Ухвала суду № 27331740, 30.10.2012, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/8521/2012

Категорія 24

Головуючий у 1 інстанції Бабій О.М.

Суддя-доповідач Горейко М.Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 року м. Івано-Франківськ

30 жовтня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючої Горейко М.Д.

Суддів: Горблянського Я.Д., Мелінишин Г.П.

Секретаря Балагури М.О.,

з участю представника апелянта по довіреності від 26.08.2011 року ОСОБА_2, представника позивача по довіреності від 10.10.2011 року ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 червня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 червня 2012 року задоволено позов Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій зіслався на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, вказав на те, що суд першої інстанції прийняв рішення без урахування вимог ст. 257 ЦК України, відповідно до якої загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, та ч. 4 ст. 267 ЦК України, відповідно до якої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Позовна заява про стягнення з нього заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання подана в суд 12.04.2012 року, таким чином сума його заборгованості перед

_______________

Справа №0907/8521/2012 Головуючий у І інстанції Бабій О.М.

Провадження №22ц/0990/1561/2012 Суддя-доповідач Горейко М.Д.

Категорія 24

позивачем може бути розрахована не більше як за останні три роки, тобто з квітня 2009 року.

Однак в наведеному позивачем розрахунку заборгованості врахована заборгованість до квітня 2009 року в сумі 3509,92 грн., тобто понад встановлений законодавством строк позовної давності. Під час розгляду справи в суді першої інстанції представник відповідача подав заяву про застосування судом наслідків пропуску строку позовної давності, проте така заява судом відхилена.

Також апелянт зазначив, що судом не взято до уваги ухвалу Івано-Франківського міського суду про скасування судового наказу про стягнення з нього заборгованості по оплаті послуг теплопостачання та гарячого водопостачання, яка має преюдиційне значення при вирішенні даного спору.

З цих підстав просив рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 червня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

У засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи скарги підтримав з наведених в ній мотивів.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги не визнала, посилаючись на обґрунтованість висновків суду, просила в задоволенні скарги відмовити.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Задовольняючи позов ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок неналежного виконання споживачем-відповідачем зобов'язання по оплаті наданих послуг станом на 21.06.2012 року виникла заборгованість відповідача перед позивачем в загальній сумі 2126,04 грн. Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми боргу або ж спростовували доводи позивача суду не подані.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року №630 надавав послуги теплопостачання та гарячого водопостачання відповідачу-споживачу, який проживає в квартирі АДРЕСА_1, а відповідач частково проводив оплату наданих йому послуг.

Згідно п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року №630, плата за надані послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлений інший строк.

В силу дії п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, в даному випадку Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року №630, та Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Доводи апелянта про те, що суд необґрунтовано відмовив в задоволенні заяви представника відповідача про застосування судом наслідків пропуску строку позовної давності спростовуються матеріалами справи. Згідно розрахунку боргу, проведеного позивачем за особовим рахунком споживача ОСОБА_4 (а.с. 3) останньому в період з 01.04.2009 року по 31.12.2011 року нараховано до оплати наданих послуг теплопостачання та гарячого водопостачання 7447,24 грн., а оплачено ним 8585,65 грн. Наведене свідчить про те, що відповідач визнав заборгованість за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, яка виникла в нього до квітня 2009 року, чим перервав перебіг позовної давності.

В силу дії ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта щодо преюдиції ухвали суду від 14.02.2012 року про скасування судового наказу від 16.11.2011 року, оскільки такою встановлено, що між сторонами існує спір щодо суми заборгованості ОСОБА_4 перед стягувачем, а не встановлені обставини, які мають значення для вирішення даного спору.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для справи для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції відповідає встановленим судом обставинам і визначеним відповідно до них правовідносинам, порушення норм матеріального та процесуального права судом не встановлено. Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча Горейко М.Д.

Судді: Горблянський Я.Д.

Мелінишин Г.П.