Рішення № 27323014, 06.11.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.11.12 Справа № 8/5014/2391/2012

За позовом Міністерства юстиції України в інтересах держави Україна, місто Київ,

до Державного підприємства "Донбасантрацит", місто Красний Луч Луганської області, -

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Державної казначейської служби України, м. Київ, -

про стягнення 15 107 грн. 35 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача -Легка Ю.Ю. - головний спеціаліст сектора представництва інтересів держави та органів юстиції в судах України ГУЮ у Луганській області, - довіреність №9.1-32/1109 від 29.12.11 року на представництво Міністерства юстиції України Головному управлінню юстиції у Луганській обл., - довіреність №2.8/7/4466 від 08.10.12 року;

від відповідача -представник не з'явився;

від 3-ї особи - представник не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків у сумі 15107,35 грн., завданих Державному бюджету України, з посиланням на те, що вони заподіяні відповідачем шляхом тривалого невиконання ним рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 08.12.06 року по справі №2-4979/2006, - про стягнення заборгованості по регресних та компенсаційних виплат.

Позов мотивовано тим, що невиконання відповідачем зазначеного рішення міського суду спонукало до виконання Державою Україна рішення Європейського суду з прав людини від 15.11.11 року за заявою Кретова О.І. №42743/07, в рамках справи за заявою №30778/06, поданою Антонюк А.Г. та 7 іншими заявами проти України, - щодо тривалого невиконання рішень національних судів Урядом України, на підставі якого Україна сплатила на користь Кретова О.І. моральну шкоду у розмірі 780,00 євро (що еквівалентно 8134,80 грн.).

Цей факт призвів до спричинення Державному бюджету України матеріальних збитків на зазначену суму.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.09.12 року до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Державну казначейську службу України.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 08.10.12 року до 06.11.12 року -у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням третьою особою вимог суду щодо надання документів та доказів.

До початку судового засідання 06.11.12 року від позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні він підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з'явився без пояснення причин, але через канцелярію суду 05.10.12 року подав: відзив (вих.№1012 від 05.10.12 року), згідно якому позовні вимоги визнав у повному обсязі, а факт невиконання рішення національного суду України пояснив власним скрутним фінансовим становищем (а.с.30-31), та клопотання (вих.№1011 від 05.10.12 року) - про відкладення розгляду справи на іншу дату, з посиланням на зайнятість його представника в іншому судовому засіданні (а.с.29).

З матеріалів справи вбачається, що відповідача належним чином поставлено до відома про дату, час та місце судових слухань (а.с.1;26;58 та ін.).

Третя особа до судового засідання не з'явилася без пояснення причин, хоча належним чином була поставлена до відома про дату, час та місце судових слухань, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1;27;58 та ін.), - але, поштою, спрямувала до суду листа за вих. №5-12/4259-14983 від 16.10.12 року, яким підтвердила факт перерахування 30.01.12 року Державною казначейською службою України на користь Кретова Олександра Івановича грошових коштів у сумі 15107,35 грн., -на виконання рішення Європейського Суду №30778/06 від 15.11.2011 року.

Позивач не заперечив проти розгляду справи за відсутності відповідача та третьої особи.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.ст.43,22,27,32-36,43 та 75 ГПК України, - суд вважає, що спір підлягає вирішенню по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача та третьої особи, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

Як вбачається з обставин останньої, громадянин України Кретов Олександр Іванович з 1976 року був працівником відокремленого підрозділу - Шахта імені "Ізвєстій" Державного підприємства "Донбасантрацит" (далі -ДП "Донбасантрацит") (п.3.3 статуту останнього, затвердженого наказом Міністра енергетики та вугільної промисловості України 06.06.11 року №199 (а.с.33-41); та ін. (а.с.43-47).

З наявних у справі доказів видно, що громадянин Кретов О.І. зазнав професійного захворювання, у зв'язку з чим втратив частку заробітку, яка повинна була йому компенсуватися роботодавцем - Шахтою імені "Ізвєстій", - але остання не виконувала цього обов'язку.

