УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2012 р. Справа № 147024/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Макарика В.Я., Обрізка І.М.,
за участю секретаря судового засідання: Шаблій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Український Стандарт" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Український стандарт" (далі -ТзОВ "БК"Український стандарт") звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Залізничному районі м.Львова, в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м.Львова від 09.03.2011 р. №0000712302/0/8680, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 434275,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 108568,75 грн.; від 26.05.2011 р. №0001512302/1/18150 яким зменшено позивачу, суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 399638,00 грн., №0001502302/1/18151 яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на 442936,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 110734,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки акту відповідача, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач наголошує, що відповідач не проводив документальної перевірки, а прийняв податкові повідомлення -рішення на підставі акту, який не відповідає вимогам законодавства. Вважає, що відповідач не довів фактів безтоварності операцій.
Крім того, позивач зазначає, що наявність усіх первинних документів: договорів, актів виконаних робіт, накладних, шляхових листів, ліцензій, доказів видання довіреностей на отримання товаро-матеріальних цінностей, платіжних доручень, податкових накладних та таких же документів які підтверджують використання придбаних послуг та товарів у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку є доказами фактичного виконання робіт за договорами підряду та отримання товароматеріальних цінностей і є достатньою підставою для включення до витрат сум сплачених за послуги та товари та підставою для включення до податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість при придбанні послуг чи товарів. На думку позивача, відповідність операцій з придбання послуг та ТМЦ у ПП "Львів Проектбуд Реставрація", виду його господарської діяльності з метою отримання прибутку, свідчить про безпідставність та необґрунтованість висновку відповідача про порушення норм діючого законодавства з оподаткування.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 року позов задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 09.03.2011 р. №0000712302/0/8680 та від 26.05.2011 р. №0001512302/1/8150. №0001502302/1/18151.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні факти.
ТзОВ "БК "Український стандарт" взяте на облік в ДПІ у Залізничному районі м. Львова 25.03.2003р. за № 32409719, є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17743855 від 17.06.2005 р. має ліцензії :
- на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури -Серія АГ № 576046 від 08.04.11р., попередня ліцензія на будівельну діяльність - Серія АВ № 193574 від 20.10.06р.;
- на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) - Серія АВ № 337702 від 06.06.07р., здійснює господарську діяльність надаючи послуги по загальному будівництву будівель ( нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення), послуги автомобільного вантажного транспорту, виробництво та продаж бетонів, розчинів; виробництво та продаж виробів з ПВХ (вікна, двері), монтаж та продаж систем вентиляції та кондиціонування, має основні засоби : транспортні засоби та устаткування для здійснення будівельних робіт в тому числі бетонозмішувачі, штукатурну станцію, бетонно-розчинний вузол.
ДПІ у Залізничному районі м.Львова проведено перевірку, за результатами якої складено Акт "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Будівельна компанія "Український стандарт" ЄДРПО - 32409719 з питань взаємовідносин з ПП "Львів Проектбуд Реставрація", за період з 01.05.2009 р. по 31.12.2009 р. " від 21.02.2011 р. №233/23-2/32409719.
В процесі проведення перевірки податковим органом встановлено, що в порушення п.1, п.2 ст.215, ст.203, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством завищено валові витрати по одержаних підрядних роботах та ТМЦ від ПП «Львів Проектбуд реставрація» на суму 2171382 грн., в тому числі за 2 кв. 2009 р. на суму 276582 грн., за 3 кв. 2009 р. на суму 1 138486 грн., за 4 кв. 2009 р. на суму 756314 грн., що призвело до зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2009 р. на 191305 грн. та заниження податку на прибуток за 2009 рік на 495020 грн., та в порушення п.1, п.2 ст.215, ст.203, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, п.1.8 ст. 1, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», підприємством завищено податковий кредит, що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 434275 грн., в тому числі за червень 2009 року на суму 55316 грн., за липень 2009 року на суму 101560 грн., за серпень 2009 року на суму 34469 грн., за вересень 2009 року на суму 91667 грн., за жовтень 2009 року на суму 80096 грн., за грудень 2009 р. на суму 71167 грн.
