130 грн., передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» на підставі порядку визначеного Кабінетом міністрів України, є такою, що порушує норми спеціального Закону, та загальні засади пріоритетності законів над урядовими нормативними актами.

Згідно постанови Кабінету міністрів України від 15.04.2003 року за №544, що діяла на момент спірної виплати, мінімальний розмір пенсії за віком у 2004 році становив 50грн.

З урахуванням отриманої позивачем суми 130грн. та розміру мінімальної пенсії за віком на час виплати йому щорічної разової допомоги до 5 травня, стягненню за 2004 рік підлягає: 220грн. ( 50грн.х 7 ) -130грн. ).

Згідно п.1 Рішення Конституційного Суду України у справі №1-29/2007 щодо відповідності Конституції України положень статей 29,36 частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статті 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема, положення ст..29 (щодо встановлення розміру одноразової грошової допомоги) та п.13 ст.71, якими зупинено на 2007 рік дію частини 5 ст.12,13, 14 та 15 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.

Враховуючи вище зазначене, виплата щорічної разової допомоги до 5 травня, здійснена відповідачем у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» в розмірі 360 грн., є такою, що порушує норми спеціального Закону.

Враховуючи положення ст..28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Сума прожиткового мінімуму на 2007 рік передбачена Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» на одну особу, яка втратила працездатність станом на 24.04.2007 р. дорівнює 406,00 грн. Стаття 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» передбачає, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.04.2007 року та з 01.10.2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 цієї статті, збільшений на 1 відсоток. Отже мінімальний розмір пенсії за віком станом на 01.04.2007 року дорівнював 410,06 грн.

З урахуванням отриманої одноразової допомоги в 2007 році та розміру мінімальної пенсії за віком на час виплати позивачу частини допомоги на його користь підлягає стягненню за 2007 рік 2920 гривень 48 копійок (410,06 грн. х 8) -360грн.

З урахуванням вище викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню недоотримана щорічна грошова допомога до 5 травня: за 2004 рік в сумі 220грн., за 2007рік в сумі 2920грн. 48 коп. Загальна сума стягнення дорівнює 3140грн 48 копійок( 220 + 2920,48).

Згідно п.7 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” органи соціального забезпечення звільнені від сплати державного мита.

На підставі викладеного, керуючись п.7 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, ст.ст. 98, 99, 158,160-163 КАС України, суд

П о с т а н о в и в :

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Вугледарської міської Ради протиправними в частині відмови ОСОБА_3 у виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2004, 2007 роки у відповідності до положень Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту».

  Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Вугледарської міської Ради на користь ОСОБА_3заборгованість по щорічній разовій допомозі до 5 травня за 2004, 2007 роки у розмірі 3140(три тисячі сто сорок)грн.48 коп. з рахунку Управління праці та соціального захисту населення Вугледарської міської Ради №35218011001525, ОКПО 25953362, МФО 834016, відкритого у Головному управлінні Державного казначейства України в Донецькій області, згідно КПК 2501150.

Заяву про апеляційне оскарження цієї постанови може бути подано до місцевого адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана в Апеляційний адміністративний суд через місцевий адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Вугледарського

міського суду Т.І.Биліна