Зазначена обставина стала підставою для звернення громадянина Кретова О.І. до суду України.

Рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 08.12.06 року по справі №2-4979/2006 за позовом Кретова Олександра Івановича до ДП "Донбасантрацит" в особі Шахти ім. "Ізвєстій" та Відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВ у м.Красний Луч -про перерахування втраченого заробітку у зв'язку з ушкодженням здоров'я, -позов задоволено у повному обсязі: з відповідача було стягнуто заборгованість з регресних виплат за період з 21.05.1993 року по 31.10.2006 року у сумі 1844,38 грн. та встановлено щомісячні виплати в рахунок відшкодування збитків здоров'ю у розмірі 336,24 грн. (а.с.15-16).

Рішення набрало законної сили (а.с.15-16).

У зв'язку з невиконанням відповідачем зазначеного судового рішення громадянин Кретов О.І. звернувся до Європейського суду з прав людини, який рішенням від 15.11.11 року за заявою Кретова О.І. №42743/07, в рамках справи за заявою Антонюк А.Г. №30778/06, поданої Антонюк А.Г. та 7 іншими заявами проти України щодо тривалого невиконання рішень національних судів Урядом України, стягнув з держави Україна на його (Кретова О.І.) користь моральну шкоду у розмірі 780,00 євро, що еквівалентно 8134,80 грн.

Зазначене рішення Європейського суду з прав людини набрало законної сили (а.с.6-9; 10-13).

Оскільки відповідачем по справі є держава Україна, то її Уряд взяв на себе зобов'язання сплатити на користь громадянина Кретова О.І. заборгованість у сумі 6972,55 грн., стягнуту за вищезгаданим рішенням Краснолуцького міського суду, а також вищезгадану моральну шкоду у розмірі 780,00 євро (8134,80 грн.).

В рамках виконання згаданого рішення Європейського Суду Міністерство юстиції України платіжним дорученням від 25.01.12 року за №104 перерахувало на користь громадянина України Кретова О.І. з Державного бюджету України грошові кошти як погашення боргу у сумі 15107,35 грн. (а.с.14).

З огляду на вищевикладене, а також на те, що у такий спосіб Державному бюджету України спричинено збитки на суму 15107,35 грн., позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідач позов визнав.

ІІ.Заслухавши позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

1. 17.07.1997 року Україною ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.

Як сказано у ст. 46 Конвенції, Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами. Остаточне рішення Суду передається Комітетові Міністрів, який здійснює нагляд за його виконанням.

У зв'язку з ратифікацією зазначеної Конвенції Верховною Радою України 23.02.06 року прийнято Закон №3477-ІУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі -Закон №3477-ІУ), у статті 2 якого зазначено, що Рішення є обов'язковим до виконання Україною відповідно до ст. 46 Конвенції. Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.

Статтею 3 Закону №3477-ІУ визначено, що виконання Рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

За приписами ст. 8 Закону виплата стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статуту остаточного або у строк, передбачений у Рішенні, - при цьому факт виплати повинен бути підтверджений Державною казначейською службою України.

Пунктом 9 частини 9 розділу УІ Бюджетного кодексу України кошти, відшкодовані державою з Державного бюджету згідно з цим пунктом вважаються збитками державного бюджету.

Відповідно до частини 5 ст. 9 цього Закону позивачем у справах про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування, виступає Орган представництва, який зобов'язаний протягом шести місяців з моменту, визначеного в частині четвертій статті 8 цього Закону, звернутися до суду з відповідним позовом. Загальний строк позовної давності для звернення з такими позовами визначається відповідно до Цивільного кодексу України.

Органом представництва у даному випадку є Міністерство юстиції України, а тому воно є належним позивачем по даній справі.

За загальним правилом згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди, а також інші юридичні факти.