За результатами перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова винесено податкові повідомлення-рішення:
ѕ від 09.03.2011 р. №0000712302/0/8680 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 542843,75 грн., в тому числі: за основним платежем - 434275 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 108568,75 грн.,
ѕ від 26.05.2011 р. №0001502302/1/18151 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 553670 грн., в тому числі: за основним платежем -442936 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 110734 грн.,
ѕ та №0001512302/1/18150 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 399638 грн.
Даючи правову оцінку покликанням апелянта на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та помилкове застосування норм матеріального права, колегія суддів виходить з таких міркувань.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні факти.
В Акті "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Будівельна компанія "Український стандарт" ЄДРПО - 32409719 з питань взаємовідносин з ПП "Львів проект буд реставрація", за період з 01.05.2009 р. по 31.12.2009 р. " від 21.02.2011 р. №233/23-2/32409719 не зазначено, що це документальна перевірка, також акт не містить даних щодо перевірки усіх податків за перевірений період, в акті не відображені дані про правильність обрахування платником податків податкових зобов'язань і податкових витрат за перевірений період, аналогічно відсутні дані про правильність обрахування платником податків податкових зобов'язань по ПДВ та формування податкового кредиту за перевірений період.
Наведений Акт не відповідає по формі та змісту "Методичним рекомендаціям щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень" затвердженими як Додаток 7 до наказу ДПА України від 11.09.2008 р.№584 (зі змінами і доповненнями).
Даними Методичними рекомендаціями передбачено, що перевірка суб'єкта господарювання може бути проведена вибірковим методом за визначений період чи по визначеним операціям, які за результатами проведеного аналізу визначено ризиковими.
Також даними рекомендаціями обумовлено, що вибірковий метод проведення перевірки - це перевірка суб'єкта господарювання, яка обмежується вибраним(и) звітним(и) податковим(и) періодом(ами) в межах періоду, за який проводиться перевірка, або вибраними до перевірки ризиковими операціями протягом всього періоду, що перевіряється (за умови, що перевірка лише цих операцій дає змогу оцінити повноту декларування суб'єктом господарювання певних показників декларацій (звітів, інших документів) або в повній мірі перевірити інші питання, що підлягають перевірці).
Позивач представив за перевірений період реєстр виданих довіреностей на отримання матеріальних цінностей з якого слідує, що довіреностей на отримання ТМЦ по господарських операціях з ПП "Львів Проектбуд Реставрація" видано 6, а довіреностей на отримання ТМЦ від інших суб'єктів господарювання видано 204, що свідчить про те, що при перевірці лише господарських операцій з одним суб'єктом господарювання неможливо зробити висновок про правильність обрахування позивачем валових витрат, а висновок про заниження податку на прибуток чи завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування немає змісту без перевірки правильності обчислення скоригованого валового доходу чи скоригованих валових витрат.
Окрім того, в Акті перевірки не відображено інших необхідних показників (напр. нарахування амортизації), що свідчить про нез'ясування відповідачем усіх складових нарахування скоригованих валових витрат. А в другому кварталі 2009 р. перевірялися лише два звітні місяці (травень і червень), що позбавло ревізора можливості перевірити вірність обрахування позивачем податку на прибуток за другий квартал 2009 р., хоча висновки в Акті від 21.02.2011 р. про виявлені порушення саме в цьому кварталі відповідачем зроблено.
Наведене свідчить, що перевірка проведена відповідачем не є документальною перевіркою, оскільки відповідачем фактично не перевірялося за методами визначеними діючими нормативними актами правильності обчислення позивачем скоригованого валового доходу та скоригованих валових витрат, відповідно висновок про заниження податку на прибуток та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в Акті "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Будівельна компанія "Український стандарт" ЄДРПО - 32409719 з питань взаємовідносин з ПП "Львів проект буд реставрація" , за період з 01.05.2009 р. по 31.12.2009 р. " від 21.02.2011 р. №233/23-2/32409719, не базується на результатах документальної перевірки і немає реального змісту.
