Рішення № 27323409, 01.11.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2012 р.Справа № 5023/3962/12 вх. № 3962/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

за участю прокурора - Гелети О.О. (посвідчення №618 від 27.07.06 р.);

позивача - не з"явився; відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (м. Львів) в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Державного підприємства "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" (м. Львів)

до Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" (м. Харків)

про стягнення заборгованості в розмірі 883487,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Львівський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, в інтересах держави, в особі Державного концерну "Укроборонпром" в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Державного підприємства "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" (м. Львів) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" (м. Харків) про стягнення з відповідача на користь ДП "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" суму заборгованості в розмірі 811879,6 грн., а також штрафні санкції, 3% річних та інфляційні витрати у розмірі 71608,34 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору поставки №904/1-106/1409и-ХКБМ від 09.02.10 р. не виконав свої зобов'язання. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

29.10.12 р. до канцелярії господарського суду Харківської області від позивача надійшов лист, якому він вказує, що відповідачем 11.10.12 р. здійснено часткову оплату згідно договору поставки №904/1-106/1409и-ХКБМ від 09.02.10 р., а саме сплачено балансовий платіж 40% у розмірі 541252,80 грн. Позивач разом з листом надав доказ часткової оплати відповідачем основної заборгованості - належним чином засвідчену копію банківської виписки з рахунку ДП "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут". Також позивач зазначив, що сума основного боргу по договору поставки №904/1-106/1409и-ХКБМ від 09.02.10 р. становить 270626,40 грн.

Прокурор в судовому засіданні 01.11.12 р. підтримує позовні вимоги, просить суд задовольнити позов з урахуванням часткової сплати відповідачем основного боргу та заперечує проти клопотання відповідача про зупинення розгляду справи №5023/3962/12 до завершення процедури реорганізації Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова".

Представник позивача в судове засідання 01.11.12 р. не з'явився, про причину не явки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про дату, час та місце наступного засідання суду від 09.10.12 р., яке долучено судом до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 01.11.12 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину не явки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про дату, час та місце наступного засідання суду від 09.10.12 р., яке долучено судом до матеріалів справи.

Суд, дослідивши клопотання відповідача (вх. №15378 від 14.09.12 р.) про зупинення розгляду справи №5023/3962/12 до завершення процедури реорганізації Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова", вирішив відмовити в його задоволенні, оскільки обставини, на які посилається відповідач як на підставу зупинення розгляду справи, не визнаються судом поважними, клопотання позбавлено достатнього фактичного обгрунтування, відповідачем не доведена неможливість розгляду даної справи без її зупинення.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Державне підприємство "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" є структурним підрозділом державного концерну "Укроборонпром", відповідно до статуту та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №14547956 від 27.08.12 р.

09.02.2010 р. між Державним підприємством "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" (постачальник) та Казенним підприємством "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" (покупець) укладено договір поставки № 904/1-106/1409и-ХКБМ.

Підпунктом 1.1 договору поставки № 904/1-106/1409и-ХКБМ стороні обумовили, що позивач зобов'язується виготовити, поставити та передати у власність відповідачу продукцію у номенклатурі, вказаній у відомості поставки, яка невід'ємною частиною зазначеного договору.

На підставі підпункту 1.2 вказаного договору поставки відповідач зобов'язується прийняти цю продукцію та провести її оплату на умовах, визначених розділом 5 зазначеного договору.

Пунктом 5.1.3-5.1.4 договору сторони визначили, що балансовий платіж у розмірі 40% від вартості кожної партії поставленої продукції проводиться відповідачем у продовж 10 (десяти) банківських днів від дати отримання відповідачем грошових коштів балансового платежу за кожну партію виробів відповідача, виготовлених ним з використанням продукції позивача, поставленої за вказаним договором, але не пізніше 7 (семи) календарних місяців від дати поставки кожної партії продукції за даним договором. Кінцевий розрахунок у розмірі 20% від вартості другої партії поставленої продукції здійснюється відповідачем у продовж 10 (десяти) банківських днів від дати отримання відповідачем від замовника грошових коштів кінцевого розрахунку за кожну партію виробів, виготовлених з використанням продукції позивача, поставленої по даному договору, але не пізніше 9 календарних місяців від дати поставки кожної другої партії продукції по даному договору.