Для покладення на відповідача обов'язку відшкодувати завдані збитки по справі повинен бути доведеним склад цивільно-правового порушення, а саме: факт наявності конкретних протиправних дій, які призвели до спричинення збитків, причинного зв'язку між такими діями та збитками, а також наявність вини особи у формі умислі чи необережності.

Позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, довів факт спричинення збитків Державному бюджету України на спірну суму з вини відповідача.

2.Відповідно до абзацу 2 частини 2 ст. 46 Закону №3477-ІУ фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок: внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення.

Частина 1 статті 52 цього Закону містить імперативний припис: страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.

Згідно абз.3 п.3 розділу ХІ "Прикінцеві положення" названого Закону уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

З наявних у справі доказів видно, що ДП "Донбасантрацит" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта ім. "Ізвєстій"" -відповідач у вищезгаданій цивільній справі суду України - не відшкодувала на користь гр-на Кретова О.І. стягнуту на підставі рішення останнього втрачену частку заробітку у зв'язку з професійним захворюванням та регресні виплати.

ДП "Донбасантрацит" повністю визнав цей факт.

Господарським судом при вирішенні цього спору взято до уваги, що Європейським судом з прав людини на підставі вищезгаданого рішення від 15.11.11 року з держави Україна стягнуто на користь громадянина України Кретова О.І. моральні збитки саме у зв'язку з невиконанням відповідачем та його правонаступником рішень судів України.

3. Згідно загальним засадам цивільного права боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, між іншим, є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

В силу частин 1-2 ст. 1166 Цивільного кодексу майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно частині 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Спосіб захисту порушеного права сторонами за цим спором обрано у відповідності до вимог ст. 16 ЦКУ.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору покладає на відповідача, який підлягає стягненню з нього на користь Державного бюджету України.

Судом взято до уваги, що на підставі п/п 1 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України від 08.07.11 року №3476-УІ "Про судовий збір" за подання до господарського суду майнового позову (до зазначеної категорії належить позов по цій справі) на користь Державного бюджету України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2% його ціни, але не менше 1,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" на 01.01.2012 року (1073,00 грн.), - тобто 1609,50 грн., та не більше 60 мінімальних заробітних плат (64380,00 грн.).

При ціні позову 15107,35 грн. сума судового збору становить 1609,50 грн.

Відповідно до п.13 ст.5 названого Закону Міністерство юстиції України звільнено від сплати судового збору на користь Державного бюджету України у разі подання позовів про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України.

На підставі викладеного, ст.46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року; ст.ст.11,16,22,623,1166,1191 Цивільного кодексу України; ст.ст. 2,3,8,9 Закону України від 23.02.06 року №3477-ІУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", керуючись ст.ст.43,22,27,32-36,43,44,49,75, 82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Державного підприємства "Донбасантрацит ", ідентифікаційний код 32446546, яке знаходиться за адресою: місто Красний Луч, вул. Косіора, 10 Луганської області, - на користь Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код 00015622; м. Київ, вул. Городецького, 13) в інтересах держави Україна збитки, завдані Державному бюджету України, у сумі 15107 (п'ятнадцять тисяч сто сім) грн. 35 коп. на рахунок Державної казначейської служби України №31116115700028, код банку 820172, ЄДРПОУ 37567646, банк одержувача -Державна казначейська служба України, місто Київ; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Державного підприємства "Донбасантрацит", ідентифікаційний код 32446546, яке знаходиться за адресою: місто Красний Луч, вул. Косіора, 10 Луганської області, - на користь Державного бюджету України, отримувач -УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО -37991503, МФО 804013, банк отримувача -ГУ ДКСУ у Луганській області, на рахунок №31214206783006, ККД -22030001, символ 206, судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) у сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.; видати наказ ДПІ у місті Красний Луч Луганської області після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 06.11.12 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано -08 листопада 2012 року.

Суддя А.П. Середа