Державна податкова інспекція у Залізничному районі м.Львова в обґрунтування своїх апеляційних вимог також покликається на дані перевірки дотримання вимог податкового законодавства контрагентом позивача за період з 01.05.2009 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 10.06.2010 року № 1636/23-209/33533131, яким встановлено, що ПП "Львів Проектбуд Реставрація" взято на облік, як платник податків у ДПІ Галицького району м. Львова 17.05.2005 р. Останній є платником ПДВ з 2005 р. свідоцтво платника ПДВ №100058553 перереєстроване 13.08.2007 р., попередня документальна перевірка проводилася 29.08.2008 р. за результатами якої сплачено в бюджет 56529,92 грн., даних про здійснення безтоварних операцій за попередньою перевіркою немає.
В Акті від 10.06.2010 р. зазначено, що за період з 10.05.2009 р. по 31.12.2009 р. ПП "Львів Проектбуд Реставрація" задекларовано скоригований валовий дохід 13 605 507,00 грн. а перевіркою встановлено завищення скоригованого валового доходу за цей же період в сумі 8 450 596,41 грн.
В акті також зазначено, що за перевірений період ПП "Львів Проектбуд реставрація" задекларовано валові витрати у сумі 13 452 853,00 грн. перевіркою встановлено завищення валових витрат за рахунок відображення вартості безтоварних операцій на суму 8 450 596,41 грн.
За даними Акту від 10.06.2010 р. за період з 01.05.2009 р. по 31.12.2009 р. ПП "Львів Проектбуд реставрація" задекларувало податкове зобов'язання по ПДВ в сумі 2 607 328,00 грн., перевіркою встановлено завищення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 1 725 318,00 грн. за рахунок відображення зобов'язань за безтоварними операціями. Перевіркою встановлено декларування даним підприємством податкового кредиту в сумі 2 531 915,00 грн. при цьому виявлено завищення податкового кредиту в сумі 1 725 318,00 грн.за рахунок безтоварних операцій. Таким чином, перевіркою повноти нарахування ПДВ ПП "Львів проект буд реставрація", що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.05.2009 р. по 31.12.2009 р. не встановлено його заниження чи завищення.
Відтак, твердження податкового органу про безтоварність господарських операцій здійснених ПП "Львів Проектбуд Реставрація" та відсутність порушень з нарахувань податку на прибуток та податку на додану вартість базується виключно на припущеннях про безтоварність операцій з придбання послуг чи товарів, що не виключає можливість здійснення господарської діяльності та вчинення вказаним підприємством інших порушень податкового чи іншого законодавства.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що даний акт перевірки не може слугувати повноцінним доказом здійснення безтоварних операцій за господарськими договорами позивача із ПП "Львів проектбуд реставрація", оскільки в Акті від 10.06.2010 р. не піддається сумніву здійснення поставок на загальну суму 5 154 911,00 грн. та формування податкового кредиту по ПДВ в сумі 806597 грн.
Даючи оцінку правомірності формування позивачем - платником податку сум податкового кредиту з податку на додану вартість, а також сум бюджетного відшкодування з цього податку, колегія суддів виходить з системного аналізу положень чинного законодавства.
Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
В Узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з ПДВ звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту затвердженої наказом ДПС України від 16.02.2012 р. № 127, зокрема зазначено, що податкова накладна, яка була виписана в звітному періоді, у цьому ж звітному періоді повинна бути отримана платником податку та у цьому ж звітному періоді повинна бути включена ним до реєстру отриманих податкових накладних, та, відповідно, повинна бути в цьому ж звітному періоді відображена в податковій звітності платника податку.
Позивач за перевірений період сформував податковий кредит в сумі 434275,00 що підтверджується даними декларацій за 01.05.09р. - 31.12.09р. з них 434275,00 грн. податковий кредит сформований за результатами господарських операцій за податковими накладними виданими ПП "Львів Проектбуд реставрація" (№0177 від 01.06.09р. ; 0179від 01.06.09р,; 0211 від 30.06.09р.; 0209 від 30.06.09р.; 0210 від 30.06.09р.; 0180від 06.07.09р.; 0201 від 09.07.09р.; 0257 від 31.07.09р.; 0256 від 31.07.09р.; 0258 від 31.07.09р.; 0240 від 06.08.09р.; 0259 від 31.08.09р.; 0305 від 30.09.09р.; 0306 від 30.09.09р.; 0362 від 30.10.09р.; 0321 від 01.10.09р.; 0320 від 28.10.09р.; 0360 від 30.10.09р.; 0361 від 30.10.09р.; 0363 від 30.10.09 р.; 0463 від 03.12.09 р.; 0464 від 03.12.09 р.; 0458 від 31.12.09 р.; 0459 від 31.12.09 р. ) за період з 01.05.09р. по 31.12.09р.