Протоколом розбіжностей до договору №904/1-106/1409и-ХКБМ, який є невід'ємною частиною даного договору, сторони обумовили, що загальна кількість продукції другої партії поставки складає 66 одиниць виробів "Блок-Пульт ППО" (ШПИР.468382.014), вартість кожного з яких складає 20502 (двадцять тисяч п'ятсот дві) грн., у т.ч. ПДВ 20% 3417 грн. Загальна вартість другої партії поставки за вказаним договором визначена у розмірі 1353132 (один мільйон триста п'ятдесят три тисячі сто тридцять дві) грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних №56 від 01.03.2011 р., №57 від 01.03.2011 р. та № 113 від 15.04.2011 р., які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств. Також в матеріалах справи наявні довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей до цих видаткових накладних.

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №904/4-109 від 23.05.2012 р. про сплату заборгованості за договором №904/1-106/1409и-ХКБМ від 09.02.2010 р., на яку відповідач надіслав відповідачу лист №2405/2 від 19.06.12 р., в якому вказав, що розрахунки за другу партію поставленої продукції ДП "ЛНДРТІ" буде проведено негайно після отримання відповідних коштів від Інозамовника.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору №904/1-106/1409и-ХКБМ від 09.02.2010 р., лише частково оплатив отриману продукцію.

Доказами часткової сплати відповідачем заборгованості за накладними №56 від 01.03.2011 р., №57 від 01.03.2011 р. та № 113 від 15.04.2011 р. підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями банківських виписок від 31.08.10 р. та від 11.10.12 р. по особовому рахунку Державного підприємства "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут".

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи підтверджено, що після відкриття провадження у справі відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти у розмірі 541252,80 грн., що підтверджується копією виписки від 11.10.12 р. по особовому рахунку Державного підприємства "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут". Але оплата за весь отриманий товар відповідачем здійснено не було.

У зв'язку з частковою сплатою відповідачем боргу у сумі 541252,80 грн., суд вважає за необхідне провадження у справі припинити в цій частині на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення заборгованості в сумі 270626,40 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст.193, 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Підпунктами 9.1, 9.3 зазначеного договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у відповідності до діючого законодавства України. У випадку прострочення відповідачем оплати за поставлену продукцію у строки, вказані у даному договорі, він зобов'язаний за кожен день прострочення платежу виплатити позивачу пеню у розмірі, визначеному виходячи з розміру облікової ставки Національного Банку України, що діяла на момент прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої у період за який нараховується така пеня.

Позивачем зроблений розрахунок пені в розмірі 61843,68 грн., оскільки надані розрахунки не відповідають вимогам чинного законодавства, тому нарахована сума пені підлягає стягненню з відповідача частково - в розмірі 55567,14 грн. В іншій частині стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем зроблений розрахунок 3% річних в розмірі 18617,61 грн., оскільки надані розрахунки не відповідають вимогам чинного законодавства, тому нарахована сума 3% річних підлягає стягненню з відповідача частково - в розмірі 16082,3 грн. В іншій частині стягнення 3% річних слід відмовити.

Також позивачем зроблений розрахунок суми інфляційних втрат в розмірі 478,12 грн., надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, а тому нарахована сума інфляційних втрат підлягає стягненню з відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи та керуючись статтями 43 та 49 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне стягнути з позивача на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 12267,61 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33-34, 38, 43, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, 82-85, Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" (61001, м. Харків, Комінтернівський р-н., вул. Плеханівська, буд. 126; код ЄДРПОУ 14310299; р/р 2600330016 в АО "Меркурій" м. Харкова, МФО 351663) на користь Державного концерну "Укроборонпром" в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Державного підприємства "Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут" (79060, м. Львів, Франківський р-н., вул. Наукова, буд. 7; код ЄДРПОУ 14311429; р/р 260063010050 у філії ВАТ "КБ "Актив-Банк" у м. Львів, МФО 385521) 270626,40 грн. основної заборгованості, пеню в розмірі 55567,14 грн., 3% в розмірі 16082,3 грн. інфляційні втрати в розмірі 478,12 грн.

Стягнути з Казенного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" (61001, м. Харків, Комінтернівський р-н., вул. Плеханівська, буд. 126; код ЄДРПОУ 14310299; р/р 2600330016 в АО "Меркурій" м. Харкова, МФО 351663) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова, № рахунку 31215206783003, код одержувача 37999654, банк одержувача - ГУДКСУ у Харківській обл., МФО 851011) судовий збір в сумі 12267,61 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 541252,80 грн. провадження у справі припинити.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 06.11.2012 р.

Суддя Сальнікова Г.І.