Наведені податкові накладні складені належним чином, їх зміст та форма відповідають пп. 7.2.1. п. 7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 р., особами, які зареєстровані платниками ПДВ.
Факти виконання підрядних робіт підтверджуються представленими позивачем первинними документами.
Таким чином, позивачем на підтвердження реальності проведених операцій з вказаними контрагентами подано податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.
Тобто, факт отримання підприємством податкової накладної за результатами придбання товару дає підприємству право віднести суму сплаченого ПДВ до податкового кредиту. Жодних додаткових вимог до формування податкового кредиту законодавство, не встановлює. І лише відсутність податкової накладної безумовно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних.
Подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку в галузі оподаткування.
Така точка зору висловлена, зокрема, в Постанові Верховного суду України від 31.01.2011 року в справі № 21-47а10, який зазначив, що «чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг) на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту».
Аналогічна правова позиція викладена і в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 щодо проблемних питань застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби, зокрема, зазначається, що порушення податкової дисципліни контрагентом не є підставою для відмови у праві на податковий кредит.
Дана правова позиція суду узгоджується також з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії"" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
При цьому, суд зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги є надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Більш того, відповідачем не надано, а судом не встановлено, жодних доказів порушення порядку декларування податкових зобов'язань та сплати ПДВ до бюджету контрагентами позивача, хоча відповідач має змогу без особливих зусиль отримати таку інформацію в електронній базі.
Саме тому колегія суддів стверджує, що це свідчить про дотримання цими контрагентами податкового законодавства при операціях з позивачем, а тому будь - які інші вказівки на недотримання ними законодавства (відсутність за юридичною адресою, недостатність трудових ресурсів тощо) позбавлені сенсу.
Апелянт в обґрунтуванні своїх вимог також вказує на те, що податковий кредит був сформований позивачем безпідставно за нікчемним правочином, зокрема, таким правочином, що порушує публічний порядок, що спричинило втрату доходної частини Державного бюджету України.
Зокрема, в розділі 3.1 та 3.2 Акту "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Будівельна компанія "Український стандарт" ЄДРПО - 32409719 з питань взаємовідносин з ПП "Львів проект буд реставрація", за період з 01.05.2009 р. по 31.12.2009 р." від 21.02.2011 р. №233/23-2/32409719 встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків між позивачем та ПП "Львів Проектбуд реставрація" та відповідно до ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України визнано їх нікчемними та такими, що не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Відповідно до акту перевірки зазначені вище господарські операції, на думку перевіряючого, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені без наміру створення правових наслідків, в тому числі, щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів.
Колегія суддів вважає викладену податковим органом позицію безпідставною та такою, що не ґрунтується на нормі закону.
Зокрема, в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 щодо проблемних питань застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби, зокрема, зазначається, що відсутність судового рішення про недійсність нікчемного правочину не свідчить про створення ним певних правових наслідків. При цьому суд у мотивувальній частині рішення у справі щодо оскарження нарахованих податкових зобов'язань має право дійти самостійно висновків про нікчемність правочину під час розгляду питання про реальність господарської операції, на підставі якої формувалися дані податкового обліку сторін договору.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про безпідставність аргументів податкового органу щодо нікчемності укладених між позивачем та контрагентами договорів, оскільки податковим органом не наведено жодних доказів які б свідчили про те, що господарські зобовязання між позивачем та контрагентами вчинені саме з метою суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
Також, апелянтом не доведено, що платнику податків було відомо про порушення, які допускалися його контрагентом, та не підтверджено наявність інших обставин, що свідчать про недобросовісність платника.
Викладені обставини, на думку колегії суддів свідчать про те, що Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м.Львова не доведено правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомленнь - рішеннь, а тому вимоги позивача задоволено правомірно.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 р. по справі № 2а-6576/11/1370 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді В.Я. Макарик
І.М. Обрізко
Судове рішення № 27328446, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 01.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-6576/11/1370. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: